Рішення № 42788651, 12.02.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2015 р.Справа № 922/5789/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Харківський метрополітен", м.Харків, до Харківського обласного територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м.Харків, про визнання недійсним рішення за участю представників:

позивача -

03.02.2015р. - Шевчук Н.Ю. (довіреність № 09/2357/01-09 від 31.12.2014р.);

12.02.2015р. - Шевчук Н.Ю. (довіреність № 09/2357/01-09 від 31.12.2014р.);

Колесан С.І. (довіреність № 09/2353/01-09 від 31.12.2014р.);

відповідача -

03.02.2015р. та 12.02.2015р. - Відсоти Д.О. (довіреність № 41 від 11.04.2014р.);

Чалкової Г.Л. (довіреність № 80 від 02.10.2014р.);

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство "Харківський метрополітен", м.Харків, звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 212-р/к від 07.10.2014р. по справі № 2/02-223-14 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.12.2014р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/5789/14 та розгляд справи призначено на 14.01.2015р. об 11:00 год.

05.01.2014р. до канцелярії господарського суду надійшов відзив Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на позов, в якому відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що спірне рішення було прийняте в межах компетенції, без порушення прав та законних інтересів позивача, з дотриманням вимог матеріального і процесуального права.

Відзив відповідача разом з доданими до нього документами був долучений судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.01.2015р. розгляд справи було відкладено на 03.02.2015р. об 11:00 год.

У судовому засіданні, яке відбулося 03.02.2015р., представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та надав письмові пояснення по справі, які були долучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача проти позову заперечував на підставах, викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні була оголошена перерва до 12.02.2015р. до 11:00 год.

10.02.2015р. відповідач надав через канцелярію суду письмові пояснення в доповнення до відзиву на позов, які були долучені судом до матеріалів справи.

Після перерви представники сторін своїх позицій у справі не змінили.

Представник позивача надав нові письмові пояснення, які разом з доданими до них документами були долучені судом до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на підставі акту планової перевірки КП "Харківський метрополітен" щодо дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції від 18.12.2013р. та попередніх висновків у справі № 2/02-223-14, розпочатої за ознаками вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції прийнято рішення № 212-р/к від 07.10.2014р по справі № 2/02-223-14 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу у сумі 68000 грн.

Вищевказаним рішенням було визнано, що КП "Харківський метрополітен" за результатами діяльності протягом 2012-2013 p.p. та станом на жовтень 2014р. займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з погодження проектної документації будівель та прокладки інженерних комунікацій в м.Харкові в межах зон розташування споруд метрополітену з часткою 100 % (п. 1 резолютивної частини рішення).

Відповідно до п. 2 резолютивної частини рішення, визнано, що КП "Харківський метрополітен", встановивши додаткові умови отримання суб'єктами господарювання послуг з погодження проектної документації будівель та прокладки інженерних комунікацій в зоні розташування діючих споруд метрополітену, що призводить до ущемлення інтересів споживачів, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 2 ст. 50, п.1 частини другої ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, а саме встановлення таких умов реалізації товару (послуги), які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку послуг з погодження проектної документації будівель та прокладки інженерних комунікацій в зоні розташування споруд метрополітену.

Згідно з абзацом другим частини другої ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 2 ст. 50 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", було вирішено накласти на КП "Харківський метрополітен" штраф у розмірі 68000 грн. (п. 3 резолютивної частини рішення).

Пунктом 4 резолютивної частини рішення КП "Харківський метрополітен" було зобов'язано припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 2 ст. 50, п. 1 частини другої ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", шляхом припинення встановлення додаткових умов отримання суб'єктами господарювання послуг з погодження проектної документації будівель та прокладки інженерних комунікацій в зоні розташування діючих споруд метрополітену та надати до територіального відділення підтверджуючі документи в 2-місячний строк з дня отримання рішення у цій справі.

Позивач вважає рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України неправомірним, у зв'язку з недоведенням обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Ретельно дослідивши докази, надані сторонами в обґрунтування своїх позицій у справі, з'ясувавши усі фактичні обставини спору та надавши їм правову кваліфікацію, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог КП "Харківський метрополітен", виходячи з наступного.

У своєму рішенні від 07.10.2014р. № 212-р/к відповідач зазначає, що КП "Харківський метрополітен" є суб'єктом господарювання у розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", оскільки здійснює господарську діяльність.

Так, відповідач зазначає, що згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 14.09.2012р., видами діяльності позивача, у тому числі є:

- пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (49.31);

- надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20);

- рекламні агентства (73.11).

При цьому, одним із видів платних послуг КП "Харківський метрополітен" є послуги з погодження проектної документації будівель та прокладки інженерних комунікацій в зоні розташування споруд метрополітену.

Відповідач зазначає, що згідно ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", товаром є будь-який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов'язання та права (зокрема цінні папери).

Тобто, відповідач відносить погодження проектної документації до господарської діяльності підприємства.

Суд не погоджується з таким висновком відповідача, оскільки з урахуванням приписів ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво, як вид господарської діяльності, це самостійна, ініціативна, систематична господарська діяльність, що ведеться на власний ризик.

Погодження проектної документації будівель та прокладки інженерних комунікацій в зоні розташування споруд метрополітену не підпадає під визначення "господарська (підприємницька) діяльність", виходячи з наступного.

Відповідно до приписів Законів України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", "Про адміністративні послуги", "Про місцеве самоврядування", Постанови Кабінету Міністрів України № 526 від 21.05.2009р. "Про заходи щодо упорядкування видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності", Правил забудови м.Харкова, Технічних умов на проектування та прокладку підземних інженерних комунікацій в зоні розташування споруд метрополітену в м.Харкові, затверджених рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 14.07.1976р. № 473, ДБН В.2.3-7-2010 Споруди транспорту. Метрополітени., при оформленні нового землекористування у технічних зонах споруд метрополітену землекористувачу (власнику мереж) Управлінням метрополітену міста повинні бути визначені умови експлуатації інженерних комунікацій з урахуванням чинного законодавства. Оформлення нового землекористування є адміністративною послугою.

Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" визначає поняття "дозвільна система" як сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, державними адміністраторами та суб'єктами господарювання у зв'язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, видачею дублікатів, анулюванням документів дозвільного характеру.

Документ дозвільного характеру - це дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Згідно ст. 1 Закону України "Про адміністративні послуги", адміністративна послуга - це результат здійснення владних повноважень суб'єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків такої особи відповідно до закону.

Таким чином, суб'єкти, які зобов'язані погоджувати проектну документацію, визначені нормативно-правовими актами, а в конкретних випадках визначаються виконавчими органами держави та м.Харкова.

За таких обставин, КП "Харківський метрополітен" зобов'язаний виконати певні дії, передбачені нормами діючого законодавства, і не має альтернативного вибору: виконувати чи не виконувати ці дії, не може без законних підстав не погодити проектну документацію та самостійно обирати споживача.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Забудова земельної ділянки не можлива без погодження дозволу на будівництво та погодження проектної документації відповідними органами (а за їх рішеннями - підприємствами та організаціями).

З урахуванням викладеного, погодження проектної документації не є господарською діяльністю, що ведеться самостійно на свій розсуд і ризик, не стосується реалізації послуг, товарів, робіт (в сенсі господарського законодавства), а є обов'язком підприємства, передбаченим нормативно-правовими актами.

Таким чином, суд дійшов висновку, що метрополітен не веде господарську діяльність з погодження проектної документації та не надає адміністративних послуг, а на підставі норм діючого законодавства, виконує певні дії при наданні адміністративної послуги уповноваженим органом.

З преамбули до Закону України "Про захист економічної конкуренції" слідує, що цей Закон визначає правові засади підтримки та захисту конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності.

Тобто, цей Закон не поширюється на відносини погодження проектної документації, що не є господарською діяльністю.

Приписами статті 13 Закону України "Про міський електричний транспорт" обов'язок по забезпеченню безпеки пасажирів покладається на перевізника.

На виконання ст.ст. 12, 15, Закону України "Про транспорт", підприємства транспорту зобов'язані забезпечувати безпеку та запобігання аваріям.

Як вбачається з п. 3.1 Статуту КП "Харківський метрополітен", дане підприємство створене з метою якісного задоволення потреб населення у безпечних перевезеннях лініями метрополітену.

Тобто, забезпечення безпеки перевезень є приоритетним напрямком діяльності позивача.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до п. 1.1. ДБН В.2.3-7-2003 Споруди транспорту. Метрополітени., зведення будинків та споруд, прокладання інженерних комунікацій та посадку дерев поблизу технічних зон і зон постійного землекористування метрополітену слід виконувати за узгодженням з організацією, що проектувала метрополітен, а також з Управлінням метрополітену.

Суд вважає посилання позивача на приписи ДБН В.2.3-7-2003 Споруди транспорту. Метрополітени. безпідставним, оскільки дані державні будівельні норми втратили свою чинність на території України з 01.10.2011р., у зв"язку з набранням чинності ДБН В.2.3-7-2010, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 22.12.2010р. № 533.

Згідно п. 2.1. розділу 2 Правил технічної експлуатації Харківського та Дніпропетровського метрополітенів, запобігання появі несправностей і забезпечення довгострокової служби споруд та пристроїв мають бути головними в роботі осіб, які відповідають за їх утримання.

Пункт 3.1 розділу 3 "Тунелі" вказаних Правил технічної експлуатації передбачає, що усі елементи колії метрополітену (бетонна основа чи земельне полотно, верхня будова) і штучні споруди за міцністю, стійкістю і технічним станом мають забезпечувати безпечний рух поїздів.

Відповідно до п. 3.4.9. Інструкції по поточному утриманню штучних споруд метрополітенів, затвердженої Міністерством шляхів сполучення СРСР від 06.06.1985р., метрополітен має особливо ретельно перевіряти ділянки в районах проведення робіт сторонніми організаціями та вести нагляд при зміні навантажень на споруди метрополітену і прилеглі до них ґрунти (п.3.5.4.).

Метрополітен є об'єктом підвищеної небезпеки.

У пункті 13 Переліку, затвердженого постановою КМУ від 28.08.2013р. № 818, зазначено, що нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт підземних, наземних ліній метрополітену віднесено до видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Згідно п. 13 Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 23.02.2006р. № 98, процедура ідентифікації здійснюється за такими етапами: вибір кодів НС, виникнення яких можливе на об'єкті господарської діяльності, згідно з Класифікацією надзвичайних ситуацій, наведеною у додатку 1. Кодом НС № 10130 Додатку 1 визначено аварії на залізницях, у тому числі в метрополітені, з тяжкими наслідками ( катастрофи).

Відповідно до приписів ст. 3 Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки", державний нагляд та контроль у сфері діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки, здійснюють уповноважені законами органи влади, в тому числі центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи (у разі утворення), до відання яких відповідно до закону віднесені питання: охорони праці; забезпечення екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища; державного нагляду (контролю) у сферах пожежної і техногенної безпеки; санітарно-епідемічної безпеки; містобудування.

Згідно ст. 8 вищевказаного Закону, суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний: вживати заходів, направлених на запобігання аваріям, обмеження і ліквідацію їх наслідків та захист людей і довкілля від їх впливу; забезпечувати експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки з додержанням мінімально можливого ризику; виконувати вимоги цього Закону та інших нормативно-правових актів, які регулюють діяльність об'єктів підвищеної небезпеки.

Все вищевказане свідчить про те, що за безпечну експлуатацією споруд метрополітену, від якої залежить безпека перевезення пасажирів, відповідальність несе тільки метрополітен, тому він зобов'язаний вживати всіх можливих заходів, направлених на запобігання аваріям, та забезпечувати експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки з додержанням мінімально можливого ризику.

