Ухвала суду № 42915098, 12.02.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/72/15 Справа № 204/6678/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Нізік О. В. Доповідач - Григорченко Е.І.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2015 року м. Дніпропетровськ

Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Григорченка Е.І.

суддів - Кочкової Н.О., Каратаєвої Л.О.

при секретарі - Левцунові І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 травня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, Приватного підприємства «Тоджима», Дочірнього підприємства «Швейна фабрика «Отава» Приватного підприємства «Тоджима» про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27.05.2014 року, де ставить питання про його скасування, посилаючись на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27.05.2014 року позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволені, стягнено солідано з ОСОБА_2, ПП «Тоджима», Дочірнього підприємства «Швейна фабрика «ОТАВА» ПП «Тоджима» на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за Кредитним договором № 012/02-40/600 від 21.09.2007 року у розмірі 7327325 грн. 93 коп., яка складається з: основної заборгованості у розмірі 5519245 грн. 07 коп., нарахованих та несплачених відсотків в розмірі 1377112 грн. 57 коп., пені за несвоєчасне погашення основної заборгованості за кредитом у розмірі 355789 грн. 06 коп., пені за несвоєчасне погашення нарахованих відсотків - 75179 грн. 23 коп., також судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3441 грн. 00 коп., а всього 7330766 грн. 93 коп. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Судом першої інстанції встановлено, що 21.09.2007 року між банком та відповідачем був укладений кредитний договір № 012/02-40/600, згідно якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 6450000.00 грн, строком до 20.09.2007 року. Договором також передбачений обов'язок відповідача сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі 12,00% річних за період з 21.09.2007 по 20.03.2008 рік та 14.5% річних з 21.03.2008 року по 20.09.2017.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином. На підставі письмових заяв ПП «Тоджима», позивач перерахував кредитні кошти згідно до умов кредитного договору, а саме: платіжним дорученням № 2 від 27.09.2007 року - перераховані кредитні кошти в розмірі 4 950 000,00 грн.; меморіальним ордером № 76 від 27.09.2007 року - з позичкового рахунку на поточний рахунок перераховані кредитні кошти в розмірі 500 000,00 грн.; меморіальним ордером № 3 від 15.01.2008 року - з позичкового рахунку на поточний рахунок перераховані кредитні кошти в розмірі 500 000,00 грн.; меморіальним ордером № 4 від 17.07.2008 року - з позичкового рахунку на поточний рахунок перераховані кредитні кошти в розмірі 500 000,00 грн. Всього надані кредитні кошти в розмірі 6 450 000,00 грн.

З метою забезпечення виконання Кредитного договору № 012/02-40/600 позивачем та Дочірнім підприємством «Швейна фабрика «Отава» Приватного підприємства «Тоджима» укладено Договір поруки № 12/133-00/285 від 13.05.2010 року, відповідно до якого останній зобов'язується виконати всі зобов'язання боржника перед Банком по сплаті останньому будь - яких сум, що виникають згідно з положенням Кредитного договору № 012/02-40/600, в т. ч., щодо повернення загальної суми заборгованості в розмірі 6834570,69 грн., сплати процентів за користування кредитними коштами, комісійної винагороди, неустойки (пені штрафи), в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також відшкодування можливих збитків та виконання інших умов Кредитного договору в повному обсязі.

02 березня 2009 року між Позичальником та Банком укладена Додаткова угода № 012/02-40/600/1 до Кредитного договору № 012/02-40/600 від 21.09.2007 року відповідно до якої встановлена фіксована відсоткова ставка в розмірі 14,00% річних, та підписаний новий графік погашення кредиту.

За період з 21.09.2007 року по 24.09.2009 року ПП «Тоджима» здійснено часткове погашення за кредитним договором.

24 вересня 2009 року Додатковою угодою № 012/02-40/600/2 до Кредитного договору № 012/02-40/600 від 21.09.2007 року позичальнику проведена реструктуризацію простроченої заборгованості, шляхом капіталізації прострочених відсотків у розмірі 65 934,88 грн., у зв'язку з чим 30.09.2009 року сума основної заборгованості збільшена.

24 вересня 2009 року між Банком та Позичальником укладена Додаткова угода № 012/02-40/600/3 до Кредитного договору № 012/02-40/600 від 21.09.2007 року, відповідно до якої Позичальнику, тимчасово, на період з 01.09.2009 року до 28.02.2010 року, надані кредитні канікули по сплаті щомісячного платежу.

Відповідно до п. 5.1. Додаткової угоди № 012/02-40/600/3 до Кредитного договору № 012/02-40/600 від 21.09.2007 року фактична заборгованість за сумою кредиту на дату закінчення терміну дії кредитних канікул збільшується на суму, нараховану кредитором на додатковому рахунку.

01 березня 2010 року основна заборгованість збільшена на суму нарахованих та несплачених, за період кредитних канікул відсотків, а саме на 162 910,50 грн. за період з 24.09.2009 року по 13.05.2010 року ПП «Тоджима» здійснено часткове погашення за кредитним договором.

13 травня 2010 року між Позичальником та Банком підписана Додаткова угода № 012/02-40/600/4 до Кредитного договору № 012/02-40/600 від 21.09.2007 року, відповідно до якої Позичальнику проведена реструктуризація простроченої заборгованості у розмірі 66 847,38 грн., шляхом її капіталізації та збільшення на зазначену суму тіла кредиту.

14 травня 2010 року Додатковою угодою № 012/02-40/600/5 до кредитного договору № 012/02-40/600 від 21.09.2007 року Позичальнику, тимчасово, на період з 01.04.2010 року по 31.08.2010 року, надані кредиті канікули по сплаті щомісячного платежу.

Відповідно до п. п. 3.1 п. 3 Додаткової угоди № 012/02-40/600/5 до Кредитного договору № 012/02-40/600 від 21.09.2007 року фактична заборгованість на дату закінчення терміну дії кредитних канікул збільшується на суму нарахованих кредитором на додатковому рахунку відсотків (в разі несплати Позичальником протягом дії кредитних канікул по процентам).

30 серпня 2010 року основна заборгованість збільшена на суму нарахованих, але не сплачених відсотків, а саме на 87 172,91 грн.

30 вересня 2010 року додатковою угодою № 012/02-40/600/6 до кредитного договору № 012/02-40/600 від 21.09.2007 року Позичальнику, тимчасово, на період з 01.09.2010 року до 31.08.2011 року, надані кредиті канікули по сплаті щомісячних платежів.

За період з 13.05.2010 року по 15.07.2013 року ПП «Тоджима» здійснено часткове погашення за кредитним договором.

Оскільки ПП «Тоджима» не виконуються умови Кредитного договору № 012/02-40/600 згідно до п. п 1.9.1. Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній Банком частині у випадку невиконання Позичальником та/або Поручителем, та/або майновим поручителем своїх боргових та інших зобов'язань за договором ті /або умов Договору іпотеки, договору поруки. При цьому, виконання боргових зобов'язань повинно бути проведено Позичальником протягом 30-ти днів, з дати одержання Позичальником відповідної вимоги.

Станом на 15.07.2013 року заборгованість за Кредитним договором № 012/02-40/6011 від 21.09.2007 року, яка підлягає до сплати, становить 6 459 173,85 грн., яка складається з: 5549245,07 грн. - основна заборгованість за кредитом; 781515,04 грн. - сума заборгованості за відсотками; 66342,96 грн. - нарахована пеня за несвоєчасне погашення основної заборгованості за кредитом (п. 13.4 Кредитного договору); 62070,78 грн. - пеня за несвоєчасне погашення нарахованих відсотків (п. 13.41 Кредитного договору).

Станом на 03.04.2014 року заборгованість відповідача за Кредитним договором становить суму 7 327 325 грн. 93 коп. (сім мільйонів триста двадцять сім тисяч триста двадцять п'ять гривень 93 копійки), яка складається з: основної заборгованості за кредитом у розмірі 5519245,07 грн.; нарахованих та несплачених відсотків в розмірі 1377112,57 грн.; пені за несвоєчасне погашення основної заборгованості за кредитом у розмірі 355789,06 грн.; пені за несвоєчасне погашення нарахованих відсотків - 75179,23 грн.

Відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконував, тому позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу щодо дострокового виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, що підтверджується копією вказаного листа.

24 липня 2013 року засобами поштового зв'язку на адресу ПП «Тоджима» направлено повідомлення-вимога про добровільне погашення заборгованості за кредитним договором.

21 вересня 2007 року між Позивачем та ОСОБА_2 укладено Договір поруки № 012/02-40/600/1, відповідно до якого Поручитель на добровільних засадах взяв на себе відповідати по борговим зобов'язанням боржника ПП «Тоджима», які виникають з Кредитного договору № 012/02-40/600 від 21.09.2007 року, а саме повернути кредит у розмірі 6450000,00 грн., сплатити відсотки за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках, передбачених Кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови Кредитного договору в повному обсязі.

Додатковою угодою № 012/02-40/600/1/1 від 12.05.2010 року до Договору поруки № 012/02-40/600/1 від 21.09.2007 року, у зв'язку з реструктуризацією кредитної заборгованості, сума зобов'язань збільшена до 6834570,00 грн.

Враховуючи зазначені обставини, вимоги чинного законодавства, суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, стягнувши солідарно з відповідачів на користь банку заборгованість за кредитним договором в зазначеній сумі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, апеляційний суд не находить підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку. Висновки суду підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями учасників процесу.

При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції, відповідно до ст.ст. 526, 530, 549, 610, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-61 ЦПК України, прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідач порушує умови кредитного договору.

Приведені в апеляційній скарзі доводи, що позивачем не доведена сума заборгованості, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи знаходиться розрахунок заборгованості, апелянт не надав суду іншиго розрахунку /а.с. 104, 195-198/.

У відповідності до ст. 10 ЦПК України, відповідач повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст. ст. 57-59 цього ж Кодексу, зазначені ним обставини.

Проте будь-які докази, які б спростовували розрахунок банку щодо заборгованості за кредитним договором, відповідачем суду не надано.

Посилання апелянта на те, що не було вимоги про дострокове погашення кредиту, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи знаходиться така вимога /а.с. 108/.

Не є підставою для скасування рішення суду приведені в апеляційній сакарзі доводи щодо необґрунтованої відмови у задовольнні клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки порушення ухвалою Господарського суду від 15.05.2014 року провадження про банкротство ПП «Тоджима», не перешкоджало суду першої інстанції розгляд цієї справи, так як в даному випадку, зобов'язання за кредитним договором на час розгляду справи, не припинилося.

Доводи, приведені в апеляційній скарзі, що суд не дослідив, чи припинена порука відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, не можуть бути підставою для скасування рішення суду з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Судом першої інстанцій установлено, що 21.09.2007 року між позивачем та відповідачем ПП «Тоджима» укладено кредитний договір, кредит наданий позичальнику строком до 20.09.2017 року. За виконання кредитного зобов'язання боржником поручився, зокрема, відповідач ОСОБА_2

Відповідно до п.п. 4.1 договору поруки, укладеного між сторонами, строк закінчення договору поруки визнано моментом закінченням забезпеченого ним зобов'язання. Також порука припиняється, якщо Кредитор протягом трьох років з дня настання строку виконання основного зобов'язання, не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже, на момент пред'явлення позову до суду строк виконання основного зобов'язання не настав, тому відсутні підстави для припинення поруки за ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Доводи приведені представником ОСОБА_2 в апеляційному суді, що суд не застосував позовну давність до пені, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки, відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Представник ОСОБА_2 пояснив, що з заявою про застосування позовної давності в суді першої інстанції не зверталися.

Інші доводи, приведені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки вони зводяться до іншої оцінки фактичних обставин справи, яка відрізняється від зробленої судом першої інстанції оцінки, і висновків суду не спростовують.

Районний суд розглянув справу у відповідності із вимогами ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України про змагальність сторін та диспозитивність цивільного судочинства, в межах заявлених вимог та на підставі наданих суду доказів.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду в оскаржуваній частині.

Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, рішення суду, залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

СУДДІ: