Рішення № 42888388, 26.02.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1005/10787/2012 Головуючий у І інстанції Саган В.М.Провадження № 22-ц/780/711/15 Доповідач у 2 інстанції СліпченкоКатегорія 29 26.02.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

26 лютого 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого: Сліпченка О.І.,

суддів: Воробйової Н.С., Верланова С.М.,

при секретарі: Петленко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» про стягнення витрат та моральної шкоди,-

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів,-

встановила:

У листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернувся з указаним позовом, який мотивував тим, що 23 червня 1968 року у віці 6 років йому були завдані тяжкі тілесні ушкодження у трансформаторному пункті № 1298, що належить відповідачу. Внаслідок отриманих травм він визнаний інвалідом 2 групи з дитинства.

Рішенням Залізничного районного народного суду м. Києва від 23 вересня 1969 року винним у завданні шкоди було визнано відповідача, за ОСОБА_1 визнано право на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою працездатності до досягнення ним 15- річного віку.

Рішенням Залізничного районного народного суду м. Києва від 27 квітня 1981 року стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 804,97 крб. витрат, пов'язаних із втратою працездатності, за період з 1 жовтня 1979 року до 21 квітня 1981року.

У подальшому в судовому порядку за ОСОБА_1 визнавалося право на санаторно-курортне лікування у медичних закладах та компенсацію на придбання ліків, на протезування та ортопедичне взуття; зобов'язано відповідача сплачувати необхідні платежі на санаторно-курортне лікування не менше одного разу на рік, лікування у медичних закладах, компенсацію на придбання ліків; зобов'язано відповідача відшкодовувати витрати на побутовий та звичайний догляд довічно; стягнуто витрати, пов'язаних із втратою працездатності.

Крім того, зобов'язано відповідача придбати для ОСОБА_1 автомобіль марки «Таврія» вартістю 15790 грн. сплативши 20000 грн. вартість переобладнання автомобіля через станцію техобслуговування для управління з урахуванням відсутності правої руки, лівої ступні ноги. Зобов'язано відповідача сплачувати щомісячно з моменту придбання автомобіля та реєстрації в органах Державної інспекції, кошти на придбання пального марки А-92 у кількості 120 літрів на рік та зобов'язано відповідача придбати для ОСОБА_1 збірний гараж для автомобіля вартістю 5 000 грн.

Зазначав, що відповідач припинив виконання зобов'язань, які визначені вказаними судовими рішеннями.

Просив стягнути з відповідача кошти:

- на побутовий та звичайний догляд за період з 1 січня 2003 року до дня ухвалення рішення з урахуванням трьох процентів річних та індексу інфляції у розмірі 0,75 мінімальної заробітної плати, що становить 58619 грн. 32 коп.;

- витрати, пов'язані з втратою працездатності за період з 27 лютого 2003 року до дня ухвалення рішення, з урахуванням трьох процентів річних та індексу інфляції, що становить 460211 грн. 50 коп.;

- вартість автомобіля «Таврія» з його переобладнанням для управління з урахуванням відсутності у нього правої руки і лівої ступні ноги, з урахуванням трьох процентів річних та індексу інфляції за період з 27 лютого 2003 року до 1липня 2012 року у розмірі 85007 грн. 70 коп.;

- вартість збірного гаража для автомобіля з урахуванням трьох процентів річних та індексу інфляції за період з 27лютого 2003 року до 1 липня 2012року - 11875 грн.;

- витрати на санаторно-курортне лікування - 261330 грн. 50 коп.;

- відшкодувати 51000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з АЕК «Київенерго» на користь ОСОБА_1 витрати на побутовий та звичайний догляд за період із 1 січня 2003 року до 12 листопада 2012 року з урахуванням 3% річних індексу інфляції у розмірі 0,75 мінімальної заробітної плати щомісячно - 58619,32 грн. витрати пов'язані з втратою працездатності, за період із 27 лютого 2003 року до 12 листопада 2012 року з урахуванням 3% річних та індексу інфляції 460211,50 грн., вартість автомобіля «Таврія» з переобладнанням для управління з урахуванням відсутності правої руки та лівої ступні ноги 85007,70 грн., вартість збірного гаражу 11 875 грн., витрати на санаторно-курортне лікування 261330,50 грн., відшкодування моральної шкоди 51 000 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 13 червня 2013року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 грудня 2013 року рішення апеляційного суду Київської області від 13 червня 2013 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 25 червня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Стягнуто з АЕК «Київенерго» на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані з втратою працездатності за період із 1 травня 2009 року до 1 листопада 2012 року в сумі 38419 грн., витрати на побутовий та звичайний догляд за період із 1 травня 2009 року до 1 листопада 2012 року в сумі 28 814,25 грн., витрати на санаторно-курортне лікування 7585 грн. та у рахунок відшкодування моральної шкоди 51 000 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Позивачем вказане рішення в частині моральної шкоди не оскаржувалось.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 грудня 2014 року рішення апеляційного суду Київської області від 25 червня 2014 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі апелянт посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення про часткове задоволення позову.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи з дитинства, судовими рішеннями було визнано право на відшкодування йому шкоди до досягнення 15 років у зв'язку з втратою працездатності, зобов'язано відповідача придбати позивачу автомобіль та збірний гараж для нього, відшкодовувати витрати на побутовий та звичайний догляд, сплачувати позивачу необхідні платежі на санаторно-курортне лікування не менше одного разу на рік у період з червня до вересня, лікування у медичних закладах, компенсацію коштів на придбання ліків. Крім того, суд першої інстанції виходив також із того, що позивач сплатив власні кошти за перебування на відпочинку у курортному комплексі «Готель Пальміра Панас» та курортному закладі «Санаторій ім. Гоголя».

З такими висновками повністю погодитись не можна з наступних підстав.

Судами встановлено, що 23 червня 1968 року ОСОБА_1 у віці 6 років були завдані тяжкі тілесні ушкодження у трансформаторному пункті № 1298, що належить відповідачу, внаслідок чого позивач став інвалідом 2 групи з дитинства.

Рішенням Залізничного районного народного суду м. Києва від 23 вересня 1969 року винним у завданні шкоди було визнано відповідача, за ОСОБА_1 визнано право на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою працездатності до досягнення ним 15 років (а.с. 27-29).

Рішенням Залізничного районного народного суду м. Києва від 27 квітня 1981 року стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 804,97 крб. витрат, пов'язаних із втратою працездатності, за період з 1 жовтня 1979 року до 21 квітня 1981 року (а.с. 32-34).

Рішенням Залізничного районного суду від 9 липня 2001 року стягнуто з відповідача на користь позивача витрати, пов'язані із втратою працездатності, у розмірі 58 443 грн. 55 коп. за період з 1 січня 1981 до 1 лютого 2001 року, відшкодовано моральну шкоду 21 750 грн. Визнано за ОСОБА_1 право на санаторно-курортне лікування у медичних закладах та компенсацію на придбання ліків. Зобов'язано відповідача сплачувати необхідні платежі на санаторно-курортне лікування не менше одного разу на рік у період з червня до вересня, лікування у медичних закладах, компенсацію на придбання ліків. Визнано за ОСОБА_1 право на протезування та ортопедичне взуття та стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 вартість протезів. Стягнуто з відповідача витрати на побутовий догляд у розмірі 136 грн. та звичайний догляд 272 грн. Зобов'язано відповідача відшкодовувати витрати на побутовий та звичайний догляд довічно. Зобов'язано відповідача придбати для ОСОБА_1 автомобіль марки «Таврія», сплативши вартість переобладнання, сплачувати щомісячно кошти на придбання пального, зобов'язано придбати збірний гараж вартістю 5 000 грн. (а.с. 35-38).

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 27 лютого 2003 року стягнуто з відповідача 7 757 грн. витрат, пов'язаних із втратою працездатності за період з 3 лютого 1997 року до 27 лютого 2003 року, вартість МІО протеза плеча - 28 594 грн. 10 коп., вартість механічного протезу плеча 12808 грн. 70 коп., косметичний протез плеча 7 008 грн. 58 коп. Зобов'язано відповідача придбати для ОСОБА_1 автомобіль марки «Таврія» вартістю 15 790 грн., сплативши 20000 грн. вартість переобладнання автомобіля через станцію техобслуговування для управління з урахуванням відсутності правої руки, лівої ступні ноги. Зобов'язано відповідача сплачувати щомісячно з моменту придбання автомобіля та реєстрації в органах Держінспекції, кошти на придбання пального марки А-92 у кількості 120 літрів на рік та зобов'язано відповідача придбати для ОСОБА_1 збірний гараж для автомобіля вартістю 5 000 грн. (а.с. 39-41).

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 18 червня 2003 року, залишеним без змін ухвалою Верховного Суду України від 17 квітня 2006 року, вказане рішення суду першої інстанції скасовано у частині задоволення позову про відшкодування моральної шкоди та в цій частині відмовлено в позові, а у частині стягнення 7 757 грн. витрат, пов'язаних із втратою працездатності, змінено та визначено розмір відшкодування 6 459 грн.

Колегія суддів вважає, що оскільки між сторонами правовідносини виникли в 1968 році необхідно застосовувати законодавство, яке діяло на той час, це ЦК Української РСР 1963 року.

Витрати на сторонній догляд позивачу були призначенні рішенням суду згідно з вимогами ст.455 ЦК України (в редакції 1963 року) відповідно до якої в разі заподіяння каліцтва або іншого ушкодження здоров'я організація чи громадянин, відповідальні за шкоду, зобов'язані відшкодувати потерпілому заробіток, втрачений ним внаслідок втрати або зменшення працездатності, а також відшкодувати витрати, викликані ушкодженням здоров'я (посилене харчування, протезування, сторонній догляд тощо).

Оскаржуваним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області повністю задоволено позовні вимоги Позивача та постановлено стягнути на його користь 460211,50 грн. - відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою працездатності за період з 27.02.2003 по день звернення до суду (01.11.2012) з урахуванням 3% річних та індексу інфляції.

Проте такі висновки суду першої інстанції суперечить нормам чинного законодавства.

Розмір відшкодування шкоди, пов'язаної із зменшення професійної працездатності визначається з урахуванням ступеню втрати професійної працездатності, визначення суми відшкодування, пов'язаної із зменшенням професійної працездатності здійснюється наступним чином:

К (кількість місяців прострочення) х Р % (процент зменшення профпрацездатності) х С (середній заробіток) = В (відшкодування)

Ступінь (процент) зменшення професійної працездатності встановлюється судово-медичною експертизою (Пленум ВСУ від 27.03.92 № 6).

Згідно з роз'ясненнями, які містяться в абзаці 5 п.22 Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» - за вимогами про продовження платежів виплати проводяться за весь попередній час, протягом якого належало відшкодовувати шкоду, без обмеження будь - яким строком (з дня закінчення попередніх виплат вимоги про їх продовження задовольняються за умови, що МСЕК або судово-медична експертиза підтвердила втрату працездатності та її відсоток за цей період), тобто Позивачу належить до сплати суми відшкодування втраченого заробітку, виходячи з розміру встановленої законом мінімальної заробітної плати за період з дня постановлення останнього судового рішення про стягнення сум втраченого заробітку (27.02.2003) по день ухвалення содового рішення 26.02.2015 рік.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №131 від 20.11.2000 р. втрата профпрацездатності становить більше 100%(а.с. 82-85 т.1).

При розрахунку судовою колегією враховуються розміри мінімальної заробітної плати, які були визначені Законами України «Про Державний бюджет України на 2003 - 2015 рік», оскільки позивач в даній частині позову просив ухвалити рішення на час його ухвалення.

27.02.2003 по 01.12.2003 (кількість місяців прострочення) * 100% (процент зменшення працездатності) * 185 грн. (середній заробіток) = 1665 грн. (сума відшкодування)

01.12.2003 по 01.09.2004 * 100% * 205 грн. = 1845 грн.

01.09.2004 по 01.01.2005 * 100% * 237 грн. = 948 грн.

01.01.2005 по 01.04.2005 * 100% * 262 грн. = 786 грн.

01.04.2005 по 01.07.2005 * 100% * 290 грн. = 870 грн.

01.07.2005 по 01.09.2005 * 100% * 310 грн. = 620 грн.

01.09.2005 по 01.01.2006 * 100% * 332 грн. = 1328 грн.

01.01.2006 по 01.07.2006 * 100% * 350 грн. = 2100 грн.

01.07.2006 по 01.12.2006 * 100% * 375 грн. = 1875 грн.

01.12.2006 по 01.01.2007 * 100% * 400 грн. = 400 грн.

01.01.2007 по 01.04.2007 * 100% * 400 грн. = 1200 грн.

01.04.2007 по 01.07.2007 * 100% * 420 грн. = 1260 грн.

01.07.2007 по 01.10.2007 * 100% * 440 грн. = 1320 грн.

01.10.2007 по 01.01.2008 * 100% * 460 грн. = 1380 грн.

01.01.2008 по 01.04.2008 * 100% * 515 грн. = 1545 грн.

01.04.2008 по 01.10.2008 * 100% * 525 грн. = 3150 грн.

01.10.2008 по 01.12.2008 * 100% * 545 грн. = 1090 грн.

01.12.2008 по 01.01.2009 * 100% * 605 грн. = 605 грн.

01.01.2009 по 01.04.2009 * 100% * 605 грн. = 1815 грн.

01.04.2009 по 01.07.2009 * 100% * 625 грн. = 1875 грн.

01.07.2009 по 01.10.2009 * 100% * 630 грн. = 1890 грн.

01.10.2009 по 01.11.2009 * 100% * 650 грн. = 650 грн.

01.11.2009 по 01.01.2010 * 100% * 744 грн. = 1488 грн.

01.01.2010 по 01.04.2010 * 100% * 869 грн. = 2607 грн.

01.04.2010 по 01.07.2010 * 100% * 884 грн. = 2652 грн.

01.07.2010 по 01.10.2010 * 100% * 888 грн. = 2664 грн.

01.10.2010 по 01.12.2010 * 100% * 907 грн. = 1814 грн.

01.12.2010 по 01.01.2011 * 100% * 922 грн. = 922 грн.

01.01.2011 по 01.04.2011 * 100% * 941 грн. = 2823 грн.

01.04.2011 по 01.10.2011 * 100% * 960 грн. = 5760 грн.

01.10.2011 по 01.12.2011 * 100% * 985 грн. = 1970 грн.

