Постанова № 42848586, 24.02.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/224/15-п Головуючий у І інстанції Левченко А.В.Провадження № 33/780/110/15 Доповідач у 2 інстанції ПолосенкоКатегорія 429 24.02.2015

ПОСТАНОВА

Іменем України

лютого 2015 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Полосенко В.С., за участю: представника Київської митниці ДФС - Захарова А.О, представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника Київської митниці на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2015 року, якою, -

громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 працюючого: приватним будівельником в США м. Нью Йорк, -

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накладено штраф у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень, без конфіскацією вилученої відповідно до протоколу про порушення митних правил валюти в розмірі 7 200 (сім тисяч двісті ) доларів США, -

В С Т А Н О В И В :

За постановою судді, 27 грудня 2014 року, об 17 годині 30 хвилин громадянин України ОСОБА_2, який прибув до України з США, м. Нью Йорк, рейсом № 232, під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», своїми діями обрав проходження митного контролю по каналу, позначеному символами зеленого кольору - «зелений коридор», заявивши, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор» митниці, йому було задано запитання щодо наявності в нього готівки, на що він повідомив, що має при собі близько 19 419 доларів США.

Після цього, ОСОБА_2 було запрошено до службового приміщення митниці, де він видав готівку в розмірі 19 419 доларів США. Вся готівка переміщувалась ним без ознак приховування. Зі слів громадянина ОСОБА_2, зазначена готівка належить йому особисто.

Таким чином, ОСОБА_2 порушив порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю та вчинив правопорушення, передбачене ст.471 Митного кодексу України.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник Київської митниці ДФС за довіреністю Павленко С.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні порушення митних правил за ст. 471 МК України та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень, з конфіскацією вилученої відповідно до протоколу про порушення митних правил валюти в розмірі 7200 ( сім тисяч двісті) доларів США.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, суд обираючи вид та розмір стягнення, накладеного на громадянина ОСОБА_2 послався на зміст ч.3 ст. 462 МК України, проігнорувавши при цьому самі прописані законодавцем норми цієї статті відповідно до яких у разі, коли статтею МК України передбачається накладення основного та додаткового адміністративного стягнення - застосування лише додаткового адміністративного стягнення без основного не допускається, за виключенням випадків закриття кримінальних проваджень по таких справах ( ч.3 ст. 467 МК України).

Також суд проігнорував імперативні приписи ст. 471 МК України відповідно до яких санкція цієї статті ( штраф та конфіскація предметів порушення) є безальтернативною.

Вислухавши доповідь судді, пояснення представника Київської митниці ДФС, який підтримав апеляційну скаргу, представника ОСОБА_2 та , яка заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до наступного.

Висновок судді про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні порушення митних правил повністю знайшов своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи і стверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил від 27 грудня 2014 року № 0752/125000001/14; доповідною запискою головного державного інспектора оперативно-аналітичного відділу УБК та МП щодо обставин складання протоколу про порушення митних правил ОСОБА_2; переліком купюр та описом готівки вилученої у ОСОБА_2

На підставі зазначених доказів суддя дійшов обґрунтованого висновку, що своїми діями ОСОБА_2 порушив порядок проходження митного контролю у зонах (коридорах) спрощеного контролю та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.471 Митного кодексу України, що не заперечується в апеляційній скарзі.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги представника митниці, в частині оскарження стягнення накладеного на ОСОБА_2

Так, санкція ст. 471 Митного кодексу України, за якою притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, дійсно передбачає конфіскацію, про що суддя зазначив в оскаржуваній постанові, однак не застосував цей вид стягнення, обґрунтувавши свій висновок посиланням на Протоколи 1, 2, 4, 7, 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як вбачається з матеріалів справи, вилучені у ОСОБА_2 грошові кошти він отримав законним шляхом, працюючи два роки будівельником в США. Вказані кошти під час проходження ним митного контролю не мали ознак приховування.

Також під час апеляційного розгляду даної справи, було встановлено, що ОСОБА_2 має на утриманні дружину та дитину, які хворіють і потребують великих грошових витрат на лікування.

За таких обставин, судом першої інстанції правильно застосовано у відношенні ОСОБА_2 стягнення лише у виді штрафу без застосування додаткового стягнення у виді конфіскації.

Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Як вбачається з матеріалів справи, суддею вимоги вказаної норми закону виконані.

Доводи апеляційної скарги не впливають на законність прийнятого рішення.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що постанова судді є законною та обґрунтованою та відсутні підстави для її зміни чи скасування.

Керуючись ст. 294 КУпАП суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Київської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2015 року щодо ОСОБА_2 - без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Полосенко