Рішення № 42892464, 25.02.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/2070/14-ц

Провадження № 22-ц/779/536/2015

Категорія 34

Головуючий у 1 інстанції Польська М. В.

Суддя-доповідач Горейко М.Д.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Горейко М.Д.

суддів: Вакарук В.М., Бойчука І.В.

секретаря Драганчук У.М.

з участю апелянта ОСОБА_2, позивача ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування завданих затопленням квартири матеріальних збитків та моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 листопада 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 листопада 2014 року задоволено частково позов ОСОБА_5, ОСОБА_3. Вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в солідарному порядку завдані затопленням квартири матеріальні збитки в розмірі 5849,72 грн., витрати на проведення експертиз в розмірі 1700 грн., судові витрати по сплаті судового збору в сумі 243,60 грн. В задоволенні решти заявлених вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне дослідження та оцінку доказів, порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема вказує, що розглядаючи справу та ухвалюючи оскаржуване рішення суд не в повній мірі з'ясував, що стало причиною залиття квартири позивачів та хто в цьому винен. Її доводи щодо можливого виникнення плям у приміщеннях кухні, ванної та туалету позивачів через погану вентиляційну систему або її відсутність суд спростував Актом про очищення існуючих димових та вентиляційних каналів. Проте судом дано неправильну оцінку даному доказу, оскільки згідно листа Івано-Франківського УЕГГ від 28.11.2013 року в квартирі позивачів самовільно встановлений газовий котел з відводом продуктів згорання від нього в димовий канал, проектна та виконавчо-технічна документація на проведену реконструкцію системи газопостачання квартири №1 в архіві управління газового господарства відсутня. Квартиру №1 було відключено від газопостачання до моменту ліквідації виявлених порушень в димовентканалах та відновлення документації.

Акти КП «Єдиний розрахунковий центр» від 14.10.2013 року та 13.12.2013 року, а також Висновок будівельно-технічної експертизи №1/4/14 від 21.01.2014 року, на думку апелянта, також не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки, згідно довідки КП «Івано-Франківськводоекотехпром» від 26.03.2014 року, 19.03.2014 року в її квартирі працівниками відділу по налагодженню обліку КП «Івано-Франківськводоекотехпром» було проведено заміну лічильника холодної води у зв'язку із закінченням терміну експлуатації. Під час виконання робіт з демонтажу лічильника, його з'єднання, а також пломби підприємства та держстандарту були цілісними. Слідів протікання води на лічильнику не виявлено.

Також апелянт зазначає, що судом невірно встановлено розмір заподіяної затопленням квартири відповідачів шкоди. Перелік ушкоджень квартири позивачів, наведений у Висновку будівельно-технічної експертизи №1/4/14 від 21.01.2014 року, не відповідає дійсності, оскільки неправильно обраховано площу ушкоджених приміщень, а саме кошторис не співпадає відносно об'єму завданої шкоди, що в свою чергу значно завищило вартість необхідних відновлювальних робіт на суму 5849,72 грн.

Не погоджується апелянт і з Висновком будівельно-технічної експертизи від 30.09.2014 року. Зазначає, що згідно даного висновку експертом встановлено нещільний стик каналізації, при цьому експерт зробила такий висновок не оглянувши сам стик каналізації. Також у висновку зазначено, що мокрі плями в квартирі №1 виявлено на стелі саме в тому місці, де в квартирі №2 монтується під'єднання до унітаза та здійснюються ремонті роботи. Проте на час огляду у її квартирі вже були здійснені ремонтні роботи та вмонтоване під'єднання до унітаза. Крім того, експертизу на замовлення позивача та судову експертизу проводив один і той самий експерт, який підлягав відводу на підставі ст. 4 ЗУ «Про судову експертизу» та ч. 5 ст. 53 ЦПК України.

З цих підстав просить рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди залишити без змін, а в частині задоволення позовної вимоги майнового характеру скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В засіданні апеляційного суду апелянт доводи апеляційної скарги підтримала з наведених у ній мотивів.

Позивач ОСОБА_3 та її представник доводи апеляційної скарги не визнали, посилаючись на обґрунтованість висновків суду, просили в задоволенні скарги відмовити.

Позивач ОСОБА_5 в засідання апеляційного суду не з'явилась, про час та день розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомила.

З урахуванням положень ст. 305 ЦПК України колегія суддів ухвалила про розгляд справи за її відсутності.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Задовольняючи позов в частині стягнення з ОСОБА_2 завданих затопленням квартири матеріальних збитків, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не спростовано відсутність її вини, а доказом наявності такої вини є в тому числі експертний висновок на вимогу суду.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі не підтвердили належними доказами спричинення моральної шкоди відповідачем, як і не обґрунтували розмір такої шкоди.

Рішення суду в частині відмови у стягненні моральної шкоди сторонами не оскаржується, а тому в апеляційному порядку не переглядається.

Що стосується висновку суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивачів завданих затопленням квартири матеріальних збитків, то колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Наведена норма закону встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв'язку із наявністю вини іншої особи або у зв'язку із дією об'єктивних обставин).

Згідно з ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_1, яка згідно свідоцтва про право власності на житло від 16.02.1996 року належить на праві спільної сумісної власності чотирьом особам (а.с.6).

Відповідач ОСОБА_2 та її неповнолітня сестра є власниками квартири №2 вказаного будинку та проживають поверхом вище позивачів.

14.10.2013 року комісією представників КП «Єдиний розрахунковий центр», обстеживши квартиру АДРЕСА_1, було встановлено, що 09.10.2013 року сталося залиття цієї квартири, а саме в кухні та туалеті на стелі жовті плями, в ванній кімнаті на стелі чорні плями, про що складено акт №98. Причину залиття не вдалося виявити, так як в квартирі №2 (поверхом вище) проходить капітальний ремонт та заміна сантехнічних приладів, які на час огляду не були підключені (а.с. 8).

13.12.2013 року КП «Єдиний розрахунковий центр» повторно складено акт про залиття квартири позивачів (а.с. 9). Листом від 27.12.2013 року КП «Єдиний розрахунковий центр» рекомендувало позивачам для отримання кваліфікаційного висновку щодо причин наявності плям звернутися до філії НДІ «Проектреконструкція» (а.с. 10).

14.01.2014 року позивачі звернулися до СПД ФО судового експерта ОСОБА_6 за проведенням будівельно-технічної експертизи. 21.01.2014 року судовим експертом складено Висновок №1/4/14 (а.с. 61-70), в якому зазначено перелік ушкоджених приміщень квартири позивачів та визначено вартість необхідних відновлювальних робіт на суму 5849,72 грн.

За послуги експерта позивачем ОСОБА_5 оплачено 500 грн. (а.с. 106).

Згідно Висновку №15/09/14 судової будівельно-технічної експертизи від 30.09.2014 року, проведеної на виконання ухвали суду від 03.07.2014 року, судовим експертом ОСОБА_6 було досліджено квартиру №1 позивачів і квартиру №2 відповідача та встановлено нещільний стик каналізації, а також проникнення вологи на стіни та стелю (ймовірно внаслідок порушення гідроізоляції перекриття внаслідок здійснення ремонтних робіт) із вище розташованої квартири №2 можуть бути причиною замокання та виникнення пліснявих плям на стелі у розташованій нижче квартирі №1, так як мокрі плями виявлено по стелі саме в тому місці, де в квартирі №2 монтується під'єднання до унітаза та здійснюються ремонтні роботи. Плями на стелях у квартирі позивачів утворювались від проникання вологи з вище розташованої квартири №2. Давність виникнення плям: у ванній кімнаті квартири №1 сліди замокання мають ознаки задавненості, в туалеті та кухні сліди характерні до недавнього проникнення вологи і мають локалізований характер розташування (а.с. 90-95). За послуги по проведенню судової експертизи позивачем ОСОБА_3 оплачено 1200 грн. (а.с. 99-100).

За таких обставин суд першої інстанції вірно дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивачів ОСОБА_5 та ОСОБА_3 до ОСОБА_2 в частині відшкодування їм завданих затопленням квартири матеріальних збитків в розмірі 5849,72 грн.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, однак, в силу ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку.

Судом досліджено Акти №98 про залиття (аварію), що трапилось на системі центрального опалення, гарячого (холодного) водопостачання від 14.10.2013 року (а.с. 8), та №03-13/09-112 огляду жилого будинку від 13.12.2013 року (а.с. 9), складені комісією представників КП «Єдиний розрахунковий центр», Висновки №1/4/14 проведення дослідження оцінки пошкодженого майна від 21.01.2014 року (а.с. 61-70) та №15/09/14 судової будівельно-технічної експертизи від 30.09.2014 року, складені СПД ФО судовим експертом ОСОБА_6, на підставі яких суд правильно дійшов висновку про те, що затоплення квартири позивачів з вини відповідача мало місце.

Апелянт всупереч положень ч. 2 ст. 1166 ЦК України не довела відсутність своєї вини в заподіянні матеріальних збитків позивачам.

Заперечення апелянта щодо вартості матеріальної шкоди також не підтверджені належними доказами.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для справи для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає встановленим судом обставинам і визначеним відповідно до них правовідносинам. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Разом з тим, суд, стягуючи кошти на відшкодування матеріальних збитків, а також витрат на проведення експертиз та судових витрат по сплаті судового збору, зазначив про стягнення з ОСОБА_2 таких коштів на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в солідарному порядку, однак такого чинним законодавством України не передбачено. Тому рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в солідарному порядку завданих затопленням квартири матеріальних збитків в розмірі 5849,72 грн., витрат на проведення експертиз в розмірі 1700 грн., судових витрат по сплаті судового збору в сумі 243,60 грн. слід змінити, виключивши з резолютивної частини слова «в солідарному порядку».

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 листопада 2014 року змінити, виключити з резолютивної частини слова «в солідарному порядку».

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуюча Горейко М.Д.

Судді: Вакарук В.М.

Бойчук І.В.