Ухвала суду № 42786837, 03.02.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

03 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 2а-2114/08/1570

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Милосердного М.М.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Тропанець О.В.

з участю: представника товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехпромнафта" - Кузьменка А.М., представника Березівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області - Василенко Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехпромнафта" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехпромнафта" до Березівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області, третя особа Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ "Агротехпромнафта" звернулося до суду з позовом до Березівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі Березівська ОДПІ), третя особа Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі ДПІ у Приморському районі м. Одеси) про визнання недійсним акту перевірки №447/23-01/31160611 від 22 червня 2007 року та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення року №0000712301/0 від 26 червня 2007 року, яким товариству визначена сума податкового зобов'язання податку на додану вартість (далі ПДВ) за основним платежем у сумі 466 549,57 грн. та штрафних санкцій в розмірі 233 278,80 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказував, що висновки викладені у акті перевірки №447/23-01/31160611 від 22 червня 2007 року та прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення №0000712301/0 є незаконними, безпідставними і необґрунтованими, та підлягають визнанню недійсними та скасуванню, оскільки, на момент здійснення господарських операцій з ПП "Антарес плюс" підприємство було зареєстровано в ЄДРПОУ, окремо зареєстровано податковим органом в якості платника податків, в тому числі, й мало свідоцтво платника ПДВ, в зв'язку із чим, виписані цим підприємством податкові накладні були достатньою підставою для включення зазначених у них сум до податкового кредиту з ПДВ за відповідні податкові періоди.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та зазначив, що наявність у позивача виданих йому продавцем (ПП "Антарес Плюс") податкових накладних, оформлених у відповідності до вимог законодавства, а також сплата продавцю вартості товару з ПДВ є достатньою підставою для формування податкового кредиту з ПДВ. Також представник позивача зазначив, що порушення податкового законодавства з боку контрагентів-постачальників не можуть бути підставою для зменшення податкового кредиту з ПДВ, сформованого позивачем за відносинами з такими контрагентами, оскільки відсутні докази узгодженості таких дій між сторонами відповідних господарських операцій та їх спрямованості на ухилення від сплати податків. Товар отриманий позивачем від ПП "Антарес Плюс" в подальшому був реалізований контрагентам: покупцям позивача, в тому числі ДП "Молода Гвардія". Крім того, представник позивача, посилаючись на збіг річного строку, передбаченого ч.1 ст. 250 ГК України, зазначив про неможливість притягнення ТОВ "Агротехпромнафта" до відповідальності за заниження податкових зобов'язань.

В ході судового розгляду справи первісного відповідача - Березівську МДПІ Одеської області замінено на її процесуального правонаступника - Березівську ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області.

Відповідач позовні вимоги не визнав, в судове засідання для розгляду справи по суті не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. В матеріалах справи наявні письмові заперечення відповідача, надані ним під час першого розгляду справи у суді першої інстанції. У вказаних запереченнях представник відповідача зазначив, що в період з 11 червня 2007 року по 22 червня 2007 року була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ "Агротехпромнафта" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства у правовідносинах з ПП "Антарес плюс" за період з 30 серпня 2005 року по 31 травня 2007 року. Під час проведення перевірки було встановлено завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ПП "Антарес Плюс" на загальну суму 466 549,57 грн. з огляду на недійсність правочинів, укладених між позивачем та ПП "Антарес Плюс".

В ході розгляду справи, до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог було залучено ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області.

Представник третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог у судове засідання не з'явився, про дату, час, місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки не відомі, жодних клопотань щодо відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності до суду не надав.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2010 року в частині визнання недійсним акту перевірки №447/23-1/31160611 від 26 червня 2007 року провадження у справі закрито.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2011 року, в задоволенні позовних вимог ТОВ "Агротехпромнафта" відмовлено у повному обсязі (т.2 а.с. 99-103, 129-132).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2014 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2011 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т.2 а.с. 275-278).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2014 року в задоволенні адміністративного позову ТОВ "Агротехпромнафта" до Березівської МДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області, за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог - ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Березівської МДПІ №0000712301/0 від 26 червня 2007 року, яким ТОВ "Агротехпромнафта" визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 699 828,37 грн. з яких за основним платежем - 466 549,57 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 233 278,80 грн. - відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ "Агротехпромнафта" ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ТОВ "Агротехпромнафта", перевіривши законність і обґрунтованість постанови Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2014 року в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

