Ухвала суду № 42804014, 27.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2015 року м. Київ К/800/48066/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Сіроша М.В., Усенко Є.А.

секретар судового засідання - Іванов Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2014 року

у справі № 826/3794/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ространснафтопродукт"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ространснафтопродукт" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень: від 19 листопада 2012 року № 0006572250, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД 39189975 грн. та № 0006582250, яким нараховано штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства на суму 510 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 21.06.2013 р. в задоволені позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2014 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 21.06.2013 р., визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, розглянувши матеріали справи, доводи касаційної скарги вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що посадовими особами ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ространснафтопродукт» з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 25 травня 2011 року № RТ250511 згідно листа ТОВ «Ространснафтопродукт» від 30 жовтня 2012 року № 242, про що складено акт від 31 жовтня 2012 року № 433/1-22-50-35234346, в якому зазначено про порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185 за зовнішньоекономічним контрактом від 25.05.2011 р. № RT 250511 з компанією PROMO ADVANCED LTD (Кіпр) на поставку товару (дизельне пальне).

Підставою для такого висновку слугували твердження відповідача про несвоєчасну поставку товару за контрактом, за умовами якого позивачем перераховано кошти в розмірі 8435800, 00 дол.США.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185, - імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Статтею 4 цього Закону встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що позивач уклав контракт від 25.05.2011 р. № RT 250511 з компанією PROMO ADVANCED LTD (Кіпр) на поставку товару (дизельне пальне).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач здійснив оплату товару 29 липня 2011 року - 66800 дол. США, граничний термін надходження товару в Україну - 25 січня 2012 року; 13 вересня 2011 року - 1500000 дол. США, граничний термін надходження товару в Україну - 11 березня 2012 року;19 вересня 2011 року - 1390000 дол. США, граничний термін надходження товару в Україну - 17 березня 2012 року; 20 вересня 2011 року - 1100000 дол. США, граничний термін надходження товару в Україну - 18 березня 2012 року;21 вересня 2011 року - 1390000 дол. США, граничний термін надходження товару в Україну - 19 березня 2012 року; 21 вересня 2011 року - 1090000 дол. США, граничний термін надходження товару в Україну - 19 березня 2012 року; 27 вересня 2011 року - 799000 дол. США, граничний термін надходження товару в Україну - 25 березня 2012 року; 28 вересня 2011 року - 500000 дол. США, граничний термін надходження товару в Україну - 26 березня 2012 року; 29 вересня 2011 року - 600000 дол. США, граничний термін надходження товару в Україну - 27 березня 2012 року. Крім того, судом встановлено, що факту оплати коштів, передувала поставка товару, що підтверджується вантажно-митними деклараціями: від 18 червня 2011 року на суму 7280773, 72 дол. США; від 13 березня 2012 року на суму 977999, 98 дол. США; від 29 березня 2012 року на суму 195599, 95 дол. США, тобто на загальну суму 8454373, 65 дол. США. Вказана обставина також підтверджується наявністю кредиторської заборгованості позивача перед PROMO ADVANCED LTD (Кіпр).

Між сторонами виник спір з приводу поставки товару за ВМД від 18.06.2011 р. Позивач стверджує, що саме 18.06.2011 р. була здійснена фактична поставка товару. В той час, як відповідач доводить суду, що фактична поставка товару здійснена 23.03.2013 р., оскільки за вказаною ВМД від 18.06.2011 р. Кримською митницею прийнято рішення від 06 липня 2011 року про визначення митної вартості товару та від 15 липня 2011 року складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, зазначені рішення Кримської митниці були оскаржені в судовому порядку, та постановою окружного адміністративного суду АР Крим від 10 квітня 2012 року, яка залишена без змін постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2012 року, були скасовані рішення Кримської митниці про визначення митної вартості товару від 06 липня 2011 року № КТ-600-0206-11 та картка відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 15 липня 2011 року № 600060002/1/00045, а також зобов'язано Кримську митницю здійснити митне оформлення товару. Судом встановлено, що на виконання вказаного судового рішення Кримська митниця здійснила митне оформлення товару, зазначеного у вантажній митній декларації від 18 червня 2011 року, лише 22 березня 2013 року.

З таких підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що закінчення митного оформлення товару відбулося із затримкою внаслідок прийняття Кримською митницею рішень, які були скасовані в судовому порядку, а тому протиправна відмова митного органу в оформленні товару за ВМД від 18 червня 2011 року не може бути підставою для нарахування штрафу, передбаченого ч. 1 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Як вбачається з матеріалів справи позивачем подано ВМД від 22.03.2013 р., в якій зазначено відомості про вид, обсяг та ціну товару, зазначені у вантажних митних деклараціях від 18 червня 2011 року, та зазначено, що попередньою декларацією до неї є вантажна митна декларація від 18 червня 2011 року (а.с.79).

Щодо податкового повідомлення-рішення від 19 листопада 2012 року № 0006582250, яким нараховано штраф в розмрі 510 грн., в зв'язку з порушенням позивачем порядку декларування валютних цінностей. Підставою для нарахування штрафу стало твердження податкового органу про неподання позивачем на звітну дату - 01 квітня, 01 липня та 01 жовтня 2012 року декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України та знаходиться за її межами. Судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що поставку товару за контрактом від 25 травня 2011 року № RТ250511, укладеним з компанією PROMO ADVANCED LTD, було закінчено 29 березня 2011 року, а тому відсутні підстави для декларування зазначеного майна, та відповідно відсутнє порушення вимог ч. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів Україні «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93, згідно з яким - валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

Враховуючи встановлені обставини та наведені вище положення Податкового кодексу України - юридично правильним є висновок судів першої та апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень суду першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

Відповідно до статті 224 КАС України, - суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2014 року

у справі № 826/3794/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.П. Юрченко Судді М.В.Сірош Є.А.Усенко