Ухвала суду № 42908128, 24.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 лютого 2015 року

справа № 0870/8012/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Токмацької об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року

по справі № 0870/8012/12 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Новополтавський кар'єр"

до Токмацької об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби

про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 року Приватне акціонерне товариство “Новополтавський кар'єр” звернулося до суду із адміністративним позовом до Токмацької об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати: податкове повідомлення-рішення №0000032200-1261 від 03.08.2012 року; податкове повідомлення-рішення №0000042200-1262 від 03.08.2012 року; податкове повідомлення-рішення №0000062200-1674 від 27.08.2012 року; податкове повідомлення-рішення №0000052200-1673 від 27.08.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що всі порушення, які відображені в Акті перевірки основані на висновку ДПІ, що операції з поставки товарів (послуг) ТОВ БВП “Строитель-Плюс”, КП “Альянс” на адресу ПАТ “Новополтавський кар'єр” мають ознаки нікчемності. Факти здійснення господарських операцій відображені у облікових регістрах ПрАТ “Новополтавський кар'єр” бухгалтерськими записами на відповідних балансових рахунках, що зазначено в Акті та знайшли відображення у його первинних документах. Доказами реальності та належного відображення господарських операцій є податкові накладні, видаткові накладні, реєстри податкових накладних, договори. Документи, що відображають подальше використання отриманих товарів та послуг не перевірялися. Крім того, в Акті перевірки стверджується про завищення валових витрат в сумі 1471655 грн. внаслідок формування валових витрат на підставі документів, виписаних ТОВ БВП “Строитель-Плюс” та КП “Альянс”, оскільки на підтвердження факту придбання товарів та послуг у контрагентів та правомірності віднесення до складу валових витрат відповідних періодів ПрАТ “Новополтавський кар'єр” до перевірки були надані видаткові накладні, податкові накладні та договори купівлі-продажу. Тому твердження щодо відсутності документів, які підтверджують факт отримання ТМЦ є безпідставним. При цьому отримання товарів та послуг ПрАТ “Новополтавський кар'єр” документувало у регістрах бухгалтерського обліку, згідно з отриманими товарини та податковими накладними. В подальшому обліку здійснені операції включені до складу валових витрат та відображені в деклараціях з податку на прибуток. Висновок щодо неправомірності включення витрат базується на матеріалах отриманої постанови слідчого групи слідчих – старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України, винесеної в рамках кримінальної справи №69-0146 та отриманого від СДПІ по роботі з ВПП у м. Сімферополі АРК ДПС, акту перевірки ТОВ БВП “Строитель-Плюс” від 11.04.2012 №37/22/31263808 “Про неможливість проведення зустрічної звірки з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин”. Позивач вказує, що свідчення у кримінальній справі не мають заздалегідь встановленої сили доказів і не є підставою для донарахування податків. Оцінку таким показанням має право давати суд, визнати їх допустимість та належність, або не приймати їх до уваги при винесенні рішення по справі.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року даний позов задоволений. Визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Не погодившись з даним рішенням суду представник відповідача подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що судом першої інстанції не повно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, постанову прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представники сторін по справі підтримали свої правові позиції.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом на підставі наказу № 371 від 11.07.2012 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Новополтавський кар'єр" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 31.07.2012 року № 296/22/01033450, яким встановлені порушення п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого встановлено заниження суми податку на прибуток підприємств на загальну суму 367939 грн., в т.ч. за 2009 рік на суму 256990 грн., за 2010 рік – 110949 грн.; п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/94-ВР “Про податок на додану вартість” та п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 1225164 грн., в т.ч. по періодам: за травень 2009 року на суму 70000 грн., червень 2009 року на суму 105090 грн., за липень 2009 року на суму 18881 грн., за серпень 2009 року на суму 133610,06 грн., за вересень 2009 року на суму 51834,32 грн., за листопад 2009 року на суму 97300 грн., за грудень 2009 року на суму 61420,36 грн., за січень 2010 року на суму 27256,96 грн., за лютий 2010 року на суму 53770,71 грн., за травень 2010 року на суму 29500 грн., за липень 2010 року на суму 41380 грн., за жовтень 2010 року на суму 3255 грн., за листопад 2010 року на суму 72004 грн., за грудень 2010 року на суму 68048 грн., за листопад 2011 року на суму 82040 грн., за грудень 2011 року на суму 309773 грн.

Токмацькою об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області ДПС на підставі акту прийняті податкові повідомлення-рішення №0000032200-1261 від 03.08.2012, яким визначена сума за грошовим зобов’язанням за платежем податок на додану вартість у сумі 1312592 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 262518 грн.; №0000042200-1262 від 03.08.2012, яким визначена сума за грошовим зобов’язанням за платежем податок на прибуток підприємств у сумі 367939 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 91985 грн.; №0000052200-1673 від 27.08.2012, яким застосовані штрафні санкції за платежем податок на додану вартість у розмірі 262518 грн.; №0000062200-1674, яким застосовані штрафні санкції за платежем податок на прибуток підприємств у розмірі 91985 грн.

Підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень було те що позивачем не надавалися товарно-транспортні накладні щодо підтвердження транспортування придбаних товарно-матеріальних цінностей ПрАТ “Новополтавський кар'єр” від ТОВ БВП “Строитель-Плюс” та КП “Альянс”, подорожні листи, що підтверджують самостійне транспортування придбаних запасних частин від ТОВ БВП “Строитель-Плюс” та КП “Альянс”, до перевірки також не надавалися документи щодо підтвердження укладання договорів на отримання послуг по перевезенню вантажу сторонніми організаціями та документів (актів виконаних робіт) щодо фактичного здійснення послуг транспортування товарно-матеріальних цінностей перевізниками.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що досліджені первинні документи підтверджують здійснення господарських операцій ПрАТ “Новополтавський кар'єр” з ТОВ БВП “Строитель-Плюс”, КП “Альянс”. Тобто, документально підтверджено формування ПрАТ “Новополтавський кар'єр” валових витрат, податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з ТОВ БВП “Строитель-Плюс”, КП “Альянс”.

Такий висновок є обгрунтованим з огляду на наступне.

Предметом доказування у цій справі становлять обставини, що надають право на податковий кредит та збільшення валових витрат.

Реальний характер господарських операцій, а також засоби (документи), що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкових зобов'язань, також були предметом аналізу у цій справі.

Аналіз норм Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (втратив чинність 01.01.2011) дає підстави зробити висновок, що наявність у платника податків виданої йому продавцем товару (послуг) податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, є достатньою підставою для визначення податкового кредиту.

Судами встановлено, що керуючись положенням пп. 7.4, пп. 7.5 Закону № 168/97-ВР, позивачем було сформовано податковий кредит на підставі виданих контрагентами -продавцями податкових накладних.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР господарська діяльність -будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з нормами п. 5.1 ст. 5 цього Закону валовими витратами виробництва та обігу визнано суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Положеннями пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Слід зазначити, що п. 5.10 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Судом першої інстанції встановлена наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до Закону № 334/94-ВР необхідні для формування валових витрат, та обумовленість останніх цілям господарського характеру.

Разом з тим, за змістом ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень.

Предметом доказування у цій справі становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту та формування валових витрат, оскільки податковий орган, приймаючи спірні повідомлення -рішення, про скасування яких заявлено позов, виходив із того, що операції між позивачем та його контрагентом містить ознаки нікчемності.

Судом апеляційної інстанції було досліджено усі первинні документи (договори, податкові накладні, видаткові накладні, рахунки - фактури, платіжні документи, документи про перевезення товарів (подорожні листи, заявки на проведення відвантаження дизельного палива залізничним транспортом)), встановлено дотримання Товариством спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та валових витрат, перевірено доводи податкового органу.

Як вбачається з матеріалів справи первинні документи ПрАТ “Новополтавський кар'єр” по взаємовідносинах з ТОВ БВП “Строитель-Плюс” за період травень 2009 року – грудень 2011 року мають у т.ч. підписи осіб “відвантажив” та “отримав”. В матеріалах справи відсутні дані про визнання судом недійсними первинних документів ТОВ БВП “Строитель-Плюс”. За період серпень 2009 року – квітень 2012 року запчастини придбані у ТОВ БВП “Строитель-Плюс” були списані ПрАТ “Новополтавський кар'єр” на ремонт власних машин і механізмів (цехів гірничого, транспортного, ДСК), що документально підтверджується первинними та зведеними обліковими документами: лімітними картками, картками складського обліку, звітами про рух товарно-матеріальних цінностей у цехах, дефектними відомостями в повному обсязі в сумі 6109546,44 грн. При цьому, належить до списання на витрати – 3389341,57 грн., належить до віднесення на збільшення вартості основних засобів – 2720204,87 грн. За даними актів на списання та облікових регістрів підприємства по рахунку 207 “Запасні частини”, списання запчастин, придбаних у ТОВ БВП “Строитель-Плюс” відображено в обліку частково проведенням Дт 23, 93, 15 Кт 207 на суму 1511509,95 грн. При цьому списано на витрати (Дт 23, 93 Кт 207) – 1112186,40 грн., віднесено на збільшення вартості основних засобів (Дт 15 Кт 207) – 399323,55 грн. Таким чином, на суму оприбуткованих товарно-матеріальних цінностей були збільшені активи підприємства, які в наступному повністю використані у власній господарській діяльності. Отже, документально підтверджується (первинними та зведеними обліковими документами) подальше використання товарно-матеріальних цінностей (запасних частин), які були придбані у ТОВ БВП “Строитель-Плюс” у фінансово-господарській діяльності ПрАТ “Новополтавський кар'єр” за період травень 2009 року – квітень 2012 року у повному обсязі в розмірі 6109546,44 грн. (без ПДВ). Первинні документи ПрАТ “Новополтавський кар'єр” по взаємовідносинах з КП “Альянс” за період 2009 – 2010 роки мають у т.ч. підписи осіб “відвантажив” та “отримав”. За період листопад 2010 – грудень 2012 роки товарно-матеріальні цінності придбані у КП “Альянс” були видані в експлуатацію ПрАТ “Новополтавський кар'єр”, що документально підтверджується лімітними картками, картками обліку спецодягу в експлуатації, лімітною карткою та відображено в облікових регістрах підприємства по рахунку 201 “Сировина і матеріали”, рахунку 22 “МШП” проведенням Дт 91 Кт 22, 201 в сумі 16061,66 грн. (без ПДВ). Спецодяг на суму 213,12 грн. (халат та костюм ІТР) станом на 31.12.2012 обліковується на залишку по рахунку 22 “МШП”. Таким чином, на суму оприбуткованих товарно-матеріальних цінностей були збільшені активи підприємства, які в наступному використані у власній господарській діяльності в сумі 16061,66 грн. Отже документально підтверджується подальше використання товарно-матеріальних цінностей (матеріалів та малоцінних швидкозношуваних предметів), які придбані у КП “Альянс” у фінансово-господарській діяльності ПрАТ “Новополтавський кар'єр” за період листопад 2010 року – грудень 2012 року у розмірі 16 061,66 грн. (без ПДВ). Спецодяг на суму 213,12 грн. (халат та костюм ІТР) станом на 31.12.2012 обліковується на залишку по рахунку 22 “МШП”.