01.12.2011 по 01.01.2012 * 100% * 1004 грн. = 1004 грн.

01.01.2012 по 01.04.2012 * 100% * 1073 грн. = 3219 грн.

01.04.2012 по 01.07.2012 * 100% * 1094 грн. = 3282 грн.

01.07.2012 по 01.10.2012 * 100% * 1102 грн. = 3306 грн.

01.10.2012 по 01.12.2012 * 100% * 1118 грн. = 2236 грн.

01.12.2012 по 01.01.2013 * 100% * 1134 грн. = 1134 грн.

01.01.2013 по 01.12.2013 * 100% * 1147 грн. = 12617 грн.

01.12.2013 по 01.01.2014 * 100% * 1218 грн. = 1218 грн.

01.01.2014 по 01.07.2014 * 100% * 1218 грн. = 7308 грн.

01.07.2014 по 01.10.2014 * 100% * 1250 грн. = 3750 грн.

01.10.2014 по 01.01.2015 * 100% * 1301 грн. = 3903 грн.

01.01.2015 по 26.02.2015 * 100% * 1218 грн. = 2375 грн.10 коп.

Всього - 98269 грн.10коп.

Загальний розмір належних до відшкодування сум у зв'язку з втратою працездатності

виходячи з мінімальної заробітної плати за період з 01.03.2003 по 26.02.2015 рік складає 98 269 грн. 10 коп.

Позивачу належать до відшкодування також витрати на сторонній догляд та побутове

обслуговування за цей же період, з 01.03.2003 по 26.02.2015 року.

Розміри витрат на догляд визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-ХІУ від 23.09.1999.

Зокрема абз. 7 ч. 4 ст. 34 Закону передбачається, що сума витрат на необхідний догляд за потерпілим залежить від характеру цього догляду, встановленого МСЕК, і не може бути меншою (на місяць) від:

розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на спеціальний медичний догляд (масаж, уколи тощо);

половини розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на постійний сторонній догляд; чверті розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на побутове обслуговування (прибирання, прання білизни тощо).

Відповідно до п. 19 Постанови пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6, від 27.03.1992 р., якщо в потерпілого у зв'язку з ушкодженням здоров'я є потреба у додаткових витратах на медичну та соціальну допомогу, що підтверджується із зазначенням їх тривалості висновком МСЕК, вони компенсуються Фондом відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону N 1105-ХІУ. Додаткові витрати потерпілих, на яких дія цього Закону не поширюється (потреба в них та їх тривалість мають підтверджуватися висновком судово-медичної експертизи), підлягають стягненню з особи, відповідальної за шкоду, на підставі ст. 455 ЦК.

При вирішенні таких вимог судам належить виходити з того, що розмір витрат на необхідний догляд за потерпілим установлюється залежно від характеру цього догляду (який при ушкодженні здоров'я у зв'язку з виконанням трудових обов'язків визначається МСЕК, а в Інших випадках - судово-медичною експертизою) і не може бути меншим (на місяць) від: мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на спеціальний медичний догляд (масаж, уколи тощо); її половини - на постійний сторонній догляд; чверті - на побутове обслуговування (прибирання, прання білизни тощо). Для інвалідів І групи висновок МСЕК чи судово-медичної експертизи про потребу в звичайному сторонньому догляді або в побутовому обслуговуванні не вимагається. Якщо потерпілий потребує допомоги кількох видів, йому відшкодовуються витрати на кожен із них незалежно від того, ким вона здійснюється.

27.02.2003 по 01.12.2003 (кількість місяців прострочення) * 50% (половини розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на постійний сторонній догляд) * 185 грн. (середній заробіток) = 832,5 грн. (сума відшкодування)

01.12.2003 по 01.09.2004 * 50% * 205 грн. = 922,5 грн.

01.09.2004 по 01.01.2005 * 50% * 237 грн. = 474 грн.

01.01.2005 по 01.04.2005 * 50% * 262 грн. = 393 грн.

01.04.2005 по 01.07.2005 * 50% * 290 грн. = 435 грн.

01.07.2005 по 01.09.2005 * 50% * 310 грн. = 310 грн.

01.09.2005 по 01.01.2006 * 50% * 332 грн. = 664 грн.

01.01.2006 по 01.07.2006 * 50% * 350 грн. = 1050 грн.

01.07.2006 по 01.12.2006 * 50% * 375 грн. = 937,5 грн.

01.12.2006 по 01.01.2007 * 50% * 400 грн. = 200 грн.

01.01.2007 по 01.04.2007 * 50% * 400 грн. = 600 грн.

01.04.2007 по 01.07.2007 * 50% * 420 грн. = 630 грн.

01.07.2007 по 01.10.2007 * 50% * 440 грн. = 660 грн.

01.10.2007 по 01.01.2008 * 50% * 460 грн. = 690 грн.

