Постанова № 42885553, 16.02.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2015 року Справа № 178836/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Ліщинський А.М.,

судді Запотічний І.І.

секретар судового засідання Гнатик А.З.

за участю представників:

від відповідача Мелінишин С.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ТзОВ «Житлово-експлуатаційне будівельно-виробниче підприємство «МЖК Експрес-24» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.10.2012 року у справі № 2а-994/12/0970 за позовом ТзОВ «Житлово-експлуатаційне будівельно-виробниче підприємство «МЖК Експрес-24» до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківськ про скасування податкового повідомлення-рішення,-

Керуючись ст.ст. 94, 100, 160, 195, ст. 196, п. 3 ч.1 ст.198, п. 4 ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне будівельно-виробниче підприємство «МЖК Експрес-24» (далі по тексту - ТОВ «МЖК Експрес-24») звернулося до суду з адміністративним позовом, яким просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000112302 від 20 січня 2012 року. Згодом представником позивача було змінено предмет позову, який мотивований тим, що відповідачем за результатами скарги позивача скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000112302 від 20 січня 2012 року та винесено нове податкове повідомлення-рішення № 0001262302 від 10 квітня 2012 року зі зменшеною сумою грошового зобов'язання на 178359,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неповне дослідження податковим органом первинних бухгалтерських документів під час проведення перевірки.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.10.2012 року у справі № 2а-994/12/0970 в задоволені позову відмовлено повністю.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне будівельно-виробниче підприємство «МЖК Експрес-24» її оскаржило, подало апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального права, без з'ясування обставин, що мають значення для справи. Просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі покликається на те, що викладені в Акті перевірки відповідача дані ґрунтуються на вибірковому порядку дослідження документів. Таким чином, за твердженням апелянта судом не в повній мірі з'ясовано всі обставини справи, звертаючи увагу, що судом першої інстанції не досліджувався сам акт перевірки ДПІ в м. Івано-Франківську від 30.12.2011р. за №13830/23-2/23802630 на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення За таких обставин, порушення ТОВ «МЖК Експрес-24» вимог пункту 5.1, підпунктів 5.2.1, п5.3.2, 5.3.9 пунктів 5.2, 5.3 статті 5, пункту 5.9 ст.5 Закону України від 22.05.97 №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями), підпункту 138.1.1 пункту 138.12, 138.8 статті 138, підпунктів 139.1.5, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 та пункту 144.1 статті 144 та пункту 146.4 статті 146 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2756-ІV (із змінами та доповненнями). є такими, що не відповідають обставинам справи, що вказує на безпідставність прийняття оскаржуваного повідомлення рішення та відповідно постанови суду.

Представник відповідача апеляційну скаргу заперечує, просить в задоволені апеляційної скарги відмовити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції, та приймає нову постанову, якщо визнає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми матеріального права, що призвели до неправильного вирішення справи.

Судом встановлено, що в період з 14.11.2011р. по 23.12.2011р. ДПІ в м. Івано-Франківськ проведено планову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 30.09.2011р. За результатами проведеної перевірки 30.12.2011 року складено акт №13830/23-2/23802630.

Проведеною перевіркою, в частині оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено зокрема порушення:

- пункту 5.1, підпунктів 5.2.1, п5.3.2, 5.3.9 пунктів 5.2, 5.3 статті 5, пункту 5.9 ст. 5 Закону України від 22.05.97 №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями), підпункту 138.1.1 пункту 138.12, 138.8 статті 138, підпунктів 139.1.5 , 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 та пункту 144.1 статті 144 та пункту 146.4 статті 146 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2756-ІV (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 632914,00 грн.

20 січня 2012 року ДПІ в м. Івано-Франківськ прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000112302, яким згідно п.п. 54.3.2., п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України, на підставі акту перевірки № 13830/23-2/23802630 від 30.12.2011 року, встановлено порушення п.5.1, пп. 5.2.1, п5.3.2, 5.3.9 п.5.2, п.5.3, п.5.9 ст.5 Закону України від 22.05.97 №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями), пп. 138.1.1 п. 138.12, 138.8 ст. 138, пп. 139.1.5, 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.144.1 ст.144 та п.146.4 ст.146 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2756-ІV (із змінами та доповненнями), у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств в сумі 883080,00 грн., за основним платежем - 632914,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 250166,00 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням рішенням від 20.01.2012р. ТОВ «МЖК Експрес-24» оскаржено його в апеляційному порядку до ДПС в Івано-Франківській області. Рішенням про результати розгляду скарги від 26.03.2012р. № 380/10/10-319/48/204 скаргу ТОВ «МЖК Експрес-24» задоволено частково, скасовано повідомлення рішення від 20.01.2012р. № 0000112302 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 178359 грн., в т.ч. 133845 грн. за основним платежем та 44514,00 грн. за штрафною (фінансовою) санкцією, в іншій частині зазначене податкове повідомлення рішення залишено без змін.

10 квітня 2012 року за наслідками результатів розгляду скарги, ДПІ в м. Івано-Франківську прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001262302, яким внаслідок порушень п.5.1, пп. 5.2.1, п5.3.2, 5.3.9 п.5.2, п.5.3, п.5.9 ст.5 Закону України від 22.05.97 №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями), пп. 138.1.1 п. 138.12, 138.8 ст. 138, пп. 139.1.5, 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.144.1 ст.144 та п.146.4 ст.146 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2756-ІV (із змінами та доповненнями), збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств в сумі 704721,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 499069,00 грн., 205652,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій

Перевіркою встановлено, що у періоді, що передує перевіряємому, ТОВ «МЖК Експрес-24» до закінчення 2008 року, у відповідності з пп. 7.10.1 Закону України від 22.05.97 №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», вибрано особливий порядок оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковими договорами.

Підпунктом 7.10.3 пункту 7.10 ст.7 Закону України від 22.05.97 №283/97-ВР встановлено, що виконавець самостійно визначає доходи і витрати, нараховані (понесені) протягом звітного періоду у зв'язку із виконанням довгострокового договору (контракту), використовуючи оціночний коефіцієнт виконання такого довгострокового контракту.

У відповідності з пп.7.10.4, 7.10.5, 7.10.6, 7.10.9 п.7.10 ст.7 Закону України від 22.05.97 № 283/97-ВР, - оціночний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контракту) визначається як співвідношення суми фактичних витрат звітного періоду до суми загальних витрат, що плануються виконавцем при виконанні довгострокового контракту.

Доход виконавців у звітному періоді визначається як добуток загальнодоговірної ціни довгострокового договору (контракту) на оціночний коефіцієнт виконання довгострокового контракту.

Витрати виконавця у звітному періоді визначаються на рівні фактично оплачених (нарахованих) витрат, пов'язаних із виконанням довгострокового договору (контракту) у такому звітному періоді.

Згідно з пп.7.10.10 п.7.10 ст.7 Закону України від 22.05.97 №283/97-ВР Податкові звіти щодо результатів діяльності виконавця довгострокового договору (контракту) за наслідками кожного податкового періоду надаються податковому органу за формою, що встановлюється центральним податковим органом.

Як вказано в акті перевірки (стор.7 акту), у відповідності з пп.7.10.10 п.7.10 ст.7 Закону України від 22.05.97 №283/97-ВР, ТОВ «МЖК Експрес-24» подано до ДПІ в м. Івано-Франківську Додаток К2 до рядків 01.3 «доходи від виконання довгострокових договорів» та 04.7 «витрати пов'язані з виконанням довгострокових договорів» Декларації, з податку на прибуток підприємств за 2008 рік, де у Таблиці 1 «Доходи та витрати, пов'язані з виконанням довгострокових договорів» та у Таблиці 2 «Додаткова інформація» задекларовано показники валових доходів та витрат, у тому числі договори, виконання яких завершено. Зокрема, платником податку задекларовано, що у 4-му кварталі 2008 року ним завершено виконання трьох довгострокових договорів по наступних об'єктах:

- «багатоквартирний житловий будинок з приміщеннями громадського призначення №27 в межах вулиць Короля Данила - П.Орлика - Бельведерської в м. Івано-Франківську»;

- Офісні приміщення №26 в межах вулиць Короля Данила - П.Орлика -Бельведерської в м. Івано-Франківську»;

- Багатоквартирний житловий будинок мікрорайон №4 на вул. Хіміків-Тролейбусна №14 в м. Івано-Франківську.

Відповідно до пп.7.10.9 п.7.10 ст.7 Закону України від 22.05.97 №283/97-ВР, - після завершення довгострокового договору (контракту) виконавець здійснює перерахунок сум податкових зобов'язань, попередньо визначених ним за наслідками кожного податкового періоду протягом строку виконання такого довгострокового договору (контракту), визначаючи фактичний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контакту) як співвідношення витрат відповідних попередніх звітних періодів до фактичних загальних витрат, понесених (нарахованих) виконавцем при виконанні довгострокового договору (контракту), та доход таких періодів як добуток кінцевої договірної ціни об'єкта довгострокового договору (контракту) на фактичний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контракту).

У разі коли за наслідками перерахунку виявляється, що платник податку завищив або занизив суму податкових зобов'язань, розраховану за наслідками будь-якого попереднього податкового періоду протягом виконання довгострокового договору (контракту), зазначене завищення або заниження враховується відповідно у зменшенні або збільшенні валового доходу такого платника податку в податковому періоді завершення довгострокового договору (контракту) із застосуванням до суми визначеної різниці процента, що дорівнює 120 відсоткам ставки Національного банку України, що діяла на момент здійснення такого перерахунку, за строк дії такої переплати чи недоплати

Саме так, у відповідності з вимогами пп.7.10.9 п.7.10 ст.7 Закону України від 22.05.97 №283/97-ВР, у 4-му кварталі 2008 року ТОВ «МЖК Експрес-24» проведено перерахунки сум податкових зобов'язань за наслідками кожного податкового періоду протягом строку виконання таких договорів, внаслідок чого, додатково включено до доходів суму 99780,00 грн.

За таких обставин суд вважає, що ТОВ «МЖК Експрес-24» до 31 грудня 2008 року, обравши особливий порядок оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковими договорами декларуючи в декларації показники рядків 01.3 «доходи від виконання довгострокових договорів» та 04.7 «витрати пов'язані з виконанням довгострокових договорів» Декларації діяв у відповідності з вимогами та порядком встановленим п.7.10 Закону України від 22.05.97 №283/97-ВР.

Посилання суду першої інстанції на ту обставину, що ТОВ «МЖК Експрес-24» не проведено коригування приросту (убутку) балансової вартості запасів, а саме не зменшено убуток запасів, що призвело до завищення витрат за період 4-го кв.2008 - 2010 років на 3786781,62 грн., є такими що не ґрунтуються на нормі закону, що встановлює особливий порядок оподаткування результатів діяльності.

Як вказано вище, згідно пп.7.10.6.п.7.10 ст.7 Закону України від 22.05.97 №283/97-ВР, витрати виконавця у звітному періоді визначаються на рівні фактично оплачених (нарахованих) витрат, пов'язаних із виконанням довгострокового договору (контракту) у такому звітному періоді. Це вказує на те, що при виборі підприємством особливого порядку оподаткування результатів діяльності, що здійснюються за довгостроковим договором витрати, понесені на виконання такого довгострокового договору визначаються на рівні фактично оплачених (нарахованих) витрат та коригуванню приросту (убутку) запасів відповідно до п.5.9 Закону не проводиться.

Такої ж позиції й дотримується податковий орган в акті перевірки на стор.9 акту.

Стаття 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. №334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 р. №283/97-ВР, зі змінами та доповненнями) установлює порядок визначення валових витрат платника податку. Зокрема, п. 5.9 цієї статті визначено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком отриманих безкоштовно).

Стаття 4 Закону №334/94-ВР встановлює порядок визначення валового доходу платника податку.

Якщо платник податку виконує довгостроковий договір, то такий платник може вибрати встановлений пунктом 7.10 статті 7 Закону України від 22.05.97 р. №283/97-ВР особливий порядок оподаткування результатів діяльності за довгостроковим договором (контрактом).

Відповідно до пп. 7.10.2 п. 7.10 ст. 7 зазначеного Закону, довгостроковий договір (контракт) - це будь-який договір на виготовлення, будівництво, установку або монтаж матеріальних цінностей, що входитимуть до складу основних фондів замовника або складових частин таких основних фондів, а також на створення нематеріальних активів, пов'язаних з таким виготовленням, будівництвом, установкою або монтажем (послуг типу «інжиніринг», науково-дослідних i дослідно-конструкторських робіт та розробок), за умови, якщо такий контракт не планується завершити раніше ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу (попередньої оплати).

При цьому виконавець довгострокового контракту самостійно визначає доходи й витрати, нараховані (понесені) протягом звітного періоду у зв'язку з виконанням такого довгострокового договору (контракту), використовуючи оціночний коефіцієнт виконання такого довгострокового контракту.

Витрати й доходи, понесені (нараховані) виконавцем довгострокового договору (контракту) протягом звітного періоду, включаються до складу валових витрат або валових доходів такого виконавця за наслідками такого періоду в сумах, визначених підпунктами 7.10.5 та 7.10.6 п. 7.10 ст. 7 Закону України від 22.05.97 р. №283/97-ВР.

Виходячи з викладеного, при здійсненні діяльності у звичайних умовах господарювання для визначення валових доходів та валових витрат слід керуватися статтями 4 та 5 Закону України від 22.05.97 р. №283/97-ВР, а за довгостроковими договорами - п. 7.10 ст. 7 цього Закону України від 22.05.97 р. №283/97-ВР. Тобто норми п. 5.9 ст. 5 згаданого Закону при виконанні довгострокового договору не застосовуються.

Доводи відповідача про те, що після здачі об'єктів довгострокових договорів в грудні 2008 року позивач зобов'язаний коригувати убуток запасів в наступні 2 роки є такими, що суперечать фактичним обставинам справи та вимогам підпункту 7.10.6 пункту 7.10 статті 7 Закону України від 22.05.97 №283/97-ВР.

Отже, ТОВ «МЖК Експрес-24» за довгостроковими договорами валові витрати визначало відповідно до пп. 7.10.6 п. 7.10 ст. 7 Закону №334/94-ВР на рівні фактично оплачених (нарахованих) витрат і не вело податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів, які використовуються в процесі виконання таких довгострокових договорів, i відповідно твердження суду першої інстанції про необхідність коригування валових доходів та валових витрат на суми приросту чи убутку запасів є такими, що не відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи.

Колегією суддів встановлено, що на протязі періоду з 01.10.2008р. по 30.09.2011р. платником податку було запроектовано будівництво об'єкту «Кафе на 100 посадкових місць з готелем в урочищі «Лейбова гора» та виконувались будівельно-монтажні роботи на вищезазначеному об'єкті.

На протязі періоду, котрий підлягає перевірці, як вказано в акті перевірки, на підставі первинних документів, згідно даних бухгалтерського обліку по рахунку 205 «Будівельні матеріали» платником податку проведено списання будівельних матеріалів (К-т 205 рахунку) на загальну суму 3390965,54 грн., що були використані на будівництві об'єкту. Оскільки право власності на даний об'єкт належить позивачеві на підставі свідоцтва про право власності від 25 травня 2011 року, очікуваний строк корисного використання даного об'єкту більше одного року та зданий в оренду іншим особам підприємницької діяльності, тобто використовується у господарській діяльності позивача, яка спрямована на отримання доходу, тому згаданий об'єкт є активом позивача виготовленим основними засобами, підлягає зарахуванню на баланс підприємства та підлягає амортизації.

Також при проведенні перевірки встановлено, що на підставі документів представлених позивачем для проведення перевірки та даних бухгалтерського обліку по рахунку 205 «Будівельні матеріали» останнім проводились будівельно-монтажні роботи на об'єктах: Багатоповерховий житловий будинок з вбудованими приміщеннями по вул. Коновальця 115, культова споруда «Храм» на вул. Івасюка 2, п'ятиповерховий житловий будинок з мансардою на розі вулиць Бельвеждерська-Новгородська в м. Івано-Франківську, відбудова втраченої історичної забудови домоволодіння №6 на площі Польський ринок в Камянець-Подільський, по яких в ході проведення перевірки позивачем не представлено документів, які б підтверджували прийняття закінчених будівництвом об'єктів.

Аналізуючи наведені обставини, суд 1-ої інстанції погодився з встановленим порушенням пп.5.3.2 п.5.3 та п.5.9.ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. №283/97-ВР та підпункту 139.1.5 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, оскільки платником не проведено коригування, а саме:не зменшено убуток запасів, що виник внаслідок списання будівельних матеріалів на загальну суму 3390965,54 грн. по будівництву об'єкту «Кафе на 100 посадкових місць з готелем в урочищі «Лейбова гора» та об'єктах Багатоповерховий житловий будинок з вбудованими приміщеннями по вул. Коновальця 115, культова споруда «Храм» на вул. Івасюка 2, п'ятиповерховий житловий будинок з мансардою на розі вулиць Бельвеждерська-Новгородська в м. Івано-Франківську, відбудова втраченої історичної забудови домоволодіння №6 на площі Польський ринок в Кам'янець-Подільський без зазначення будь-яких первинних документів на підставі яких робились висновки і за відсутності числових значень витрат.

Згідно порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово - господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

В акті перевірки відсутні посилання на первинні документи з розшифровкою актів списання ТМЦ, використаних на будівництво об'єкту, вартісні характеристики списаних матеріалів помісячно (щоквартально), що не доводить правильність висновків про списання будматеріалів саме по цьому об'єкту і саме на вказану суму вартості.

Відповідно до пп.5.3.2 п.5.3.ст.5 Закону від 22.05.1997р. №283/97-ВР, - не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Оскільки об'єкти незавершеного будівництва, балансова вартість яких складається із нарахованих витрат на придбання (створення таких об'єктів), до введення їх в дію (прийняття в експлуатацію) не використовуються у господарській діяльності платника податку, то такі об'єкти до цього часу не вважаються основними фондами (підпункт 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону).

Отже, з метою оподаткування об'єкти незавершеного будівництва не підпадають під визначення «основні фонди» і витрати на придбання і будівництва до введення таких об'єктів в експлуатацію амортизації не підлягають, що вказує на застосування норми п.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону після введення об'єкту в експлуатацію.

Відповідно до п.146.2 ст.146 Податкового Кодексу України амортизація об'єкта основних засобів нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, установленого платником податку, але не менше мінімально допустимого строку, встановленого пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу, помісячно, починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об'єкта основних засобів в експлуатацію і зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших видів поліпшення та консервації.

Виходячи з наведеного, за відсутності встановлення факту введення об'єктів в експлуатацію, у платника відсутні правові підстави для нарахування амортизації вказаних вище об'єктів, відтак висновки суду про необхідність проведення коригувань приросту (убутку) є передчасними в податковому обліку.

Крім того, в розділі 3.1.3 акту перевірки «Амортизаційні відрахування» за період з 01.10.2008року по 30.09.2011року порушень не встановлено за відсутності в податковій звітності ТОВ «МЖК Експрес-24» амортизаційних відрахувань основних фондів 1 групи до яких, за твердженням контролюючого органу, повинні відноситись перелічені вище об'єкти, які не введені в експлуатацію.

За таких обставин, твердження суду першої інстанції про необхідність коригування валових доходів та валових витрат на суми приросту чи убутку запасів є такими, що не відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи.

Окрім зазначеного вище перевіркою встановлено, що між ТОВ «МЖК Експрес-24» та ТОВ «Укрспецнафтопостач» укладено договір постачання товарів №01 від 02.03.2011року. На виконання договору ТОВ «Укрспецнафтопостач» надано видаткову накладну №РН-0000020 від 02.03.2011року на загальну суму 63250,00 грн. з ПДВ (двері металеві 69 шт. по ціні 916,67 грн.).

В акті перевірки орган державної податкової служби посилається на обставини, викладені в акті ДПІ у Надвірнянському районі від 23.05.2011 року № 587/23-31767424 «Про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «Укрспецнафтопостач» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 16.05.2011р., в якому відображено інформацію, що ДПІ у Надвірнянському районі отримано матеріали перевірки ПП «Західбудсервіс». В отриманому акті зазначено, що ПП «Західбудсервіс» проводило господарські операції протягом 2010-2011 років з підприємствами які мають ознаки фіктивності, з чого зроблено висновок про безтоварність операцій позивача з ТОВ «Укрспецнафтопостач».

Також, згідно видаткових накладних від 10.06.2011р. №42 на суму 19166,67 грн., ПДВ - 3833,33 грн., від 14.06.2011р. №46 на суму 20628,34 грн., ПДВ - 4125,67 грн., позивачем отримано будівельні матеріали від ТОВ «Рекламна агенція «Євростандарт». З посиланням на відомості про відсутність за адресою станом на 18.10.2011р. ТОВ «РА «Євростандарт», контролюючим органом зроблено висновок про відсутність факту реального здійснення господарської операції за відсутності товарно-транспортних накладних.

Судом І-ої інстанції вказаного питання не досліджено. Даючи правову оцінку вказаним обставинам, суд вважає, що прямими доказами в підтвердження обставин правомірності формування валових витрат є надані позивачем первинні бухгалтерські документи. Твердження відповідача не є прямими, та в своїй сукупності не можуть вказувати на протиправність дій позивача при оподаткуванні згаданих господарських операції і підтверджувати обізнаність позивача про сумнівне ведення господарської діяльності його контрагента та контрагентами останнього.

Суд вбачає за доцільне також наголосити на тому, що платник податків не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Слід зазначити, що при провадженні своєї діяльності позивач не зобов'язаний здійснювати перевірку легальності чи правомірності діяльності своїх контрагентів, дотримання ними законодавства України, повноваження їх представників тощо, - для цього позивачу не надано відповідних повноважень та компетенції й він позбавлений ефективної можливості уникати чи попереджувати співпрацю із несумлінними платниками податків. У той же час, співпраця та наявність господарських відносин із особами, які допустили порушення законодавства, не свідчить автоматично про допущення порушень самим позивачем, за умови якщо ним особисто порушень закону допущено не було.

Крім того, відсутність товарно-транспортної накладної не може бути беззаперечною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій, оскільки, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства та не свідчать про безтоварність операцій за наявності інших підтверджуючих документів; відсутність саме товарно-транспортних накладних не є підставою для не включення вартості придбаних товарів до валових витрат та сум податку на додану вартість до податкового кредиту покупця.

Адже за відсутності доказів, які б свідчили про існування змови Товариства з його постачальниками по ланцюгу, здійснення ними узгоджених, взаємозалежних, не обумовлених ринковими механізмами дій, які керовані єдиним органом, або особою з метою досягнення вигідних для одного з суб'єктів результатів у сфері оподаткування, право позивача на формування витрат не може ставитися у залежність від діяльності цих постачальників по ланцюгу, тобто третіх осіб. Правовідносини учасників попередніх поставок не можуть впливати на оцінку реальності операції, вчиненої останнім у ланцюгу постачання платником (позивачем у справі) та його безпосередніми контрагентами (ТОВ «Укрспецнафтопостач» і ТОВ «Рекламна агенція «Євростандарт»).

ДПІ не подано жодних доказів на підтвердження організованої схеми руху грошових коштів по замкнутому ланцюгу, в результаті чого сплачені на користь цього постачальника кошти повертались Товариству.

Таким чином, доводи відповідача та подані ним докази на підтвердження правомірності прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення не дають підстави для висновку про свідоме придбання позивачем товару у фіктивної особи через посередника з метою податкової економії, або збагачення за рахунок бюджетних коштів.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про задоволення позову та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківськ від 10 квітня 2012 року №0001262302.

Крім того, за правилами ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується виходячи з положень ст. 94 КАС України, тому з Державного бюджету України необхідно стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне будівельно-виробниче підприємство «МЖК Експрес-24» 2145,19 грн. судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нової, якою позов задовольнити повністю.

Керуючись ст.ст. 94, 100, 160, 195, ст. 196, п. 3 ч.1 ст.198, п. 4 ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне будівельно-виробниче підприємство «МЖК Експрес-24» задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2012 року по справі № 2а-994/12/0970 - скасувати та прийняту нову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне будівельно-виробниче підприємство «МЖК Експрес-24» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції м. Івано-Франківськ від 10 квітня 2012 року №0001262302.

Зобов'язати орган Державної казначейської служби України стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне будівельно-виробниче підприємство «МЖК Експрес-24» судові витрати у розмірі 2145,19 грн. сплаченого судового збору із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень Державної податкової інспекції м. Івано-Франківськ.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Ліщинський А.М.

Запотічний І.І.