Ухвала суду № 42787123, 19.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16696/14 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

19 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

при секретарі Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.12.2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЦ Лавина» до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.12.2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 15.08.2014 р. по 21.08.2014 р. на підставі направлення від 15.08.2014 р. №911 та наказу від 15.08.2014 р. № 951, виданих ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, Відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування ТОВ «ТРЦ Лавина» з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Мегалайн Глобал Юкрейн» за період з 01.03.2014 р. по 30.04.2014 р., за результатами якої був складений акт від 29.08.2014 р. №4605/26-56-22-03-09/38537759 «Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТРЦ Лавина» (код ЄДРОПУ 38537759) з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Мегалайн Глобал Юкрейн» (код ЄДРПОУ 37476088) за період з 01.03.2014 р. по 30.04.2014 р.» (надалі - Акт перевірки №4605), в якому зазначено про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема, п.22.1 ст.22, п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3 та п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого ТОВ «ТРЦ Лавина»:

- завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ (ряд.19 Декларації) за квітень 2014 р. на суму 2 013 333,00 грн.;

- завищено залишок від'ємного значення з ПДВ (ряд.24 Декларації) за квітень 2014 р. на суму 7 733 333,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеними вище висновками податкового органу, ТОВ «ТРЦ Лавина» подало до ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві заперечення за вих. №2014/08-10-02 від 08.10.2014 р., за результатом розгляду якого залишено без змін викладені в Акті перевірки №4605 висновки, а вказане заперечення - без задоволення.

Згідно із зазначеним, на підставі Акту перевірки №4605 ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, було прийняте податкове повідомлення-рішення за формою «В4» від 20.10.2014 р. №0007632203, яким Позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 9 746 666,00 грн. відповідно до податкової декларації (вх. №9027592518 від 15.05.2014 р.) за звітний період квітень 2014 р.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 01.03.2014 р. по 30.04.2014 р. ТОВ «ТРЦ Лавина» (Замовник) здійснювало господарські операції із ТОВ «Мегалайн Глобал Юкрейн» (Генеральний підрядник), на підставі укладеного між ними договору генерального підряду №3/12/12 від 16.02.2013 р. з виконанням функцій служби замовника (надалі - Договір №3/12/12), згідно із яким Замовник доручає, а Генеральний підрядник приймає на себе зобов'язання на підставі проектної документації, відповідно до умов даного Договору надати генпідрядні послуги по будівництву об'єкту «Торгово-розважальний центр «Лавина» по вул. Берковецькій, 6 в м. Києві» (надалі - Об'єкт).

На підтвердження виконання сторонами вимог укладеного Договору №3/12/12 Позивачем надані суду довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3 та акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) за березень-квітень 2014 р.

Крім того, в матеріалах справи наявні платіжні доручення та банківські виписки, які посвідчують факт здійснення ТОВ «ТРЦ Лавина» оплати коштів на загальну суму 58 680 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 780 000,00 грн.) за надані ТОВ «Мегалайн Глобал Юкрейн» підрядні роботи та послуги відповідно до Договору №3/12/12.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно з п.201.7 ст.201 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При цьому, у п.201.10 ст.201 ПК України, зазначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з Акту перевірки №4605, при проведенні податковим органом аналізу податкової звітності ТОВ «ТРЦ Лавина» встановлено відображення Позивачем у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних суму ПДВ розміром 9 746 666,66 грн. та включення її до складу податкового кредиту за березень 2014 р. (7 733 333,33 грн.) та за квітень 2014 р. (2 013 333,33 грн.) на підставі отриманих від ТОВ «Мегалайн Глобал Юкрейн» податкових накладних.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з р. V цього Кодексу.

При цьому, у п.22.1 ст.22 ПК України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Згідно із п.185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до ст.186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

В пп.«б» п.187.1 ст.187 ПК України, визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема: дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При цьому, згідно із пп.«а» п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України, встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В абз.2 п.198.3 ст.198 ПК України, передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Поряд із цим, згідно із п.200.1, п.200.2 та п.200.3 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Крім того, у п.200.4 ст.200 ПК України, передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Поряд із цим, відповідно до п.200.6 ст.200 ПК України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених п.200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Згідно із п.200.7 ст.200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

З наведених норм податкового законодавства вбачається, що платник податку у випадку, якщо сума ПДВ має від'ємне значення, приймає рішення або про віднесення цієї суми до бюджетного відшкодування, або про включення суми від'ємного значення з ПДВ до податкового кредиту. Зазначене рішення платника податку відображається останнім у відповідній податковій декларації.

При цьому, законодавчо установлений порядок повернення з бюджету сум бюджетного відшкодування не передбачає автоматичного погашення сум бюджетного відшкодування у разі, якщо такі суми не були своєчасно заявлені до відшкодування.

Наведене стосується і залишків від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту податкових періодів, що передували попередньому періоду, та у яких сформувалися суми, що підлягали відшкодуванню в наступному податковому періоді, але не заявлялися до відшкодування у наступних податкових періодах, за якими вони виникли.

Як вбачається з матеріалів справи податкових декларацій з ПДВ за березень (№9018902004 від 09.04.2014 р.) та квітень (№9027592518 від 15.05.2014 р.) 2014 р., що також підтверджується представниками сторін, ТОВ «ТРЦ Лавина» за період з 01.03.2014 р. по 30.04.2014 р. задекларовано податковий кредит з ПДВ на загальну суму 110 534 624,00 грн.

Проте, перевіркою визначення податкового кредиту Відповідачем встановлено його завищення на суму 9 746 666,00 грн., що призвело до завищення ряд.19 Декларації (від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту) за квітень 2014 р. на суму 2 013 333,00 грн., а також завищення ряд.24 Декларації (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) за квітень 2014 р. на суму 7 733 333,00 грн.

В той же час, відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із ч.1 ст.9 Закону №996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до ст.1 Закону №996 первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, п.1.1 р.1 Положення №88, передбачено, що дане положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету.

Відповідно до п.1.2 Положення №88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Пунктом 2.1 р.2 Положення №88, встановлено порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо (п.2.2 р.2 Положення №88).

Тобто, будь-які документи (у тому числі договори, акти, рахунки, звіти тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами перевірки Позивача були виявлені порушення податкового законодавства, на підставі чого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

При цьому, наслідки порушення податкового законодавства можуть (і повинні) застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності.

Крім того, суд вважає доцільним зазначити, що до загальновизнаних у світі дієвих механізмів, завдяки яким здійснюється аналіз господарських угод, виявлення та класифікація протиправних схем та методик незаконного ухилення від сплати податків, відносяться спеціальні судові доктрини.

Щодо правочинів між Позивачем та його контрагентами доречним є застосування доктрини «ділова мета».

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, на підтвердження реальності господарських взаємовідносин між ТОВ «ТРЦ Лавина» та ТОВ «Мегалайн Глобал Юкрейн» Позивачем були надані документи, з яких встановлено, що ТОВ «ТРЦ Лавина» є Замовником будівельних робіт на Об'єкті «Торгово-розважальний центр «Лавина» по вул. Берковецькій, 6 в м. Києві», на підтвердження чого як і до перевірки так і до суду першої інтсанції були надані наступні документи, зокрема: декларація про початок виконання будівельних робіт, зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві за №КВ083133090420 від 05.11.2013 р., де розробником проектної документації зазначено ТОВ «Мегалайн Глобал Юкрейн»; дозвіл Державної архітектурно-будівельної інспекції України на виконання будівельних робіт від 01.04.2014 р. №ІУ115140910715, де також зазначено розробником проектної документації та Генеральним підрядником - ТОВ «Мегалайн Глобал Юкрейн».

Під час проведення перевірки податковим органом було встановлено, що також підтверджується представником Відповідача, що для здійснення будівництва Позивач орендує земельну ділянку по вул. Берковецькій, 6 в м. Києві у наступних підприємств, а саме: у ПАТ «Агрофірма «Теплиці України» на підставі укладеного між ними договору суборенди земельної ділянки від 01.03.2013 р.; у ТОВ «Науково-виробнича фірма «Талер» на підставі укладеного між ними договору суборенди земельної ділянки від 01.03.2013 р.

