Вирок № 42869863, 26.02.2015, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/1935/15-к пр. № 1-кп/759/220/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2015 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Дячука С.І.;

при секретарі - Миколаєнко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в Абхазії, грузина, гр-на Грузії, з середньою освітою, працює, перебуває у цивільному шлюбі, проживає за адресою: АДРЕСА_2, не судимий, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 186 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор Соколов А.В., обвинувачений ОСОБА_4, захисник - ОСОБА_2, інші учасники - потерпілий ОСОБА_3, перекладач ТОДУС Д.К., -

В С Т А Н О В И В:

01 січня 2015 року ОСОБА_4 разом з іншою особою, провадження щодо якої виділене, вирішили з метою власного збагачення спільно здійснити крадіжку чужого майна, поєднану з проникненням в помешкання громадян, вступивши у такій спосіб у попередню змову на вчинення крадіжки, поєднаної із проникненням у житло.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, 01 січня 2015 року приблизно о 20 год 10 хв, ОСОБА_4 та інші особа, перебуваючи поруч з будинком АДРЕСА_3, визначили для проникнення з метою крадіжки квартиру на першому поверсі № 32, в якій проживає ОСОБА_3 На далі, діючи узгоджено між собою з корисливих мотивів і єдиним злочинним наміром, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігав, шляхом пошкодження вікна проникли до цієї квартири. Проникнувши до вказаної квартири, ОСОБА_4 та інші особа таємно заволоділи майном ОСОБА_3, а саме наручним чоловічим годинником «Jacquec», дублянкою та портсигаром, а всього чужим майном вартістю 11 259 грн. У цей момент до вказаного помешкання прибули працівники міліції і застали їх на місці вчинення злочину. У свою чергу ОСОБА_4 та інші особа, усвідомлюючи те, що їх викрито, з метою уникнути затримання з викраденим майном, спільними діями намагалися втекти з викраденими речами, проте ОСОБА_4 був затриманий. Відтак, вчинивши всі спільні дії, які він, ОСОБА_4, разом з іншою особою вважали за необхідне для здійснення крадіжки, яка переросла у грабіж, грабіж не закінчили з причин, що не залежали від їх волі, оскільки ОСОБА_4 був затриманий.

Допитаний обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у висунутому звинуваченні визнав у повному обсязі, щиро покаявся і дав показання, які за своїм змістом повністю відповідають викладеним вище обставинам вчинення ним спільно з раніше невідомим місцевим жителем на ім'я ОСОБА_5 злочину, пояснивши, що дійсно, у зв'язку із скрутним матеріальним становищем 01 січня 2015 року домовився із ОСОБА_5 з метою власного збагачення за рахунок чужого майна спільно здійснити крадіжку з помешкання громадян. Реалізуючи ними задумане, того ж дня приблизно о 20 год 10 хв, він із ОСОБА_5 шляхом пошкодження вікна проникли до квартири АДРЕСА_1, яка розташована на першому поверсі. Проникнувши до цієї квартири, вони таємно заволоділи майном її господаря - ОСОБА_3, а саме наручним чоловічим годинником «Jacquec», дублянкою та портсигаром, загальну вартість якого 11 259 грн не оспорював. У цей момент до вказаного помешкання прибули працівники міліції і застали їх на місці вчинення злочину. У зв'язку з цим вони, утримуючи викрадене майно, намагалися втекти з місця вчинення злочину, утримуючи при собі викрадене чуже майно, проте були затримані.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті в межах висунутого звинувачення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Отже, суд вважає доведеним, що ОСОБА_4 01 січня 2015 року разом з іншою особою за попередньою змовою групою осіб вчинив закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна, поєднане із проникненням в житло, а тому ці його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 186 КК України.

При призначенні ОСОБА_4 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 та 68 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, ступень здійснення злочинного наміру та причини, за яких грабіж не було доведено до кінця, дані про його особу, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, працює, проживає сім'єю. Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, а також і те, що потерпілий фактично примирився з ним і просив його суворо не карати та не позбавляти волі реально. Обставин, що обтяжують їх покарання, не встановлено.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, а також приймаючи до уваги дані про стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_4, суд вважає за можливе його виправлення в умовах без ізоляції від суспільства, а відтак, призначивши йому покарання в межах санкції ч. 3 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 75 КК України, знаходить можливим звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, оскільки саме таке гуманне рішення, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і в даному конкретному випадку як виняток достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Враховуючи обґрунтованість висунутого обвинувачення, обраний судом вид покарання, відсутність з цього приводу клопотань сторін провадження, суд вважає за необхідне раніше обраний запобіжний захід щодо обох обвинувачених у виді застави з покладеними на них обов'язками залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5 та 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод, ч. 3 ст. 349, ст. ст. 177-178, 182, 366, 368, 371, 373-376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 186 КК України, за якою призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років.

На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: - повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця свого проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції; не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 - ЗАСТАВА - після набрання вироком законної сили скасувати і повернути внесену суму як предмет застави заставодавцю.

Судові витрати на проведення експертиз на суму 4 131 грн 66 коп стягнути з ОСОБА_4.

Речові докази після набрання вироком законної сили: вилучені в обвинувачених речі - знаряддя злочину - викрутка та інші інструменти - знищити; особисті речі потерпілого - повернути належному володільцу; особисті речі обвинуваченого - повернути належному володільцу; інші - знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДЯ С.І. ДЯЧУК