В окремих випадках, з метою збереження у справному стані споруд і будівельних конструкцій метрополітену у довгостроковій перспективі, при погодженні проектної документації об'єктів високої складності та з великими обсягами будівельно-монтажних робіт потрібне погодження проектної документації з проектною організацією ПрАТ "Харківметропроект", оскільки лише ця організація в м.Харкові має спеціалістів відповідної кваліфікації та дозвільні документи для самостійної оцінки впливу додаткових навантажень від забудови технічних зон метрополітену з урахуванням гідрологічних умов на несучу спроможність діючих підземних об'єктів. На сьогоднішній день ПрАТ "Харківметропроект" є єдиним і головним проектувальником конструкцій тунельних споруд ліній, станційних комплексів та інших об'єктів метробудування в м.Харкові, технологічного устаткування, електроустановок, пристроїв, тощо, задіяних у технології пасажирських перевезень міста. Метрополітен таких спеціалістів не має.

Слід зазначити, що органи Антимонопольного комітету не є контролюючими органами в сфері охорони праці, забезпечення екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища, державного нагляду (контролю) у сферах пожежної і техногенної безпеки, санітарно-епідемічної безпеки, містобудування, а також не несуть відповідальність за безпечну експлуатацію споруд метрополітену, тому не можуть приймати рішення щодо погодження проектної документації будівель та прокладки інженерних комунікацій в зоні розташування споруд метрополітену з головним проектувальником та розробником конструкцій тунельних споруд ліній, станційних комплексів та інших об'єктів метрополітену у м.Харкові.

У спірному рішенні адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України зазначено, що КП "Харківський метрополітен" за результатами діяльності в 2012-2013 роках та станом на жовтень 2014 р. займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з погодження проектної документації будівель та прокладки інженерних комунікацій в м.Харкові в межах зон розташування споруд метрополітену з часткою 100 %.

Суд вважає такі висновки відповідача необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам діючого законодавства, виходячи з наступного.

Як зазначалося вище, згідно ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", товаром є предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов'язання та права.

В своєму рішенні відповідач визначає товаром послуги з погодження проектної документації будівель та прокладки інженерних комунікацій в м.Харкові в межах зон розташування споруд метрополітену.

Згідно нормативно-правових актів, про які також зазначалося вище, метрополітеном здійснюється саме погодження проектної документації, а не надаються послуги з погодження.

При цьому, погодження метрополітеном проектної документації не є самостійним документом, що підтверджує зобов'язання та права, та не може бути предметом господарського обороту, а значить - не є товаром.

Таким чином, оскільки відсутній товар, то відсутні і товарні межі ринку.

Ринок товару (товарний ринок) - це сфера обороту товару (взаємозамінних товарів), на який протягом певного часу і в межах певної території є попит і пропозиція (ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Товарні межі ринку - це товар (товарна група), сукупність схожих, однорідних предметів господарського обороту, в межах якої споживач за звичайних умов може перейти від споживання певного виду предметів господарського обороту до споживання іншого.

В даному випадку споживач не може перейти до іншого однорідного товару (предмету господарського обороту) не тому, що товар не має замінників, а тому, що діючими нормативними актами чітко визначено, з ким його потрібно погодити.

Відповідно до п. 5.1.Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002р. № 317/6605, товарні межі ринку визначаються шляхом формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп), у межах якої споживач за звичайних умов може легко перейти від споживання одного товару до споживання іншого.

Формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп) здійснюється із переліку товарів, які мають для продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів, користувачів) ознаки одного (подібного, аналогічного) товару (товарної групи), за показниками взаємозамінності, якими зокрема є:

- подібність призначення, споживчих властивостей, умов використання тощо;

- подібність фізичних, технічних, експлуатаційних властивостей і характеристик, якісних показників тощо;

- наявність спільної групи споживачів товару (товарної групи);

- відсутність суттєвої різниці в цінах;

- взаємозамінність товарів (товарної групи) з точки зору їх виробництва, тобто здатності виробників запропонувати нові товари на заміну існуючих.

У процесі визначення товарних меж ринку попередньо визначена група взаємозамінних товарів (товарних груп) може бути поділена на декілька підгруп або приєднана до іншої групи.

Територіальні (географічні) межі ринку - територія зі сферою взаємовідносин купівлі-продажу товару (групи товарів), в межах якої за звичайних умов споживач може легко задовольнити свій попит на певний товар і яка може бути, як правило, територією держави, області, району, міста тощо або їх частинами.

У спірному рішенні вказано, що територіальними (географічними) межами ринку є територія м.Харкова в межах зон розташування споруд метрополітену.

Таким чином, встановлено дві територіальні межі: перша - територія м.Харкова, друга - межі зон розташування споруд метрополітену, що суперечить Методиці визначення монопольного становища суб'єктів господарювання на ринку.

Межі зон розташування споруд метрополітену - це частина будь-якої місцевості, під якою знаходяться тунелі метрополітену, чи зона біля споруд метрополітену. Ця частина місцевості нічим не відрізняється від будь-якої іншої місцевості, так як візуально, в більшості випадків, неможливо визначити, чи проходять там лінії метрополітену.

Крім того, в межах зон розташування споруд метрополітену проектна документація має бути погодженою і Управлінням головного архітектора м.Харкова.

Як вбачається з рішення органу Антимонопольного комітету, у ньому відсутнє дослідження погодження проектної документації будівель та прокладки інженерних комунікацій в м.Харкові, які не вимежуються зоною розташування споруд метрополітену, а також не зазначено частку погодження проектів в зонах розташування споруд метрополітену в порівнянні до загальної кількості погодження проектів по м.Харкову та коло суб'єктів, що погоджують проекти.

Для визначення монопольного становища на ринку послуг з погодження проектної документації будівель та прокладки інженерних комунікацій в м.Харкові необхідно визначити процент надання таких погоджень в межах розташування споруд метрополітену по відношенню до аналогічних погоджень в територіальних межах м. Харкова. Проте, такий аналіз відповідачем не проводився.

Таким чином, суд вважає зроблені відповідачем висновки щодо ознак монопольного становища на ринку послуг з погодження проектної документації будівель та прокладки інженерних комунікацій в межах зон розташування споруд метрополітену неправомірними, такими, що не відповідають нормам діючого законодавства про господарську (підприємницьку) діяльність та антимонопольному законодавству.

Оскільки роботи з розгляду та погодження проектної документації будівель та прокладки інженерних комунікацій в м.Харкові в межах зон розташування споруд метрополітену не передбачені основним виробничим процесом - перевезення пасажирів КП "Харківський метрополітен", для уникнення непродуктивних витрат часу спеціалістами метрополітену на виконання робіт, пов'язаних з комерційною діяльністю сторонніх організацій, погодження здійснюється метрополітеном за рахунок замовників погодження.

Оплата здійснюється за калькуляцією, з урахуванням фактичних затрат часу, необхідного для організації погодження проектної документації.

Під час розгляду справи № 2/02-223-14 відповідачем було розглянуто два випадки звернення за погодженням проектної документації до ПрАТ "Харківметропроект": ПФ "САС" та TOB "Баварія Моторс".

При цьому, ПФ "САС" погоджувала розміщення спеціальної рекламної конструкції, що не стосується матеріалів даної справи.

З рішення у справі № 2/02-223-14 вбачається, що ТОВ "Баварія Моторс" зверталося до ПрАТ "Харківметропроект" за погодженням проектної документації будівництва і реконструкції на підставі листа КП "Харківський метрополітен" від 22.09.2011р. № 16-1342 щодо можливості улаштування каналу основної вентиляції метрополітену в новій будівлі Центру з обслуговування автотранспортних засобів.

Проте, предметом розгляду у справі № 2/02-223-14 були послуги з погодження проектної документації будівель та покладки інженерних комунікацій в зоні розташування споруд метрополітену, які надавалися КП "Харківський метрополітен" у 2012, 2013 роках та січні-серпні 2014 року.