Отже, господарські операції ПрАТ “Новополтавський кар'єр” з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ БВП “Строитель-Плюс” та КП “Альянс” за період 2009 – 2010 роки документально підтверджені первинними та зведеними документами, а також відображені в облікових регістрах підприємства, що відповідає вимогам п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” №334/94-ВР від 28.12.1994.

Надані на дослідження податкові накладні по взаємовідносинах з підприємствами-контрагентами ТОВ БВП “Строитель-Плюс” та КП “Альянс” відповідають вимогам Закону України “Про податок на додану вартість”, Податковому кодексу України.

Крім того документально підтверджується подальше використання товарно-матеріальних цінностей (запчастин) придбаних у ТОВ БВП “Строитель-Плюс” у фінансово-господарській діяльності ПрАТ “Новополтавський кар'єр” за період травень 2009 року – квітень 2012 року в повному обсязі у розмірі 6109546,44 грн. (без НДС). Також документально підтверджується подальше використання товарно-матеріальних цінностей (матеріалів та малоцінних швидкозношуваних предметів), які придбані у КП “Альянс” у фінансово-господарській діяльності ПрАТ “Новополтавський кар'єр” за період листопад 2010 року – грудень 2012 року у розмірі 16 061,66 грн. (без ПДВ). Спецодяг на суму 213,12 грн. (халат та костюм ІТР) станом на 31.12.2012 обліковується на залишку по рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”. У результаті дослідження встановлено, що включення підприємством ПрАТ “Новополтавський кар'єр” в деклараціях з податку на прибуток підприємства за період 2009 – 2010 роки валових витрат у розмірі 786 525 грн. та податкового кредиту в деклараціях з ПДВ за період з травня 2009 року по грудень 2011 року у розмірі 1 221 909 грн. при проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ БВП “Строитель-Плюс” та КП “Альянс” не суперечить вимогам п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” №334/94-ВР.

При цьому, з урахуваннями сутності заперечень податкового органу щодо безтоварності господарських операцій та їх фіктивності, судом встановлено наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій позивача, зокрема, придбаний товар було в подальшому реалізовано позивачем, що підтверджено накладними, виписаними на користь контрагента – покупця.

Також, з матеріалів справи та встановлених судом апеляційної інстанції обставин вбачається, що час здійснення господарських операцій контрагенти позивача мали спеціальну податкову правосуб'єктність.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, за умови необізнаності щодо неї.

Окрім того, матеріалами справи встановлено, що підставою проведення позапланової виїзної перевірки зазначено п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, тобто отримання постанови слідчого прокуратури, винесеної відповідно до норм кримінально-процесуального законодавства, отже, відповідно до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення у такому випадку не приймається до набрання законної сили відповідним рішенням суду, а відповідач не надав жодних доказів щодо набрання законної сили цим рішенням.

Відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України позапланова виїзна перевірка проводиться у разі, коли отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

А відтак, враховуючи те, що перевірка позивача в межах спірних правовідносин призначена на підставі постанови слідчого відповідно до кримінально-процесуального закону, судова колегія вважає, що Токмацька об'єднана Державна податкова інспекція Запорізької області Державної податкової служби не мала підстав приймати оспорювані податкові повідомлення - рішення до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

За обставин, які склалися у даній справі, визначенню нікчемного правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили. Всупереч вимогам ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем таких доказів надано не було.

Отже, позивач реально здійснив і фактично виконав господарські операції по взаємовідносинах з контрагентами, що підтверджено належним чином складеними первинними документами, а тому, суд встановив, що позивач виконав усі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для формування валових витрат та податкового кредиту.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв'язку чим суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Токмацької об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року по справі № 0870/8012/12 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 26 лютого 2015 року.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова