Ухвала суду № 42884101, 26.02.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

26 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/6452/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Гусев О. Г.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Яковлева Ю.В.судді -Вербицької Н.В.судді -Жука С.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юмітойз» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0001952202 від 14 липня 2014 року,

встановила:

Позивач - ТОВ «Юмітойз» звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0001952202 від 14 липня 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Юмітойз» з питань взаєморозрахунків та правових відносин з ТОВ СК «Маріо» за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року. За наслідками проведеної перевірки був складений акт та на підставі вищевказаного акту прийняте податкове повідомлення-рішення, яке на думку позивача суперечить вимогам чинного законодавства України та підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року позов ТОВ «Юмітойз» було задоволено. Було скасовано повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області за №0001952202 від 14 липня 2014 року.

В апеляційній скарзі ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 23.05.2014 року по 29.05.2014 року відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Юмітойз» з питань взаєморозрахунків та правових відносин з ТОВ СК «Маріо» за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем був складений акт № 47/22-214/38225989 від 05.06.2014 року та був зроблений висновок про неможливість ТОВ «Юмітойз» підтвердити реальність здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ СК «Маріо» за січень 2014 року на суму - 207506,00 гривень з контраганентами-покупцями по ланцюгу на суму -191697,00 гривень.

Також було встановлено порушення позивачем приписів п. 198.1, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України по деклараціях з ПДВ за січень 2014 року в сумі - 15809 гривень, в тому числі за січень 2014 року у сумі - 15809,00 гривень.

На підставі проведеної перевірки та висновків акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001952202 від 14 липня 2014 року на загальну суму 19761, 00 гривень, з яких за основним платежем 15809, 00 гривень та штрафних санкцій на 3952,00 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги суд 1-ї інстанції зазначив, що оскільки відповідно до ст. 198.2 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду 1-ї інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ СК «МАРІО» (Продавець) та ТОВ «ЮМІТОЙЗ» (Покупець) уклали договір поставки 01/12/13 від 01 грудня 2013 року, відповідно до якого Продавець зобов'язувався передати у власність покупця продукцію (дитячі іграшки), а Покупець зобов'язувався прийняти так оплатити продукцію (т.1, а.с.38-40).

На виконання зазначеного Договору позивачем до матеріалів справу було надано видаткові накладні №13025 від 27.01.2014 року, №6032 від 13.01.2014 року, №9529 від 20.01.2014 року, №1018 від 03.01.2014 року (т.1 а.с. 41-42, 43-66, 67-100, 101-126), податкову накладну №15019 від 31.12.2014 року (т.1 а.с. 128- т.2 а.с. 69), акт звіряння взаємних розрахунків за період січень 2014 року між позивачем та ТОВ «СК МАРІО» (т.2 а.с. 70), товарно-транспортні накладні №9529 від 20.01.2014 року, №1018 від 03.01.2014 року, №56032 від 13.01.2014 року, №13025 від 27.01.2014 року (т.2 а.с. 71-79).

Також для додаткового підтвердження фактичного здійснення господарських операцій із ТОВ СК «МАРІО» позивач надав: договір найма нежитлового приміщення від 01 січня 2014 року між гр. ОСОБА_4 та ТОВ «ЮМІТОЙЗ» про передачу в оренду складських приміщень (т.2 а.с. 184-188); оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за 1 квартал 2014 року, в якій зазначено, що заборгованість позивача перед ТОВ СК «МАРІО» за вказаний період становить 4 484 488,92 гривень (т.2 а.с. 189); договір переуступки права вимоги до ТОВ «ЮМІТОЙЗ» №11/ю/03/14 від 11.03.2014 року, відповідно до якого першочерговий кредитор ТОВ СК «МАРІО» передало право вимоги новому кредитору ТОВ «АЛЬФА СТИЛЬ», а новий кредитор прийняв та втупив у правовідносини, визначені договором поставки №01/12/13ю від 01.12.2013 року (т.2 а.с.190-191).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Такої ж позиції у своїй практиці дотримується й Верховний суд України у своїх постановах від 01 червня 2010 року по справі за позовом ПП «Армівір» до ДПІ у Печерському районі м. Києва, від 31 січня 2011 року по справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ, від 31 січня 2011 року по справі за позовом ТОВ «Фірма «ВІК» до ДПІ у м. Херсоні, а також Вищий адміністративний суд України в своїх ухвалах від 12 лютого 2014 року у справі №К/9991/66418/12, від 26 березня 2014 року у справі №К/800/36974/13, від 14 квітня 2014 року у справі №К/800/23746/13.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Також Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року (п.57 Рішення) притримується зазначеної вище позиції та зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню.

Податковий орган, не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивачем було порушено податкове законодавство, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про порушення позивачем законодавства України.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (ч.1). В адміністративний справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2).

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни оскаржуваної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, ст. 197, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юмітойз» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0001952202 від 14 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5-ть днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до положень діючого законодавства до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:/підпис/Ю.В. ЯковлевСуддя:/підпис/Н.В. ВербицькаСуддя:/підпис/С.І. Жук