В період з 11 червня 2007 року по 22 червня 2007 року, на підставі наказу №68 від 11 червня 2007 року та направлення на перевірку №35 від 11 червня 2007 року, посадовими особами відповідача, згідно п.1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ "Агротехпромнафта" з питань дотримання податкового та іншого законодавства у правовідносинах з ПП "Антарес плюс" за період з 30 серпня 2005 року по 31 травня 2007 року, за результатами якої складено акт невиїзної позапланової перевірки №447/23-01/31160611 від 22 червня 2007 року.

На підставі Акту перевірки Березівською МДПІ Одеської області прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач його оскаржив, однак остаточним рішенням ДПА України №10947/6/25-0115 від 31 жовтня 2007 року, повторна скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0000712301/0 від 26 червня 2007 року - без змін.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що судом не встановлена товарність операцій з придбання позивачем паливно-мастильних матеріалів у ПП "Антарес плюс". Крім того, спірне повідомлення-рішення прийнято з дотриманням 1095денного строку, передбаченого пп.15.1.1. п.15.1 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (який втратив чинність, але регулював спірні правовідносини на час їх виникнення).

В апеляційній скарзі ТОВ "Агротехпромнафта" вказується, що при винесенні рішення судом необґрунтовано не прийняті до уваги докази наявності реальної господарської діяльності, а саме податкові накладні, виписки по рахунках, у тому числі, представлені суду виписки з оплати мазуту, вироблені ДЦ "Молода гвардія" на адресу ТОВ "Агротехпромнафта".

Крім того, на його думку, суд помилково керувався текстом обвинувального висновку у кримінальній справі №051200600034 за звинуваченням ОСОБА_4 у злочинах передбачених ст. ст. 205 ч. 2; 358 ч.2; 358 ч. 3 КК України, засудженого вироком Приморського районного суду м. Одеси від 29 травня 2008 року, оскільки з тексту зазначеного вироку вбачається, що жоден з епізодів, поставлений судом засудженому ОСОБА_4, ніяк не пов'язаний з жодною із угод, укладених ТОВ "Агротехпромнафта" з ПП "Антарес плюс", і тому цей вирок не може бути безперечним доказом незаконності оспорюваних відповідачем угод і документів.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Зі змісту п.п.7.4, 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" слідує, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку,

при цьому, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту), а право на податковий кредит виникає або з дати розрахунку платника податку за товари (роботи послуги), або з дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, правомірність формування податкового кредиту визначається фактом придбання товарів (послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності платника податків, підтвердженим належним чином оформленими документами.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що 10 травня 2006 року між позивачем та ПП "Антарес плюс" був укладений договір №10/05-АА на поставку мазуту та палива нафтового (пічного) з додатками на загальну суму 2 799 297,40 грн., в тому числі ПДВ 466 549,70 грн.

Відповідно до п.2.1. вказаного договору якість товару повинна відповідати діючим ДСТУ та ТУ та засвідчуватися паспортом якості та (або) сертифікатом відповідності для продукції, яка підлягає сертифікації. Відповідно до п.4.3. сума договору визначається на підставі накладних та актів прийому-передачі.

На підтвердження отримання ТОВ "Агротехпромнафта" від ПП "Антарес Плюс" нафтопродуктів позивачем надано до суду видаткові накладні: №58 від 01.08.2006 року, №59 від 01.08.2006 року, №181 від 03.08.2006 року, №182 від 05.06.2006 року, №393 від 07.08.2006 року, №520 від 14.07.2006 року, №866 від 02.06.2006 року, №958 від 26.06.2006 року, №990 від 31.07.2006 року, №1209 від 30.06.2006 року, податкові накладні: №71 від 01.08.2006 року, №72 від 01.08.2006 року, №193 від 03.08.2006 року, №194 від 05.06.2006 року, №405 від 07.08.2006 року, №532 від 14.07.2006 року, №890 від 02.06.2006 року, №970 від 26.06.2006 року, №1002 від 31.07.2006 року, №1233 від 30.06.2006 року. На підставі вказаного договору позивачем було перераховано ПП "Антарес Плюс" грошові кошти в розмірі 140 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

Крім того, одними і тими ж саме підприємствами 29 червня 2006 року був укладений зустрічний договір комісії №29/06 та підписані додатки до нього: №1 від 29 червня 2006 року, №2 від 04 липня 2006 року. Згідно вказаного договору позивачу надавалось доручення на придбання для ПП "Антарес плюс" цукру-піску на загальну суму 1 532 550 грн. та 472 350 грн. На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем до суду надано акти приймання-передачі, акти виконаних робіт, видаткові та податкові накладні.

Однак, судова колегія зазначає, що апелянтом як до суду першої інстанції, так і до суду апеляційної інстанції не надано до суду доказів на підтвердження фактичного отримання останнім придбаного товару, як для подальшого використання у власній господарській діяльності, так і з метою передачі ПП "Антарес плюс" на підставі укладеного Договору комісії, зокрема, відсутні докази наявності складських приміщень з метою зберігання такого товару (мазуту та цукру-піску), докази фактичного переміщення товарів.

Апелянтом не надано до суду доказів видачі уповноваженим особам довіреностей на право отримання ТМЦ від ПП "Антарес Плюс" в зв'язку з чим неможливо встановити факт отримання позивачем товарів від вищевказаного контрагенту та посадових осіб позивача, уповноважених на отримання вказаних товарів.

Крім того, не надано до суду документів, які підтверджують якість нафтопродуктів, придбаних у ПП "Антарес Плюс" та наявність яких вимагається п.2.1. договору №10/05-АА від 10 травня 2006 року (відсутні сертифікати відповідності та/або паспорт якості).

При цьому, жодним документом не підтверджується транспортування товару.

Щодо відсутності товарно-транспортних накладних (далі ТТН), в ході апеляційного розгляду справи, у судовому засіданні представник апелянта пояснив, що "…ТТН і не повинно бути, оскільки підприємство нічого не транспортувало та здійснювало посередницьку діяльність…, так мазут постачався безпосередньо від ПП "Антарес Плюс" до ДП "Молода гвардія", а ПП "Принцеса" відвантажувало цукор-пісок ПП "Антарес Плюс".

Таким чином, відсутні докази виконання угоди між контрагентами, судом не встановлена товарність операцій з придбання ТОВ "Агротехпромнафта" мазуту у ПП "Антарес Плюс".

Надані позивачем документи не підтверджують отримання спірного об'єму товару від ПП "Антарес Плюс", а також не підтверджують рух ТМЦ на підприємстві, не встановлений факт оприбуткування позивачем придбаних товарів та використання їх у власній господарській діяльності, також відсутні докази здійснення позивачем господарської операції з придбання товару, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Крім того, як встановлено вироком Приморського районного суду м. Одеси від 29 травня 2008 року у справі №1-331/08, який набрав законної сили 13 червня 2008 року, податкові накладні, за якими позивач відніс суми ПДВ до складу податкового кредиту не були підписані уповноваженою посадовою особою та не фіксували зміст фактично проведеної господарської операції, а були підроблені (як і сам договір №10/05-АА від 10 травня 2006 року та доручення на отримання ТМЦ).

Вищезазначена обставина робить ці податкові накладні недійсними згідно п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №195 (який втратив чинність, але встановлював порядок заповнення податкових накладних на час їх складання).

Таким чином, ТОВ "Агротехпромнафта" безпідставно сформований податковий кредит з ПДВ у відповідних податкових періодах по операціям з придбання ТМЦ.

За таких підстав, висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ "Агротехпромнафта" до Березівської ОДПІ, третя особа ДПІ у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехпромнафта" залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 09 лютого 2015 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Милосердний М.М.

Суддя: Ступакова І.Г.