01.01.2008 по 01.04.2008 * 50% * 515 грн. = 772,5 грн.

01.04.2008 по 01.10.2008 * 50% * 525 грн. = 1575 грн.

01.10.2008 по 01.12.2008 * 50% * 545 грн. = 545 грн.

01.12.2008 по 01.01.2009 * 50% * 605 грн. = 302,5 грн.

01.01.2009 по 01.04.2009 * 50% * 605 грн. = 907,5 грн.

01.04.2009 по 01.07.2009 * 50% * 625 грн. = 937,5 грн.

01.07.2009 по 01.10.2009 * 50% * 630 грн. = 945 грн.

01.10.2009 по 01.11.2009 * 50% * 650 грн. = 325 грн.

01.11.2009 по 01.01.2010 * 50% * 744 грн. = 744 грн.

01.01.2010 по 01.04.2010 * 50% * 869 грн. = 1303,5 грн.

01.04.2010 по 01.07.2010 * 50% * 884 грн. = 1326 грн.

01.07.2010 по 01.10.2010 * 50% * 888 грн. = 1332 грн.

01.10.2010 по 01.12.2010 * 50% * 907 грн. = 907 грн.

01.12.2010 по 01.01.2011 * 50% * 922 грн. = 461 грн.

01.01.2011 по 01.04.2011 * 50% * 941 грн. = 1411,5 грн.

01.04.2011 по 01.10.2011 * 50% * 960 грн. = 2880 грн.

01.10.2011 по 01.12.2011 * 50% * 985 грн. = 985 грн.

01.12.2011 по 01.01.2012 * 50% * 1004 грн. = 502 грн.

01.01.2012 по 01.04.2012 * 50% * 1073 грн. = 1609,5 грн.

01.04.2012 по 01.07.2012 * 50% * 1094 грн. = 1641 грн.

01.07.2012 по 01.10.2012 * 50% * 1102 грн. = 1653 грн.

01.10.2012 по 01.12.2012 * 50% * 1118 грн. = 1118 грн.

01.12.2012 по 01.01.2013 * 50% * 1134 грн. = 567 грн.

01.01.2013 по 01.12.2013 * 50% * 1147 грн. = 6308,5 грн.

01.12.2013 по 01.01.2014 * 50% * 1218 грн. = 609 грн.

01.01.2014 по 01.07.2014 * 50% * 1218 грн. = 3654 грн.

01.07.2014 по 01.10.2014 * 50% * 1250 грн. = 1875 грн.

01.10.2014 по 01.01.2015 * 50% * 1301 грн. = 1951,5 грн.

01.01.2015 по 26.02.2015 * 50% * 1218 грн. = 1187,55грн.

Всього - 49134грн.55коп.

Загальний розмір належних до відшкодування сум на сторонній догляд виходячи з мінімальної заробітної плати за період з 01.03.2003 по 26.02.2015 рік складає 49 134 грн. 55 коп.

27.02.2003 по 01.12.2003 (кількість місяців прострочення) 9 * 25% (чверті розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на побутове обслуговування) * 185 грн. (середній заробіток) = 416,25 грн. (сума відшкодування)

01.12.2003 по 01.09.2004 * 25% * 205 грн. = 461,25 грн.

01.09.2004 по 01.01.2005 * 25% * 237 грн. = 237 грн.

01.01.2005 по 01.04.2005 * 25% * 262 грн. = 196,5 грн.

01.04.2005 по 01.07.2005 * 25% * 290 грн. = 217,5 грн.

01.07.2005 по 01.09.2005 * 25% * 310 грн. = 155 грн.

01.09.2005 по 01.01.2006 * 25% * 332 грн. = 332 грн.

01.01.2006 по 01.07.2006 * 25% * 350 грн. = 525 грн.

01.07.2006 по 01.12.2006 * 25% * 375 грн. = 468,75 грн.

01.12.2006 по 01.01.2007 * 25% * 400 грн. = 100 грн.

01.01.2007 по 01.04.2007 * 25% * 400 грн. = 300 грн.

01.04.2007 по 01.07.2007 * 25% * 420 грн. = 315 грн.

01.07.2007 по 01.10.2007 * 25% * 440 грн. = 330 грн.

01.10.2007 по 01.01.2008 * 25% * 460 грн. = 345 грн.

01.01.2008 по 01.04.2008 * 25% * 515 грн. = 386,25 грн.

01.04.2008 по 01.10.2008 * 25% * 525 грн. = 787,5 грн.

01.10.2008 по 01.12.2008 * 25% * 545 грн. = 272,5 грн.

01.12.2008 по 01.01.2009 * 25% * 605 грн. = 151,25 грн.

01.01.2009 по 01.04.2009 * 25% * 605 грн. = 453,75 грн.

01.04.2009 по 01.07.2009 * 25% * 625 грн. = 468,75 грн.

01.07.2009 по 01.10.2009 * 25% * 630 грн. = 472,5 грн.

