Ухвала суду № 42903661, 11.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2015 року м. Київ К/9991/54581/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Ємельянова В.І., Рецебуринський Ю.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чутівського районного суду Полтавської області від 13.12.2011р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Гряківської сільської ради Чутівського району Полтавської області про визнання дій незаконним та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а:

09.11.2011р. позивач звернулась до суду з позовом про визнання дій відповідача незаконними та зобов'язання здійснити нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 21.09.2007р. по день фактичного розрахунку 09.03.2011р. Просила поновити їй строк звернення до суду.

Ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області від 13.12.2011р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012р., позов залишено без розгляду.

З такими рішеннями судів не погодилась позивач, подала касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про прийняття позовної заяви. Просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та поновити строк звернення до суду.

Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач з 07.06.1978р. працювала на посаді головного спеціаліста по бухгалтерському обліку в Гряківській сільській раді Чутівського району Полтавської області. Розпорядженням № 25 20.09.2007р. позивача було звільнено з посади у зв'язку із виходом на пенсію з 30.09.2007р. на підставі поданої нею заяви про звільнення, та проведення повного розрахунку при звільненні.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач дізналась про порушення свого права в день її звільнення 30.09.2007р., проте до суду звернулась із позовом лише 09.11.2011р., тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого статтею 99 КАС України.

Поряд з тим, судами першої та апеляційної інстанцій не враховано, що позивач звернулась до суду не за стягненням заборгованості по заробітній платі, а за виплатою середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні в порядку статей 116, 117 Кодексу законів про працю України, а тому строк звернення до суду повинен бути відрахований не з часу звільнення позивача, а з моменту, коли вона дізналась про порушення свого права, тобто з моменту отримання неповної виплати належних їй при звільненні сум.

Судам необхідно було встановити момент, з якого позивачу стало відомо про порушене її право, зокрема, момент виплати суми заробітної плати у меншому ніж сподівалась позивач розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

В свою чергу, відповідно до частини 1 статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 210, 220, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу судді Чутівського районного суду Полтавської області від 13.12.2011р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012р. скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.П. Стародуб

Судді: В.І. Ємельянова

Ю.Й. Рецебуринський