ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 лютого 2015 року м. Київ К/800/65429/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Кобилянського М.Г.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_4 до Херсонської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення грошової допомоги,
за касаційною скаргою ОСОБА_5 - представника ОСОБА_4 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2014 року,
встановив:
У жовтні 2014 року ОСОБА_4 пред'явив позов до Херсонської обласної державної адміністрації про зобов'язання внести зміни до запису в трудовій книжці та вважати його звільненим з посади заступника голови обласної державної адміністрації з 30.06.2011 р. у зв'язку з досягненням пенсійного віку відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу", визнання протиправними дій щодо відмови у виплаті грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів відповідно до частини тринадцятої статті 37 Закону України "Про державну службу" та зобов'язання нарахувати і виплатити вказану грошову допомогу.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2014 року, позовну заяву залишено без розгляду з підстави пропуску позивачем без поважних причин місячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вважає, що строк звернення до суду ним не пропущений, оскільки позов поданий протягом місяця з дня, коли він дізнався про порушення своїх прав. Крім того, вимоги про стягнення належної працівнику заробітної плати не обмежуються будь-яким строком.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами встановлено, що 30.06.2011 р. ОСОБА_4 звільнено з посади заступника голови обласної державної адміністрації згідно з пунктом 5 статті 36 КЗпП України (переведення на іншу роботу).
29.09.2011 р. позивачу видано пенсійне посвідчення як пенсіонеру за віком.
У вересні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до Херсонської обласної державної адміністрації із заявою про виплату йому грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, на що отримав письмову відповідь від 25.09.2014 р. № 355-6188/0/8-14/11/23 про відсутність підстав для її виплати, оскільки його було звільнено в 2011 році у зв'язку з переведенням на іншу роботу, а не у зв'язку з виходом на пенсію, як того вимагає частина тринадцята статті 37 Закону України "Про державну службу".
До суду з даним позовом ОСОБА_4 звернувся 29.10.2014 р.
Частиною третьою статті 99 КАС України передбачено місячний строк для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Залишаючи без розгляду позовну вимогу про зобов'язання Херсонської обласної державної адміністрації внести зміни до запису в трудовій книжці, суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду з цією вимогою, оскільки про підставу свого звільнення він мав дізнатись у день звільнення, коли працівнику оголошується наказ про звільнення і видається трудова книжка. Підстав для поновлення пропущеного строку судами не знайдено.
У зв'язку з цим суди обґрунтовано залишили без розгляду похідні позовні вимоги щодо виплати грошової допомоги при звільненні, виплата якої в силу частини тринадцятої статті 37 Закону України "Про державну службу" залежить від підстави звільнення.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав вважати, що судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_5 - представника ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді:Черпак Ю.К. Головчук С.В. Кобилянський М.Г.
Судове рішення № 42903662, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 19.02.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 821/4273/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: