Ухвала суду № 42885555, 16.02.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2015 року Справа № 2400/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Ліщинський А.М.

судді Запотічний І.І.

секретар судового засідання Гнатик А.З.

за участю

представника позивача - Янівська Г.Я.

представника відповідача - Черевик Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.12.2012р. по справі № 9483/12/1370 за позовом Львівської обласної організації Національної спілки художників України до Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова про визнання неправомірним рішення та скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В:

06 листопада 2012 року позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом про визнання неправомірним рішення управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова №6 від 19.10.2012 року та скасування вимоги про сплату боргу №Ю-0692 від 28.09.2012р. Позов обґрунтовує тим, що відповідач безпідставно вимагає від позивача сплати недоїмки із страхових внесків, оскільки у позивача заборгованість перед управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова відсутня.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.12.2012 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова №6 від 19.10.2012 року, визнано протиправною та скасовано вимогу управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова про сплату боргу №Ю-0692 від 28.09.2012 року.

Не погодившись із викладеними у вищевказаній постанові суду першої інстанції висновками, відповідач подав апеляційну скаргу і просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм діючого законодавства, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи. Просить прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова у період з 10.09.2012р. по 28.09.2012р. проведено планову перевірку Львівської обласної організації Національної спілки художників (код за ЄДРПОУ 02916619) щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою за якими покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування з 01 січня 2004 р. до 28 вересня 2012 р., про що 28 вересня 2012 року складено акт №143. За результатами проведеної перевірки відповідачем прийнято 28.09.2012 року вимогу про сплату боргу №Ю-0692, відповідно до якої позивачеві належить сплатити заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 1032,58 грн.

У акті перевірки №143 викладений висновок відповідача про порушення позивачем п. 6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058-IV від 09.07.2003 р., а саме: Згідно відомості нарахування заробітної плати за жовтень 2004 р., нарахування страхових внесків становить 971,84 грн. та утримання 60,74 грн. Розрахунок не подано. За результатами розгляду скарги позивача, відповідачем прийнято 19.10.2012 р. рішення №6 про залишення вимоги про сплату боргу від 28.09.2012р. №Ф-0692 без змін, а скарги без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено перелік страхувальників, якими відповідно до ч. 1 ст. 14 є: роботодавці -підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи, включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру - для осіб, визначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Пункт 11.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (далі - Інструкція), встановлює, що платники, зазначені в підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків, за формою згідно з додатком 23 цієї Інструкції (на час спірних правовідносин). Оригінал розрахунку подається платником до органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням платника. Усі примірники розрахунку страхових внесків підписуються керівником, головним бухгалтером підприємства, установи, організації та завіряються печаткою. Розрахунки подаються зазначеними платниками до органу Пенсійного фонду для реєстрації за базовий звітний період, що дорівнює календарному місяцю, - не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Платники страхових внесків мають право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання документів надіслати їх органу Пенсійного фонду поштою з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 8.2 Розділу 8 Інструкції, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:

а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків;

б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків;

в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

З матеріалів справи вбачається, а саме, згідно картки особового рахунку позивача у жовтні 2004 року позивачем сплачено, а відповідачем зараховано внески в сумі 1032,96 грн.

Колегія суддів приходить до висновку, що прийняте відповідачем 19.10.2012 р. рішення №6 прийнято не у відповідності з ч.3 ст. 2 КАС України, оскільки заборгованість у позивача перед Пенсійним фондом відсутня, а виставленою вимогою про сплату боргу відповідач фактично вимагає повторної сплати вже сплачених у жовтні 2004 року страхових внесків.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.12.2012р. по справі № 9483/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Запотічний І.І.

Ліщинський А.М.