Рішення № 42788600, 18.02.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2015 р.Справа № 922/5945/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанської В.В.

розглянувши справу

за позовом Заступника прокурора Харківської області м. Харків в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Харківській області, м. Харків до 1) Барвінківської районної державної адміністрації, м. Барвінкове; 2) Фермерського господарства "Гаврилюк" про визнання незаконним та скасування розпорядження за участю представників сторін:

прокурора - Хряка О.О. службове посвідчення №028256 від 15.08.14 р.;

позивача - Букач О.О. довіреність №32-20-14-17666/0/9-14 від 23.12.14 р.;

1-го відповідача - не з'явився;

2-го відповідача - Гаврилюка О.О. довіреність №3 від 01.12.11 р.;

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідачів: 1) Барвінківської районної державної адміністрації, 2) Фермерського господарства "Гаврилюк", в якій прокурор просить визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Барвінківської райдержадміністрації від 15.02.2012 р. №96 в частині надання дозволу фермерському господарству "Гаврилюк" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства із земель запасу, сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Великокомишуваської сільської ради Барвінківського району для ведення фермерського господарства із земель запасу, сільськогосподарського призначення державної власності, загальною площею 35,1363 га, за межами населених пунктів на території Великокомишуваської сільської ради Барвінківського району для ведення фермерського господарства. Також прокурор просить визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Барвінківської райдержадміністрації від 20.11.2012 р. №558 в частині затвердження фермерському господарству "Гаврилюк" проект землеустрою та передачі в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства із земель запасу, сільськогосподарського призначення державної власності, загальною площею 35,1363 га, за межами населених пунктів на території Великокомишуваської сільської ради Барвінківського району для ведення фермерського господарства. Крім того, прокурор просить визнати недійсними укладені між першим та другим відповідачами договори оренди землі: від 26.12.2012 р. на земельні ділянки, площею 7,3206 га.; від 26.12.2012 р. на земельні ділянки, площею 27,8157 га.

Представник прокуратури у судовому засіданні підтримав заяву про забезпечення позову за вх.№ 3793, яка була прийнята судом до розгляду. В поданій заяві представник прокуратури просив заборонити ФГ "Гаврилюк" та будь - яким іншим особам використовувати земельні ділянки площею 35,13 га, із земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності, що за межами населених пунктів на території Великокомишуваської сільської ради Барвінківського району Харківської області, у тому числі шляхом проведення земляних, будівельних та інших робіт на них до вирішення справи по суті.

Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлене прокуратурою клопотання про забезпечення позову.

Представник 1-го відповідача у судовому засіданні проти задоволення клопотання представника прокуратури про забезпечення позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що спірні земельні ділянки оброблені 1-им відповідачем та засаджені насінням, тому захлоди забезпечення позову шляхом накладення заборони на використання спірних земельних ділянок нанесе ФГ "Гаврилюк" збитків та не направлене на реальне виконання рішення у даній справі.

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, суд відмовляє у його задоволенні з наступних підстав.

Як зазначалося в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову": п.3. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК України).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Ретельно дослідивши підстави, викладені в заяві в обґрунтування забезпечення позову, враховуючи те, що задоволення заяви нанесе ФГ "Гаврилюк" збитків, суд дійшов висновку про те, що заява прокурора не обґрунтована належними доказами, та прокурором не доведено, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Присутній представник прокуратури у судовому засіданні позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити. Також надав документи згідно супровідного листа за вх.№6523, які долучені судом до матеріалів справи.

Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги заявлені прокуратурою Харківської області, про що надав письмовий відзив на позовну заяву, який долучений судом до матеріалів справи.

Представник 1-го відповідача у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив, про місце, дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали про порушення провадження у даній справі від 19.01.15 р. повноважному представнику 1-го відповідача 23.01.15 р.

Присутній представник 2-го відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити, про що надав 11.02.15 р. відзив на позов, в якому відповідач посилався на рішення Європейського суду з прав людини "Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії" від 24 червня 2003 року, в якому зазначено, що є неприпустимими визнання недійсним договору, відповідно до якого покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон. За таких обставин, на думку відповідача з урахуванням наведеної судової практики Європейського суду є неприпустимим визнання недійсними спірних розпоряджень та договорів оренди землі, оскільки державний орган при винесенні розпоряджень порушив закон.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Розпорядженням голови Барвінківської райдержадміністрації від 15.02.2012 р. №96 надано дозвіл фермерському господарству "Гаврилюк" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства із земель запасу, сільськогосподарського призначення державної власності, загальною площею 35,1363 га, за межами населених пунктів на території Великокомишуваської сільської ради Барвінківського району для ведення фермерського господарства.

Розпорядженням голови Барвінківської райдержадміністрації від 20.11.2012 р. №558 затверджено фермерському господарству "Гаврилюк" проект землеустрою та передано в оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства із земель запасу, сільськогосподарського призначення державної власності, загальною площею 35,1363 га, за межами населених пунктів на території Великокомишуваської сільської ради Барвінківського району для ведення фермерського господарства.

На підставі вищевказаного розпорядження голови райдержадміністрації між ФГ "Гаврилюк" та Барвінківською районною державною адміністрацією укладено 2 договори оренди земельних ділянок, на площі 27,8157 га та 7,3206 га, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.08.2013 р. №5089951 та 26.08.2013 р. №5294593 відповідно.

Вищевказані акти органу виконавчої влади прийняті та відповідні правочини укладені з порушенням вимог земельного законодавства, у зв'язку з чим підлягають скасуванню з наступних підстав.

Згідно Пленуму Вищого господарського суду України в п. 2.9 постанови від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що з урахуванням положень ст.3 Земельного кодексу України правове регулювання відносин, пов'язаних з орендою земельних ділянок, здійснюється спеціальним земельним законодавством.

Відповідно до ч.2 п.1.2.4 вказаної постанови, індивідуальні акти органів держави, якими реалізовується волевиявлення держави, як учасника цивільно- правових відносин, і з яких виникають цивільні права і обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватно правовий характер, тобто справи у них підвідомчі господарським судам.

Частиною 2 ст. 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами 2, З статті 134 Земельного кодексу України, водночас частиною 1 цієї статті передбачено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною 2 статті 134 ЗК України.

Недотримання зазначеної процедури є порушенням органом виконавчої влади чинного законодавства під час укладення договору оренди землі.

Встановлений ч. 1 ст. 134, ст.ст. 135-139 Земельного кодексу України, порядок продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) права оренди на земельні ділянки державної власності є іншим, ніж той, який встановлений ст. 123 вказаного Кодексу для надання земельних ділянок державної власності у користування.

На відміну від п.3 ст. 123 Земельного кодексу України, яким передбачено надання органом виконавчої влади дозволу зацікавленій особі на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, п. 4 ст. 136 Земельного кодексу України виготовлення, погодження та затвердження в установленому законом порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки передбачено в якості окремого етапу підготовки лоту до проведення земельних торгів, яку забезпечує організатор земельних торгів.

За таких обставин, при продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) права оренди на земельні ділянки державної власності чинним законодавством не передбачено надання дозволу на розробку проекту землеустрою особі, яка зацікавлена в отриманні в оренду земельної ділянки.

Незаконність розпоряджень голови Барвінківської райдержадміністрації про надання згоди на передачу земельних ділянок в оренду фермерському господарству без проведення земельних торгів підтверджується листами відділу Держземагентства у Барвінківському районі від 08.12.2014 р. №В-216 (Ю), В-217 (Ю) та райдержадміністрації від 18.12.2014 р. № 01- 66/3978.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України за наслідками перегляду постанови Вищого господарського суду України у постановах: від 16.09.2014 від 03.02.2014 р. у справі № 5023/5736/12, від 04.11.14 р. у справі №3-157гс14. Такої ж позиції дотримується і Вищий господарський суд України у постановах: від 13.11.13 р. по справі №13/17/5022-675/2012; від 25.11.14 р. по справі №922/4981/13; від 26.11.14 р. по справі №922/4817/13.

Відповідно ч.1 ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Щодо заперечень відповідача, суд вважає наступне.

Відповідно ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Таким чином, відповідач який прийняв земельну ділянку в оренду мав бути обізнаний про порядок передачі земельних ділянок в оренду, та невідповідність спірних розпорядження та договорів чинному законодавству.

Рішення Європейського суду з прав людини "Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії" від 24 червня 2003 року стосується випадку передачі у власність покупця майна від держави, тобто йде мова про передачу у власність майна, але у даному випадку у відповідача не виникло право власності на земельні ділянки площею: 7,3206 га та 27,8157 га, а виникло право користування на підставі договорів оренди, відповідно до цього заперечення відповідача на практику вирішення господарських спорів у іншій категорії спорів є безпідставними.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України "Про оренду землі", орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 14 Конституції України та ст. 1 Земельним кодексом України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За змістом ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частиною 1 ст. 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Уразі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Враховуючи вищенаведене та те, що невідповідність спірних розпорядження та договорів вимогам ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України є підставою для визнання незаконними та скасування вказаних розпоряджень, визнання недійсними договору оренди та застосування правових наслідків недійсності правочину, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідачів у рівних частках, з вини яких спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову - відмовити.

2. Позов задовольнити.

3. Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Барвінківської райдержадміністрації від 15.02.2012 №96 в частині надання дозволу фермерському господарству "Гаврилюк" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства із земель запасу, сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Великокомишуваської сільської ради Барвінківського району для ведення фермерського господарства.

4. Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Барвінківської райдержадміністрації від 20.11.2012 №558 в частині затвердження фермерському господарству "Гаврилюк" проект землеустрою та передачі в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства із земель запасу, сільськогосподарського призначення державної власності, загальною площею 35,1363 га, за межами населених пунктів на території Великокомишуваської сільської ради Барвінківського району для ведення фермерського господарства.

5. Визнати недійсним укладений між Барвінківською райдержадміністрацією та ФГ "Гаврилюк" договір оренди землі від 26.12.2012, на земельні ділянки, площею 7,3206 га.

6. Визнати недійсним укладений між Барвінківською райдержадміністрацією та ФГ "Гаврилюк" договір оренди землі від 26.12.2012, на земельні ділянки, площею 27,8157 га.

7. Стягнути з Барвінківської районної державної адміністрації (64701, Харківська область, м. Барвінкове, вул. Леніна, 8) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 2436,00 грн. судового збору.

8. Стягнути з фермерського господарства "Гаврилюк" (64722, Харківська область, Барвінківський район, Великокомишуваська сільська рада) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 2436,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.02.2015 р.

Суддя Ю.В. Светлічний