Слід також зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, позаяк саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

Як вбачається з Акту перевірки №4605, що також не спростовується представником Відповідача, Позивачем на підтвердження господарських взаємовідносин із ТОВ «Мегалайн Глобал Юкрейн» до перевірки були надані наступні первинні та бухгалтерські документи, а саме: договори, реєстри виданих та отриманих податкових накладних разом із податковими накладними; акти виконаних робіт за формою №КБ-2 та довідки про вартість виконаних робіт за формою №КБ-3; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг); звіти про виконані роботи; платіжні доручення та банківські виписки; оборотно-сальдові відомості та картки рахунку. Крім того, надані дозвільні документи на будівництво; проекти організації будівництва; плани та графіки виробництва робіт; плани фінансового будівництва; проектно-кошторисну документацію.

Більше того, в матеріалах справи наявні фотознімки з Об'єкту, які посвідчують фактичне виконання будівельних робіт (земельних, свайних, бетонних, виготовлення та монтаж металоконструкцій, монолітних конструкцій, тощо), а також копії перших сторінок розробленої ТОВ «Мегалайн Глобал Юкрейн» проектної документації (загальна пояснювальна записка, генеральний план, архітектурні рішення).

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на підтвердження реального здійснення господарських операцій між ТОВ «ТРЦ Лавина» та ТОВ «Мегалайн Глобал Юкрейн» за укладеним Договором №3/12/12 Позивачем при проведенні податковим органом перевірки та під час розгляду справи були надані всі належні та встановлені умовами цих Договорів докази.

При цьому, аналізом отриманих від ТОВ «ТРЦ Лавина» документів податковим органом не встановлено відхилень, як і не встановлено порушень порядку заповнення податкових декларацій з ПДВ.

Крім того, не встановлено включення Позивачем до складу податкового кредиту за період виникнення від'ємного значення податкових накладних, незареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних.

В той же час, згідно з поясненнями Відповідача щодо викладених в Акті перевірки №4605 висновків податкового органу стосовно завищення Позивачем податкового кредиту у березні-квітні 2014 р. на суму 9 746 666,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за квітень 2014 р. на суму 2 013 333,00 грн., а також завищення залишку від'ємного значення з ПДВ за квітень 2014 р. на суму 7 733 333,00 грн., підставою яких став отриманий податковим органом акт ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 06.08.2014 р. №210/22-214/38479425 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мегалайн Глобал Юкрейн», яким встановлено неможливість фактичного здійснення господарських операцій, а також відсутність у контрагента Позивача об'єктів оподаткування по господарським операціям з ТОВ «ТРЦ Лавина».

Отже, висновки Відповідача про порушення Позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані на підставі аналізу змісту договірних відносин контрагентів з іншими суб'єктами господарської діяльності не є належними доказами порушення Позивачем податкового законодавства, оскільки результати аналізу другого ланцюга постачання відповідно до вимог податкового законодавства України не можуть бути підставами для висновків, які стосуються ТОВ «ТРЦ Лавина».

Відповідно до вимог ст.183 ПК України, право платника податку на податковий кредит і виписку податкових накладних виникає після добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним пп.6 п.180.1 ст.180 цього Кодексу та з початком податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником податку.

Таким чином, для вирішення спору важливе значення має факт реєстрації та перебування контрагента Позивача в стані, власне, платника ПДВ, що надає право такому платнику видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.

Згідно вимоги ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідачем не надано доказів припинення ТОВ «Мегалайн Глобал Юкрейн» (скасування державної реєстрації, виключення його з ЄДРПОУ) внесення недостовірної інформації до ЄДРПОУ, тощо, під час взаємовідносин із Позивачем.

Як встановлено, на момент складання податкових накладних, контрагент Позивача - ТОВ «Мегалайн Глобал Юкрейн» (код ЄДРПОУ 37476088) був зареєстрований як платник ПДВ у встановленому законодавством порядку.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення №0007632203 від 20.10.2014 р. винесено Державною податковою інспекцією у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки господарські операції з виконання підрядних робіт та надання послуг мали реальний характер, відповідні факти оформлені документально та спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеним Договором №3/12/12 за перевіряємий період, підтверджуються з урахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності матеріально-технічних ресурсів, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.12.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

О.Г. Хрімлі

Повний текст ухвали виготовлений 20.02.2015 року.

.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.