Ухвала суду № 42804015, 21.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" січня 2015 р. м. Київ К/9991/29096/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М. Бившевої Л.І. Шипуліної Т.М. за участю секретаря Титенко М.П.за участю представників позивача:Галака О.В., Марцина І.В. відповідача:Скрипнікової В.С.,розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Іглмосс Едішенз»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2012

у справі № 2а-3061/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іглмосс Едішенз»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва,

Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві

про стягнення бюджетної заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Іглмосс Едішенз», яке є правонаступником ТОВ «Джі І Фаббрі Едішенз», (надалі - позивач, ТОВ «Іглмосс Едішенз») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (надалі - відповідач-1, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (надалі - відповідач 2, ГУ Державної казначейської служби України у м. Києві), у якому просило суд стягнути бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 9 445 363,00 грн., що виникла за податкові періоди: березень, квітень 2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.07.2011 адміністративний позов ТОВ «Іглмосс Едішенз» задоволено: стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Джі І Фаббрі Едішенз» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за березень, квітень 2010 року в розмірі 9 445 363,00 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2012 апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва задоволено, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.07.2011 скасовано та ухвалено нову про відмову в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Іглмосс Едішенз».

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідач 2 надав письмові заперечення на касаційну скаргу позивача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості та просить вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 19.04.2011 ТОВ «Джі І Фаббрі Едішенз» подано до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року, згідно якої заявлена до бюджетного відшкодування сума податку на додану вартість становить 4 378 487,00 грн.

18.05.2010 ТОВ «Джі І Фаббрі Едішенз» подано до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року, згідно якої заявлена до бюджетного відшкодування сума податку на додану вартість становила 5 066 876,00 грн.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Джі І Фаббрі Едішенз» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2010 року в сумі 4 378 487,00 грн. та за квітень 2010 року в сумі 5 066 876,00 грн., заявлених до відшкодування, які виникли за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось за період з 01.01.2010 по 31.03.2010, за результатами якої було складено акт від 18.06.2010 № 309/07-20/30383741 (надалі акт).

На підставі акта ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.07.2010 № 000132/07-20, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2010 року на 732 084,00 грн. та за квітень 2010 року на 698 793,00 грн.

За результатами оскарження в адміністративному порядку податкового повідомлення-рішення від 01.07.2010 № 000132/07-20 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийняті аналогічні за змістом податкові повідомлення-рішення від 21.07.2010 № 0001320720/1 та від 13.120.2010 № 0001320720/2.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.02.2011 у справі № 2а-16544/10/2670, залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2011, податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 01.07.2010 № 000132/07-20, від 21.07.2010 № 0001320720/1 та від 13.120.2010 № 0001320720/2 були визнані протиправними та скасовані.

Станом на листопад 2010 року сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 9 445 363,00 грн. позивачу сплачена не була, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що правомірність включення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, які були сплачені за березень, квітень 2010 року встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Суд апеляційної інстанції не погодився із таким висновком суду першої інстанції та, скасовуючи його рішення і ухвалюючи нове - про відмову в задоволенні позову, виходив з того, що судові рішення, якими було встановлено правомірність включення позивачем до податкового кредиту відповідних сум, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.10.2011 було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами встановлено, що сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість позивачем сформована за результатами імпортних операцій, а саме ввезення на митну територію України товарів: іграшок, карток, вкладок, наклейок, дисків, тощо для вкладення їх до відповідних друкованих видань з подальшим експортом за межі митної території України.

Разом з тим, апеляційний суд встановив, що під час імпортування на територію України вказаних товарів позивачем не було визначено та розмежовано конкретні об'єми товарів, які були використані в оподатковуваних операціях, а які використовувалися в неоподатковуваних операціях, що не дало можливості встановити, в яких саме операціях використовувались придбані товари.

Відповідно до приписів пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на час виникнення спірних правовідносин, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно пункту 7.7 та підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З правового аналізу наведених норм вбачається, що розмір суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість прямо залежить від розміру суми податкового кредиту, відтак правильність формування складу податкового кредиту платником податків є визначальною умовою правомірності звернення таким платником із відповідною заявою щодо відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, представниками податкового органу проведено позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Джі І Фаббрі Едішенз» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2010 року в сумі 4 378 487,00 грн. та за квітень 2010 року в сумі 5 066 876,00 грн., заявлених до відшкодування, які виникли за рахунок від'ємного значення податку на додану вартість, що декларувалось у період з 01.01.2010 по 31.03.2010.

За результатами перевірки складено акт № 309/07-20/30383741 від 18.06.2010 (надалі акт), яким встановлено порушення позивачем приписів: п.п. 7.4.3 п. 7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме ТОВ «Джі І Фаббрі Едішенз» в березні 2010 року завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 732 084,00 грн. за рахунок від'ємного значення податку на додану вартість, відображеного у декларації за січень 2010 року, а в квітні 2010 року - завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 698 793,00 грн. за рахунок від'ємного значення, відображеного у декларації за лютий 2010 року.

У відповідь на службову записку ДПІ у Шевченківському районі м. Києва щодо надання наявної інформації по підприємству ТОВ «Джі І Фаббрі Едішенз», ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва листом від 12.07.2011 року за № 4324/ДПІ/26-10/3 повідомило, що основним постачальником ТОВ «Джі І Фаббрі Едішенз» були ТОВ «Аміда плюс» та ТОВ «Юніверс Маркетинг», які в свою чергу мають спільних постачальників з ознаками фіктивності та транзитності, які не сплачують податок на додану вартість до бюджету, серед яких ТОВ «УКРМАПТЕХ», ТОВ «ТОРГІНВЕКСПРОМ», ТОВ «ЦЕНТР ІНТЕГ», ТОВ «СБТА», ТОВ «ГАРАНТ СЕРВИС-А», ТОВ «КСМ-ГРУПП», ТОВ «ЕКОБУДГРУП», ТОВ «ДССТРОЙ», ТОВ «С.ДЖ.Р.ГРУП».

На запит юридичного управління відповідача ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було надано інформацію, що:

- ТОВ «УКРМАПТЕХ»та ТОВ «ТОРГІНВЕКСПРОМ» за адресою реєстрації не знаходяться, звітність не подається з лютого 2011 року, в результаті проведених заходів засновників товариств не встановлено;

- ТОВ «ЦЕНТР ІНТЕГ» за адресою реєстрації не знаходиться, звітність не подається з жовтня 2010 року, в результаті проведених заходів засновника товариства не встановлено;

- по ТОВ «СБТА» до регіональних підрозділів м. Донецька і за місцем реєстрації засновника та директора були направлені запити, відповіді по яких не отримано;

- ТОВ «ГАРАНТ СЕРВИС-А» до регіональних підрозділів м. Луганська і за місцем реєстрації засновника та директора були направлені запити, відповіді по яких не отримано;

- ТОВ «ЕКОБУДГРУП» до регіональних підрозділів м. Луганська і за місцем реєстрації засновника та директора до м. Сміла Черкаської області були направлені запити, відповіді по яких не отримано;

- ТОВ «ДССТРОЙ» за адресою реєстрації не знаходиться, звітність не подається з січня 2011 року, в результаті проведених заходів отримати пояснення директора і засновника товариства не вдалося, в зв'язку з не встановленням за місцем реєстрації;

- відносно ТОВ «С.ДЖ.Р.ГРУП» головним слідчим управління ПМ ДПС України порушена кримінальна справа за ст. 205 ч. 2 КК України.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки податковим органом, в рамках достовірності заявлених позивачем сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень та квітень 2010 року, проводяться перевірки контрагентів ТОВ «Джі І Фаббрі Едішенз», то підстав для задоволення позовних вимог немає.

Однак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає такі висновки суду апеляційної інстанції такими, що суперечать приписам Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин).

Так, згідно підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених в ній даних. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Отже, податковий орган, як суб'єкт владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, повинен за наслідками перевірки або надати висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

Чинним законодавством України не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утримуватись від виконання зазначених дій.

При цьому, право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Судами встановлено наявність у позивача станом на листопад 2010 року права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 9 445 363,00 грн. та дотримання останнім порядку звернення за його стягненням.

Разом з тим, до початку розгляду касаційної скарги у порядку касаційного провадження від Товариства з обмеженою відповідальністю «Іглмосс Едішенз» надійшла заява про часткову відмову від адміністративного позову у зв'язку з частковим задоволенням відповідачем позовних вимог, а саме відшкодовано бюджетну заборгованість з податку на додану вартість на суму 8 014 486,00 грн., та проханням закрити провадження у справі в цій частині.

Відповідно до статті 219 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення касаційного розгляду. У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд касаційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою та другою статті 112 цього ж Кодексу, позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково.

Про прийняття відмови від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.

Враховуючи викладені приписи Кодексу та подану позивачем заяву, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вирішила її задовольнити та прийняти відмову від позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Іглмосс Едішенз» у справі № 2а-3061/11/2670 у частині стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 8 014 486,00 грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки правильність формування податкового кредиту та заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість позивачем підтверджено належними первинними документами, то в останнього виникло законне право на стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за березень та квітень 2010 року у сумі 1 430 877,00 грн. (сума з врахуванням заяви про часткову відмову від адміністративного позову).

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 219, 220, 223, 226, 228, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Іглмосс Едішенз» про часткову відмову від позову задовольнити.

2. Прийняти відмову від позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Іглмосс Едішенз» у справі № 2а-3061/11/2670 у частині відшкодованої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 8 014 486,00 грн.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2011 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2012 у справі № 2а-3061/11/2670 скасувати та провадження у частині відшкодованої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 8 014 486,00 грн. закрити.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Іглмосс Едішенз» у частині стягнення невідшкодованої суми бюджетної заборгованості у сумі 1 430 877,00 грн. задовольнити.

В цій частині постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2012 у справі № 2а-3061/11/2670 скасувати.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2011 у справі № 2а-3061/11/2670 в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іглмосс Едішенз» (м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 38, 01054, ідентифікаційний код 30383741) бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за березень та квітень 2010 року у сумі 1 430 877,00 грн. (один мільйон чотириста тридцять тисяч вісімсот сімдесят сім грн.) залишити в силі.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя(підпис)А.М. Лосєв Судді:(підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна