Ухвала суду № 42905903, 18.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1357/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

18 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Старової Н.Е.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої комерційної фірми «Вісмас-Техно» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої комерційної фірми «Вісмас-Техно» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничої комерційної фірми «Вісмас-Техно» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002572250 від 27 липня 2012 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 04 вересня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2014 року та постановити нову про задоволення адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на підставі направлення № 99/16-105П від 12.06.2012 року було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємостосунків з ТОВ «ТВК «ГРАД» (код за ЄДРПОУ 37165086) за період з 01.01.2010 року по 31.03.2012 року».

В результаті даної перевірки відповідачем було складено акт № 6/16-30/24076605 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої комерційної фірми «Вісмас-Техно» (код за ЄДРПОУ 24076605) з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємостосунків з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВК «Град» (код за ЄДРПОУ 37165086) за період з 01.01.2010 року по 31.03.2012 року» (далі акт перевірки).

На підставі даного акту перевірки було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002572250 від 27 липня 2012 року яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 340 241, 48 грн., у тому числі за основним платежем на - 1 221 806, 37 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 118 435, 11 грн.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Матеріали справи підтверджують, що між ТОВ «ТВК «Град» (постачальник) та ТОВ «НВКФ «Вісмас-Техно» (покупець) укладено договір від 25 лютого 2011 року № 021125, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар, в асортименті, у кількості та за цінами, вказаними в накладних; поставка товару здійснюється силами та засобами постачальника.

Як зазначено в Акті перевірки, до видаткових накладних ТОВ «ТВК «Град» протягом перевіреного періоду поставило позивачу оргтехніку та витратні матеріали в асортименті на загальну суму 7 330 838, 20 грн.

Копій вказаних видаткових накладних матеріали справи не містять, а позивачем не наведено причин їх не надання.

ТОВ «ТВК «Град» виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 7 330 838, 20 грн., у тому числі податок на додану вартість 1 221 806, 37 грн.

За виконані роботи позивач перерахував на рахунок ТОВ «ТВК «Град» грошові кошти, що підтверджується відповідними виписками банку.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за перевірений період в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість, на підставі податкової накладних, виписаних ТОВ «ТВК «Град», у зв'язку з придбанням товару.

Суд звертає увагу, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, а саме, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Вирішуючи питання про реальність виконання та отримання позивачем наданих послуг і виконаних робіт та їх придбання з метою використання у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Позивач зазначає, що спірні господарські операції є реальними, а придбаний у ТОВ «ТВК «Град» товар було реалізовано іншим особам, однак жодних доказів на підтвердження використання придбаного у межах спірних правовідносин товару позивач до суду не надав, а тому суд не має можливості встановити з якою метою придбавався такий товар.

Приймаючи до провадження дану справу, Окружний адміністративний суд міста Києва у своїй ухвалі від 04 серпня 2014 року зобов'язував позивача надати копії первинних документів та податкових накладних по спірним господарським операціям; письмові пояснення та будь-які можливі докази на підтвердження реальності господарських операцій та використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності (первинні, звітні, платіжні документи, ліцензії, дозволи тощо, зазначити з якою метою придбавались товари/послуги та яким чином використані в господарській діяльності).

Матеріали справи не містять доказів оприбуткування придбаного товару, доказів безпосереднього його використання у господарській діяльності ТОВ «НВКФ «Вісмас-Техно» чи знаходження на складі, або доказів, які б підтверджували подальший продаж вказаного товару третім особам (первинні, податкові, платіжні документи тощо).

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на зазначене, висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи, а тому, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач правовмірно збільшив ТОВ «НВКФ «Вісмас-Техно» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, відповідно до податкового повідомлення-рішення від 27 липня 2012 року № 0002572250.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої комерційної фірми «Вісмас-Техно» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 24.02.2015 р.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Старова Н.Е.