Таким чином, висновок про монопольне становище на ринку зроблено за одним погодженням за 2012-2013р.р.

Відповідно до п. 4 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", до суб'єктів господарювання, що мають права, без яких вчинення порушення було б неможливим, та/або отримали чи можуть отримати переваги у конкуренції чи інші вигоди, застосовуються штрафні санкції за умови, що вони вчинили наведені діяння (дії, бездіяльність) або отримали чи можуть отримати наведені вигоди. Під вигодою вважається, зокрема, можливість впливати на діяльність інших юридичних та/або фізичних осіб - суб'єктів господарювання, одержання частини їх прибутку.

Проте, погодження проектної документації з ПрАТ "Харківметропроект" не надає позивачу ніяких переваг, вигод або одержання частини прибутку даного суб'єкту господарювання та впливу на його діяльність, оскільки необхідність такого погодження обумовлена обов'язком метрополітену вживати всіх можливих заходів, направлених на запобігання аваріям та забезпечувати експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки з додержанням мінімально можливого ризику.

Більш того, метрополітен є єдиним суб'єктом, який несе відповідальність за безпеку на його об'єктах, тому мова про конкуренцію у даному випадку є недоречною.

Посилання відповідача на те, що внаслідок діючої нормативної бази у споживача відсутня альтернатива отримати погодження від інших суб'єктів господарювання окрім метрополітену є безпідставною, бо в погодженні проектів на іншій території м.Харкова метрополітен взагалі не приймає участі, а споживач є вільним у виборі місця для забудови та прокладки комунікацій.

Суд також не приймає доводи позивача про те, що справа № 2/02-223-14 підлягала закриттю без прийняття рішення по суті, у зв'язку з розглядом справи № 2/02-158-14 (рішення у якій було предметом розгляду у справі господарського суду Харківської області № 922/3379/14), відповідно до ст. 49 Закону України "Про захист економічної конкуренції", оскільки дані справи мають різні предмети спору.

Так, предметом спору у справі № 2/02-223-14 є порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з погодження проектної документації будівель та прокладки інженерних комунікацій в м.Харкові в межах зон розташування споруд метрополітену з часткою 100%, а предметом спору у справі № 2/02-158-14 є порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку шляхом встановлення економічно необгрунтованої завищеної вартості послуги з погодження розміщення спеціальних конструкцій для зовнішньої реклами в межах технічних та/або охоронних зон споруд метрополітену м.Харкова.

Крім того, суд вважає, що відповідачем необґрунтовано здійснено розрахунок суми штрафу в розмірі 68000 грн., з урахуванням загальної суми виручки КП "Харківський метрополітен" за надання послуг у 2013 році (43344,13 грн.), основну суму якої складає не виручка за послуги з погодження проектної документації в зонах розташування споруд метрополітену м.Харкова, а виручка за надання послуг з перевезення пасажирів, при здійсненні яких не було виявлено порушень чинного законодавства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 212-р/к від 07.10.2014р. по справі № 2/02-223-14 є незаконним, таким, що не відповідає обставинам справи, винесено з недоведенням обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, порушує норми матеріального права та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, позовні вимоги КП "Харківський метрополітен" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 42 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", ст. 1 Закону України "Про адміністративні послуги", ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст.ст. 1, 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ст. 13 Закону України "Про міський електричний транспорт", ст.ст. 12, 15 Закону України "Про транспорт", ст.ст. 3, 8 Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки", ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 212-р/к від 07.10.2014р. по справі № 2/02-223-14 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

Стягнути з Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (61022, м.Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 6 під'їзд, 1 поверх; ідентифікаційний код: 22630473) на користь Комунального підприємства "Харківський метрополітен" (61052, м.Харків, вул.Енгельса, 29, ідентифікаційний код: 04805918) - 1218,00 грн. витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.02.2015 р.

Суддя Н.М. Кухар