Постанова № 4291510, 28.07.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2009 року № 22-а-12342/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів: Богаченка С.І., Попка Я.С.,

при секретарі судового засідання Троцькому Є.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова на постанову господарського суду Львівської області від 11 липня 2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Інвест» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень - рішень від 09.09.06 №20264/10/23-0, №20266/10/23-0, №20265/10/23-0, №20268/10/23-0, №20269/10/23-0, №20270/10/23-0 та від 05.02.07 №2270/10/23-0/2, №2274/10/23-0/2, №2275/10/23-0/2, №2276/10/23-0/2, №2277/10/23-0/2,

В С Т А Н О В И Л А:

В червні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування вищезазначених податкових повідомлень - рішень: №20264/10/23-0 від 09.09.2006р., яким ТзОВ "Дельта-Інвест" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2004 року у розмірі 126264,00грн. та визначено штрафні санкції у розмірі 63132,00грн., №20266/10/23-0 від 09.09.200 6р.; яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2004 року у розмірі 185,00грн. та визначено штрафні санкції у розмірі 93,00грн.; №20265/10/23-0 від 09.09.2006р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2004 року у розмірі 707379,00грн., в тому числі із штрафними санкціями 235793,00грн.; №20268/10/23-0 від 09.09.2006р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за травень 2004 року у розмірі 225641,00 грн., в тому числі із штрафними санкціями 75214,00грн.; №2270/10/23-0/2 від 05.02.2007р., якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2004року у розмірі 941972,00грн. та визначено штрафні санкції у розмірі 47098 6,00грн., №20269/10/23-0 від 09.09.200 6р., якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2004 року у розмірі 253666,00грн. та визначено штрафні санкції у розмірі 126833,00грн., №20270/10/23-0 від 09.09.2006р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2004року у розмірі 504709,00грн. та визначено штрафні санкції у розмірі 252355,00грн.; №2274/10/23-0/2 від 05.02.2007р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2004року у розмірі 191334,00грн., в тому числі і штрафними санкціями 63778,00грн.; №2275/10/23-0/2 від 05.02.2007р., якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2004 року у розмірі 112058,00 грн. та визначено штрафні санкції у розмірі 56029,00грн.; №2276/10/23-0/2 від 05.02.2 007р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2004року у розмірі 639086,00 грн. та визначено штрафні санкції у розмірі 319543,00грн.; №2277/10/23-0/2 від 05.02.2007р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2004року у розмірі 1137975,00грн. та визначено штрафні санкції у розмірі 250079,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у березні-вересні 2004 року при здійсненні експорту товару на виконання зовнішньоекономічних контрактів №01/04-GB від 16.03.2004р., № 02/05-GB від 11.05.2004р., №25/05-GB від 25.05.2004р., № 03/,06-GB від 15.06.2004р. та №30/08-GB від 30.08.2004р. укладених між ТзОВ „Дельта-Інвест” та Компанією "Велія Системз Лімітед" (Великобританія, м.Лондон), позивачем, у відповідності до вимог пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість" застосовано ставку податку 0% до бази оподаткування.

Постановою господарського суду Львівської області від 11 липня 2008 року позов задоволено. Рішення мотивоване достовірністю даних ВМД, вивезенням товарів за межі митної території України та виконанням зовнішньоекономічного контрактів суб'єктами ЗЕД - сторонами цього контракту.

Зазначену постанову оскаржив відповідач, у скарзі покликаючись на те, що компанія „LLC Velia Systems Limited” не здійснювала фінансових операцій (є «сплячою»). У клопотанні про дослідження нових доказів наводить доводи завищення позивачем суми експортної операції.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що за результатами проведених відповідачем невиїзних документальних перевірок позивача з питань заявленого ТзОВ „Дельта-Інвест” бюджетного відшкодування за березень - вересень 2004 року складено акти № 544/23-0/32800760 від 23.08.2006 року, № 545/23-0/32800760 від 23.08.2006 року, № 546/23-0/32800760 від 23.08.2006 року, № 547/23-0/32800760 від 23.08.2006 року, № 548/23-0/32800760 від 23.08.2006 року, № 549/23-0/32800760 від 23.08.2006 року, № 562/23-0/32800760 від 28.08.2006 року.

На підставі зазначених актів та наслідків процедури апеляційного оскарження прийнятих первинних податкових повідомлень - рішень, відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення №20264/10/23-0 від 09.09.2006р., яким ТзОВ "Дельта-Інвест" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2004 року у розмірі 126264,00грн. та визначено штрафні санкції у розмірі 63132,00грн., №20266/10/23-0 від 09.09.200 6р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2004 року у розмірі 185,00грн. та визначено штрафні санкції у розмірі 93,00грн.; №20265/10/23-0 від 09.09.2006р., яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2004 року у розмірі 707379,00грн., в тому числі із штрафними санкціями 235793,00грн.; №20268/10/23-0 від 09.09.2006р., яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за травень 2004 року у розмірі 225641,00 грн., в тому числі із штрафними санкціями 75214,00грн.; №2270/10/23-0/2 від 05.02.2007р., якими зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2004року у розмірі 941972,00грн. та визначено штрафні санкції у розмірі 47098 6,00грн., №20269/10/23-0 від 09.09.200 6р., якими зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2004 року у розмірі 253666,00грн. та визначено штрафні санкції у розмірі 126833,00грн., №20270/10/23-0 від 09.09.2006р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2004року у розмірі 504709,00грн. та визначено штрафні санкції у розмірі 252355,00грн.; №2274/10/23-0/2 від 05.02.2007р., яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2004року у розмірі 191334,00грн., в тому числі і штрафними санкціями 63778,00грн.; №2275/10/23-0/2 від 05.02.2007р., якими зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2004 року у розмірі 112058,00 грн. та визначено штрафні санкції у розмірі 56029,00грн.; №2276/10/23-0/2 від 05.02.2 007р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2004року у розмірі 639086,00 грн. та визначено штрафні санкції у розмірі 319543,00грн.; №2277/10/23-0/2 від 05.02.2007р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2004року у розмірі 1137975,00грн. та визначено штрафні санкції у розмірі 250079,00грн.

Підставою для їх прийняття став висновок податкового органу про порушення позивачем пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6, п. 4.1 ст. 4, пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон), п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» при здійсненні експорту товарів на виконання зовнішньоекономічних контрактів №01/04-GB від 16.03.2004р., № 02/05-GB від 11.05.2004р., №25/05-GB від 25.05.2004р., № 03/,06-GB від 15.06.2004р. та №30/08-GB від 30.08.2004р. укладених між ТзОВ „Дельта-Інвест” та „LLC Velia Systems Limited” (Великобританія, м.Лондон), за яким позивач зобов”язувався передати, а компанія „LLC Velia Systems Limited” - прийняти та оплатити шкіряний напівфабрикат «вет-блю» зі шкіри ВРХ, сорту А, що поставлявся на умовах INCOTERMS-2000. Відповідачем також зазначено, що одержувач вказаного товару - фірма « VIMOS S.P.A. » (Італія) не є стороною контракту, у зв'язку з чим митним органом допущено порушення при оформленні вантажних митних декларацій, а тому застосування «0» ставки ПДВ є неправомірним.

Обставини щодо укладення зовнішньоекономічного контрактів №01/04-GB від 16.03.2004р., № 02/05-GB від 11.05.2004р., №25/05-GB від 25.05.2004р., № 03/,06-GB від 15.06.2004р. та №30/08-GB від 30.08.2004р. перетину товаром митного кордону України, перевезення останнього ЗАТ ТЕК «Західукртранс» та отримання товару італійською фірмою « VIMOS S.P.A. » підтверджуються матеріалами справи, сторонами визнаються, а тому відповідно до ч. З ст. 72 КАС України доказуванню не підлягають.

Вирішуючи питання про право позивача на застосування нульової ставки ПДВ при експорті товару, суд першої інстанції виходив з дотримання положень пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 зазначеного Закону щодо вивезення (експортування) платником податку товару за межі митної території України, засвідченого належно оформленою митною вантажною декларацією та виконання сторонами контракту. В обґрунтування правомірності доставки товару італійській фірмі « VIMOS S.P.A. » судом було враховано дотримання позивачем «Порядку заповнення вантажної митної декларації відповідно до митних режимів», затвердженого наказом Держмитслужби України № 380 від 30.06.1998 року щодо зазначення на звороті ВМД відомостей про нерезидента одержувача товару, який не є стороною контракту, що узгоджується з частинами 3 та 4 пункту 4 контракту.

Проте з такими висновками суду колегія суддів не погоджується, враховуючи наступне.

Відповідно до листа Торгівельно - економічної місії у складі Посольства України в Сполученому Королівстві Великобританії та Північної Ірландії від 19.04.2006 року № 79/2 компанія „LLC Velia Systems Limited” є сплячою компанією, тобто такою, що не здійснює фінансових операцій.

Згідно інформації Державного реєстру компаній Великобританії „Companies House” та кредитного бюро „First Report” компанія „ Velia Systems Limited ” є неторговельною компанією та компанією, що не функціонує. Крім того, показники бухгалтерських звітів цієї компанії станом на 31.01.2003 року, 31.01.2004 року та 31.01.2005 року свідчать про відсутність матеріальних та нематеріальних активів, готівкових коштів та відсутність товарообігу.

Наведені обставини ставлять під сумнів можливість компанії „ Velia Systems Limited ” самостійно здійснювати розрахунки за вищевказаним контрактом, оскільки така за повідомленнями українського та великобританського державних органів на час виконання експортних операцій за контрактом не мала коштів та не здійснювала фінансових операцій, тобто була фінансово не спроможною.

Колегією суддів беруться до уваги наступні докази, подані відповідачем, що не були предметом дослідження в суді першої інстанції.

Так, згідно рахунків - фактур, банківських платіжних документів, італійських вантажно-митних декларацій, що містять інформацію про фактичний зміст здійснених операцій протягом березня - вересня 2004 року за контрактами та митної вартості товарів, зазначеної у ВМД, вбачається невідповідність фактурної та митної вартості даними ВМД, оскільки перші є документами, що супроводжують вантаж протягом всієї експортної операції та містять відомості про фактичну вартість реалізації товару, в той час коли відомості ВМД відображають лише задекларовану вартість при переміщенні товару через митний кордон України.

Зокрема, при вивезенні шкіряного напівфабрикату «вет-блю» зі шкіри ВРХ, сорту А різниця між загальною задекларованою позивачем фактурною вартістю у ВМД: № 20003/4/106120 , № 20003/4/109026 , № 20003/4/109423 , № 20003/4/109591 № 200030004/4/009838, № 200030004/4/009979 , № 200030004/4/010169 , № 200030004/4/010365 , № 200030004/4/012674, № 200030004/4/012675, № 200030004/4/013711, № 200030004/4/013706, № 200030004/4/013966, № 200030004/4/013967, № 200030004/4/014276, № 200030004/4/015833, № 200030004/4/017169, № 200030004/4/017168, № 200030004/4/017058, № 200030004/4/015996, № 200030004/4/017248, № 200030004/4/020075, № 200030004/4/019515, № 200030004/4/019266, № 200030004/4/018882, № 200030004/4/018692, № 200030004/4/018691, № 200030004/4/018765, № 200030004/4/018690 та вартістю поставленого товару італійській фірмі „ VIMOS S.P.A. ” згідно відповідних інвойсів: № 22 К, № 36 К, № 37 К, № 38 К, № 39 К, № 40 К, № 41 К, № 42 К, № 43 К, № 44 К, № 55 К, № 56 К, № 62 К, № 63 К, № 64 К, № 65 К, № 66 К, № 73 К, № 74 К, № 75 К, № 76 К, № 77 К, № 78 К, № 79 К, № 86 К, № 87 К, № 88 К, № 89 К, № 90 К, № 96 К, № 97 К, № 98 К, № 102 К становить 18 344 256 грн. (з урахуванням співвідношення курсу гривні та Євро на час декларування вартості товару), що являється сумою, на яку завищено експортні операції та відповідно експортне відшкодування ПДВ.

Згідно отриманих за міжнародним запитом копій зазначених вище рахунків - фактур (інвойсів), експортовано шкірсировину сортністю: А-В, С, D-R-2, D-R, D-L, D-LL, D-T, D-L-T, C-T, E, Е-LL , а за даними декларацій позивача - товар належить до сорту А.

З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що вантажні митні декларації містили неправдиві відомості щодо реальної вартості та сорту товару, а тому не були належним чином оформлені, що вказує на помилковість висновку суду першої інстанції про дотримання позивачем положень пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 зазначеного Закону.

Отже, відповідачем правомірно прийнято спірні податкові повідомлення - рішення.

За таких обставин скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції -скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в позові.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 195, 196, 198, 202 п. 4, 205 ч. 2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова задовольнити, постанову господарського суду Львівської області від 11 липня 2008 року у справі № 5/1531-19/171А - скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О.М. Довгополов

Судді С.І. Богаченко

Я.С. Попко

Повний текст рішення виготовлено 31.07.2009 року.