01.10.2009 по 01.11.2009 * 25% * 650 грн. = 162,5 грн.

01.11.2009 по 01.01.2010 * 25% * 744 грн. = 372 грн.

01.01.2010 по 01.04.2010 * 25% * 869 грн. = 651,75 грн.

01.04.2010 по 01.07.2010 * 25% * 884 грн. = 663 грн.

01.07.2010 по 01.10.2010 * 25% * 888 грн. = 666 грн.

01.10.2010 по 01.12.2010 * 25% * 907 грн. = 453,5 грн.

01.12.2010 по 01.01.2011 * 25% * 922 грн. = 230,5 грн.

01.01.2011 по 01.04.2011 * 25% * 941 грн. = 705,75 грн.

01.04.2011 по 01.10.2011 * 25% * 960 грн. = 1440 грн.

01.10.2011 по 01.12.2011 * 25% * 985 грн. = 492,5 грн.

01.12.2011 по 01.01.2012 * 25% * 1004 грн. = 251 грн.

01.01.2012 по 01.04.2012 * 25% * 1073 грн. = 804,75 грн.

01.04.2012 по 01.07.2012 * 25% * 1094 грн. = 820,5 грн.

01.07.2012 по 01.10.2012 * 25% * 1102 грн. = 826,5 грн.

01.10.2012 по 01.12.2012 * 25% * 1118 грн. = 559 грн.

01.12.2012 по 01.01.2013 * 25% * 1134 грн. = 283,5 грн.

01.01.2013 по 01.12.2013 * 25% * 1147 грн. = 3154,25 грн.

01.12.2013 по 01.01.2014 * 25% * 1218 грн. = 304,5 грн.

01.01.2014 по 01.07.2014 * 25% * 1218 грн. = 1827 грн.

01.07.2014 по 01.10.2014 * 25% * 1250 грн. = 937,5 грн.

01.10.2014 по 01.01.2015 * 25% * 1301 грн. = 975,75 грн.

01.01.2015 по 26.02.2015 * 25% * 1218 грн. = 593.77 грн.

Всього - 24567грн.27коп.

Загальний розмір належних до відшкодування сум на побутове обслуговування виходячи з мінімальної заробітної плати за період з 01.03.2003 по 26.02.2015 рік складає 24 567,27 грн.

Також не можливо погодитися із висновками суду першої інстанції у частині задоволення позову про стягнення витрат на санаторно-курортне лікування.

Рішенням Залізничного районного суду м. Києва від 9 липня 2001 року зобов'язано відповідача сплачувати необхідні платежі на санаторно-курортне лікування не менше одного разу на рік у період з червня до вересня.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебував на лікуванні в бальнеологічному курортному комплексі «Готель Пальміра Палас», який входить до реєстру об'єднання «Крымские Здравницы» та курортному закладі «Санаторій ім. Гоголя».

Із матеріалів справи випливає, що позивач перебував у курортному закладі «Санаторій ім. Гоголя» у період, який було визначено рішенням Залізничного районного суду від 9 липня 2001 року (а.с. 64, 73, 75, 77).

Позивач є інвалідом І групи, користується гарантованими правами на санаторно-курортне лікування не менше одного разу на рік у період з червня до вересня - ці обставини сторонами не оспорюються .

Позивач звернувся з позовом до відповідача з вимогами компенсувати вартість санаторно-курортного лікування у санаторії «готель Пальміра -Палас» в період з 03.07. 2008 р. по 23.07.2008 р. в сумі 106 101 грн. 80 коп., в період 13.07.2009 р. по 25.07.2009 року в сумі 73 028грн.10 коп. в санаторії ім.. Гоголя за період з 12.08.2009 р. по 29.08.2009 р. в сумі 19 180 грн. 06 коп., за період з 30.06.2010 р. по 14.07.2010 р. в сумі 25 396 грн. 63 коп., в період 11.07.2011 р. по 21.07.2011 р. у сумі 18 161 грн. 03 коп., за період з 09.07.2012 р. по 20.07.2012 р. у сумі 19 462 грн. 88 коп. Оскільки між сторонами в цій частині виник спір про вартість санаторно-курортного лікування та відповідно чи являються вказані заклади санаторно-курортними, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п. 7 "Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян" (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 р. №785, середня вартість санаторно-курортної путівки визначає Міністерство праці та соціальної політики України за поданням Фонду соціального захисту інвалідів та погодженням з Міністерством фінансів України щороку до 15 березня в межах обсягу бюджетних коштів, виділених відповідно до Закону України про Державний бюджет України на поточний рік.

Порядок виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 року N 785 (далі за текстом - Порядок № 785), визначає механізм виплати грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування, передбачених Законодавством України.

Відповідно до пункту 7 вказаного Порядку середню вартість санаторно-курортної путівки визначає Мінпраці за поданням Фонду соціального захисту інвалідів та погодженням з Мінфіном щороку до 15 березня в межах обсягу бюджетних коштів, виділених відповідно до Закону України про Державний бюджет на поточний рік. Тобто, Кабінет Міністрів України делегував постановою від 17 червня 2004 року N 785 надані йому законом повноваження по визначенню середньої вартості путівки Міністерству праці та соціальної політики України.

Наказом Міністерства праці та соціальної політика України від 20.02.2008 року №53 встановлено середню вартість путівки для виплати грошової компенсації замість санаторно-курортного лікування в межах обсягу бюджетних коштів в сумі 250 грн.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 103 від 13.03.2009 року в межах, середня вартість путівки для виплати грошової компенсації за санаторно-курортне лікування була встановлена інвалідам війни 1 та 2 групи в сумі 260 гривень.

Наказом Міністерства праці та соціальної політика України від 11.06.2010 року №143 встановлено середню вартість путівки для виплати грошової компенсації замість санаторно-курортного лікування в межах обсягу бюджетних коштів в сумі 275 грн.

Наказом Міністерства соціальної політика України від 16.02.2011 року №55 встановлено середню вартість путівки для виплати грошової компенсації замість санаторно-курортного лікування в межах обсягу бюджетних коштів в сумі 300 грн.

Наказом Міністерства соціальної політика України від 16.02.2011 року №55 встановлено середню вартість путівки для виплати грошової компенсації замість санаторно-курортного лікування в межах обсягу бюджетних коштів в сумі 320 грн.

Як вбачається з матеріалів справи - приватний «бальнеологічний-курортний SРА комплекс «Готель Пальміра Палас»» (колишній санаторій «Шахтарські зорі») класифікований МОЗ України як - санаторій кліматичний, загально терапевтичний, ліцензія МОЗ України на здійснення медичних, лікувальних, оздоровчих послуг АБ№202504 від 11.07.2006р. має відповідний курортний сертифікат МОЗ України ВВ№ 150248. Рівень акредитації МОЗ - чотири зірки категорія готель, «Бальнеологічний-курортний 8РА комплекс «Готель Пальміра Палас»» внесений МОЗ до єдиного реєстру санаторно-курортних закладів України, (а.с.62). Відповідно до ст.ст. 1, 3, 9. 10 п. 20, Закону України №1775-Ш «Про ліцензування визначених видів господарської діяльності» зазначається, що для отримання відповідної ліцензії на здійснення медичних, лікувальних, оздоровчих послуг, юридична особа має, відповідно до умов ліцензії, надати підтвердження наявності професійного медичного персоналу, необхідного переліку медичного устаткування, відповідного приміщення, лікувальних та оздоровчих програм, тощо... Таким чином вбачається, що бальнеологічний-курортний 8РА комплекс «Готель Пальміра Палас»» (колишній санаторій «Шахтарські Зорі») класифікований МОЗ України як - санаторій кліматичний, загально терапевтичний є закладом охорони здоров'я, підконтрольний МОЗ, та відповідає вимогам статей 4, 5,15, 20,21, ч. 1 ст. 22 Закону України «Про курорти» від 05 жовтня 2000 року та Постанови КМУ №805 від 11 липня 2001 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів критично відноситься до листа ТОВ «Пальміра Палас», в якому підтверджується, що «Готель Пальміра Палас» не є державним санаторно-курортним закладом у розумінні Постанови КМУ №805, але має відповідну ліцензію МОЗ України на здійснення медичних, лікувальних, оздоровчих послуг АБ№202504 від 11.07.2006р. (а.с.105)

З вищенаведених підстав, колегія суддів вважає, що «Готель Пальміра Палас» є санаторно-курортним закладом.

Відносно «Санаторію ім. Гоголя» у сторін не виникало сумнівів стосовно того, що останній є санаторно-курортним закладом.

Санаторно-курортного лікування у санаторії «готель Пальміра -Палас» в період з 03.07. 2008 р. по 23.07.2008 р. 21 день та вартість на 2008 р. складає 250 грн. в сумі 5250 грн.

Санаторно-курортного лікування у санаторії «готель Пальміра -Палас» в період з 13.07.2009 р. по 25.07.2009 р. 13 днів та вартість на 2009 р. складає 260 грн. в сумі 3380 грн.

Санаторно-курортного лікування у санаторії ім. Гоголя за період з 12.08.2009 р. по 29.08.2009 р. 18 днів та вартість на 2009 рік складає 260 грн. в сумі 4680 грн.

Санаторно-курортного лікування у санаторії ім. Гоголя за період з 30.06.2010 р. по 14.07.2010 р. 15 днів та вартість на 2010 рік складає 275 грн. в сумі 4125 грн.

Санаторно-курортного лікування у санаторії ім. Гоголя за період з 11.07.2011 р. по 21.07.2011 р. 11 днів та вартість на 2011 рік складає 300 грн. в сумі 3300 грн.

Санаторно-курортного лікування у санаторії ім. Гоголя за період з 09.07.2012 р. по 20.07.2012 р. 12 днів та вартість на 2012 рік складає 320 грн. в сумі 3840 грн.

Загальна сума передбачена законодавством в цій частині позову становить 24 575 грн., яка колегія суддів підлягає стягненню з відповідача,

Стягуючи із відповідача на користь позивача вартість автомобіля «Таврія» з переобладнанням для управління з урахуванням відсутності правої руки і лівої ступні ноги у розмірі 85007 грн. 70 коп., суд першої інстанції належним чином свого висновку не мотивував.

Позивач просив стягнути з відповідача вартість автомобіля «Таврія» з переобладнанням для управління з урахуванням відсутності правої руки і лівої ноги, з врахуванням 3 відсотків річних та індексу інфляції за період з 27.02.2003 року по 01.07.1012 року в сумі 85 007,7 грн.

Разом з тим, рішенням Соломянського районного суду м. Києва від 27 лютого 2003 року стягнуто з відповідача 7 757 грн. витрат, пов'язаних із втратою працездатності за період з 3 лютого 1997 року до 27 лютого 2003 року, вартість МІО протеза плеча - 28 594 грн 10 коп., вартість механічного протезу плеча 12808 грн. 70 коп., косметичний протез плеча 7 008 грн 58 коп. Зобов'язано відповідача придбати для ОСОБА_1 автомобіль марки «Таврія» вартістю 15 790 грн., сплативши 20 000 грн. вартість переобладнання автомобіля через станцію техобслуговування для управління з урахуванням відсутності правої руки, лівої ступні ноги. Зобов'язано відповідача сплачувати щомісячно з моменту придбання автомобіля та реєстрації в органах Держінспекції, кошти на придбання пального марки А-92 у кількості 120 літрів на рік та зобов'язано відповідача придбати для ОСОБА_1 збірний гараж для автомобіля вартістю 5 000 грн. (а.с. 39-41). Вказане рішення вступило в законну силу, але в частині даного позову відповідачем не виконане.

Враховуючи, що предметом даного позову є стягнення з відповідача вартість автомобіля «Таврія» з переобладнанням для управління з урахуванням відсутності правої руки і лівої ноги, з врахуванням 3 відсотків річних та індексу інфляції за період з 27.02.2003 по 01.07.1012 роки в сумі 85 007,7 грн. та стягнення вартості збірного гаража для автомобіля з врахуванням 3 відсотків річних та індексу інфляції за період з 27.02.2003 по 01.07.1012 роки в сумі 11 875 грн., колегія суддів вважає, що підстав для закриття провадження, як на це вказує відповідач колегія суддів не вбачає.

Оскільки, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухваленні або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. В даному випадку підстави позову різняться.

Також, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про стягнення з коштів на придбання автомобіля, переобладнання та гаражу з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних, суперечить чинному законодавству, оскільки обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити на вимогу кредитора суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, не поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із завданням шкоди.

Таким чином, -

Загальний розмір належних до відшкодування сум у зв'язку з втратою працездатності

виходячи з мінімальної заробітної плати за період з 01.03.2003 по 26.02.2015 рік складає 98 269,10 грн.

Загальний розмір належних до відшкодування сум на сторонній догляд виходячи з мінімальної заробітної плати за період з 01.03.2003 по 26.02.2015 рік складає 49 134,55грн.

Загальний розмір належних до відшкодування сум на побутове обслуговування виходячи з мінімальної заробітної плати за період з 01.03.2003 по 26.02.2015 рік складає 24 567,27 грн.

Загальна сума передбачена законодавством становить 24 575 грн., що колегія суддів вважає безспірною та, яка підлягає стягненню з відповідача в частині позову про стягнення за санаторно-курортне лікування.

А всього до стягнення підлягають 98 269 грн.10 коп.+ 49 134 грн.55 коп. + 24 567 грн.27 коп.+ +24 575 грн. = 196 545,92 грн.

Доводи відповідача про те , що ним сплачено в рахунок позовних вимог, які є предметом розгляду у даній справі на особистий картковий рахунок ОСОБА_1 - 74 818,25 грн., з яких:

38 419,25 грн. - відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою працездатності

28 814,25 грн. - витрат та побутовий та звичайний догляд

7 585,0 грн. - відшкодування витрат на санаторно - курортне лікування в санаторії ім. Гоголя, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказані суми не були предметом розгляду в суді першої інстанції та можуть бути вирішені на стадії виконання рішення.

За таких обставин рішення суду першої інстанції ухвалене за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та зроблені із порушенням та неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України є підставами для його скасування із ухваленням нового рішення про часткове задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» - задовольнити частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2013 року - скасувати та ухвалити по справі нове рішення.

Стягнути з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» ідентифікаційний код 00131305) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) - 196 545,92 (сто дев'яносто шість тисяч п'ятсот сорок п'ять грн.) 92 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: