Ухвала суду № 42845519, 04.02.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 р.Справа № 643/15207/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Московського районного суду м. Харкова від 31.10.2014р. по справі № 643/15207/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) звернулась до Московського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - відповідач), в якому просив суд:

- зобов'язати відповідача виплатити надбавку на утриманців за час з 01.11.2010 року по 01.06.2013 року в сумі 25235 грн.

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 31.10.2014 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким зобов'язати відповідача виплатити надбавку на утриманців за час з 01.11.2010 року по 01.06.2013 року в сумі 25253 грн.

В обґрунтуванні вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Виходячи з приписів ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 26.10.2010 року позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у відносинах, які склалися з позивачем, діяв у відповідності із вимогами чинного законодавства, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в даному випадку Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, заява про призначення пенсії ОСОБА_1 подана 20.06.2011 року ОСОБА_2 В зазначеній заяві в графі «Кількість утриманців» поставлено прочерк (а.с. 16).

20.05.2014 року ОСОБА_1 подав заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про призначення надбавки до пенсії на членів сім'ї, які знаходяться на його утриманні.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 20.05.2014 року та доданих до неї документів, листом від 26.05.2014 року № 6651-14/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області повідомлено позивача про те, що відповідно до ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» перерахунок пенсій, призначених особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Також, враховуючи те, що до Головного управлінням Пенсійного фонду України позивач надав заяву про призначення надбавки на утримання непрацездатних членів сім'ї 20.05.2014 року та враховуючи норми діючого законодавства, позивачу було нараховано різницю в пенсії за період з 01.06.2013 року по 31.05.2014 року та виплачено донараховану суму в розмірі 11058,00 грн.

Колегія суддів з такими діями відповідача погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до п. а) ч.1 ст.16 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» ( далі - ЗУ № 2262) до пенсії за вислугу років, що призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом (у тому числі до обчисленої в мінімальному розмірі), нараховується надбавка непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника (стаття 30), - на кожного непрацездатного члена сім'ї в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому надбавка нараховується тільки на тих членів сім'ї, які не одержують пенсійні виплати із солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомогу на дітей одиноким матерям.

Строки перерахунку пенсії, врегульовані ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» за приписами якої, при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій проводиться відповідно до строків, встановлених ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Згідно ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч. 1 ст. 35, ч. 2 ст. 38, ч. 3 ст. 42 і ч. 5 ст. 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Враховуючи, що заява позивача про перерахунок пенсії була надана 20.05.2014 року, то відповідно до приписів ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» пенсія підлягає перерахунку з 01.06.2014 року, а різниця в пенсії за минулий час підлягає виплаті не більш, як за 12 місяців, тобто починаючи з 01.06.2013 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач здійснивши нарахування різниці в пенсії за період з 01.06.2013 року по 31.05.2014 року та виплату донарахованої суми у розмірі 11058 грн., діяв у відповідності із вимогами чинного законодавства, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим підстави для задоволення вимог позивача, відсутні.

Колегія суддів зазначає, що посилання позивача на вимоги ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» є безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Отже, згідно аналізу вказаної норми, випливає, що вона врегульовує правовідносини з приводу нарахованої але своєчасно не виплаченої пенсії з вини пенсіонера або органу Пенсійного фонду України.

Між тим, пенсія позивачу за період з 01.11.2010 року по 01.06.2013 року не була нарахована, а тому застосування вказаної норми до вказаних правовідносин є безпідставним.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Московського районного суду м. Харкова від 31.10.2014р. по справі № 643/15207/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Макаренко Я.М.Судді Шевцова Н.В. Мінаєва О.М.