Ухвала суду № 42786215, 29.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 січня 2015 року

справа № 808/5160/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2014 року ВАТ «Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь» звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000364620 від 14.07.2014 рокута №0000404620 від 01.08.2014року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким у задоволені адміністративного позову відмовити.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи, що в період з 02.06.2014 року по 23.06.2014 року ревізорами СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУМ проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ВАТ «Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2014 року.

За результами якої складено Акт №221/28-04-46-20/00191230 від 01.07.2014р. (а.с. 15- 42, 141 том 1).

Відповідно до акту перевірки відповідач дійшов висновку, що на порушення позивачем вимог пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, ст. 16, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.17 ст.200, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, розділу І “Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних”, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.11.2013р. №708, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16.12.2013р. за №211 8/24650, ВАТ " Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь" завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення за березень 2014 року на загальну суму ПДВ - 1238479 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000364620 від 14.07.2014р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2014р. у розмірі 1238479 грн.

Також, в період з 01.07.2014 року по 17.07.2014 року, ревізорами СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУМ проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ВАТ “ Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь” від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2014 року. За результатами перевірки складено акт №232/28-04-46-20/00191230 від 18.07.2014р. (а.с.60-90 том 1).

В ході перевірки відповідач дійшов висновку, що на порушення позивачем вимог пп. 14.1.181 п.14.1 ст. 14, п. 198.6 ст.198, п. 200.1, п. 200.3. п. 200.4 ст.200. п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, розділу І "Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних", затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.11.2013р. №708, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16.12.2013р. за №2118/24650, ВАТ "Запоріжсталь" завищено суму бюджетного відшкодування за квітень 2014 року на загальну суму ПДВ 1238479 грн.

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000404620 від 01.08.2014 р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за квітень 2014 року на загальну суму ПДВ 1238479 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 619239,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення №0000364620 від 14.07.2014 року та №0000404620 від 01.08.2014 року є протиправними оскільки позивачем правомірно сформовано податковий кредит і відємне значення податку на додану вартість у розмірі 1238479 грн., а зазначена сума не заявлялась позивачем до бюджетного відшкодування.

Апеляційний суд вважає обґрунтованим такий висновок суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно актів перевірок №221/28-04-46-20/00191230 та №232/28-04-46-20/00191230 відповідач дійшов висновку про те, що сума податкового кредиту та від'ємного значення по декларації за березень 2014 року в розмірі 1238479 грн. і, відповідно, заявлена сума до бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2014р. в розмірі 1238479 грн., не підтверджені внаслідок того, що:

- до складу податкового кредиту березня 2014 року було включено податкові накладні за березень 2014 року по взаємовідносинам з контрагентами, якими не задекларовано та не сплачено до бюджету суми ПДВ, а саме: - ТОВ "Білогірське кар'єроуправління" на загальну суму ПДВ 1104101,29 грн.; ПП "Ефармон" на загальну суму ПДВ 63909,66 грн.; ТОВ "Кримсплав" на загальну суму ПДВ 66727,58 грн.; ДП "Санаторій "Ай-Петрі" на загальну суму ПДВ 3740 грн.;

- підприємства ТОВ "Білогірське кар'єроуправління", ПП "Ефармон", ТОВ "Кримсплав", ДП "Санаторій "Ай-Петрі" відповідно до Наказу №525/5 не стали на податковий облік на території України, тобто, зазначені контрагенти припинили виконання обов'язків платників податків відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України, втратили можливість задекларувати і сплатити свої податкові зобов'язання до бюджету України;

- декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року відсутні в податкових базах, а отже не відображені податкові зобов'язання по взаємовідносинам з підприємствами на території України, податкові накладні не зареєстровані в ЄРПН;

- підприємство ВАТ "Запоріжсталь" не мало підстав до включення виписаних податкових накладних зазначених контрагентів до реєстру отриманих податкових накладних, а суму ПДВ - до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів в зв'язку з тим, що було обізнано в тому, що зазначені підприємства не задекларували та не сплатили до бюджету належні суми ПДВ.

Аналогічні доводи містить апеляційна скарга відповідача.

Стосовно не задекларування та не сплати до бюджету контрагентами позивача суми ПДВ апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 14.1.181 пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник, податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Всі податкові накладні виписані підприємствами ТОВ "Білогірське кар'єроуправління", ПП "Ефармон", ТОВ "Кримсплав", ДП "Санаторій "Ай-Петрі" в адресу ВАТ "Запоріжсталь" відповідають вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Нормами чинного законодавства України, в тому числі й Податковим кодексом України для платників податків (Покупців) не передбачається а ні обов'язків, а ні прав, вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей достовірності їх державної реєстрації як суб’єктів підприємницької діяльності, реєстрації платником ПДВ, стану їх "податкових взаємовідносин" з бюджетом, ведення податкового обліку, подання декларацій, повноти сплати податків за окремою операцією придбання або продажу товарів, кількості та наявності робочого персоналу, підтвердження та перевірка виробничих можливостей, визначення осіб, від яких походять дані товари і, тим паче, відомості, що стосується безпосередньо третіх осіб, які є контрагентами самого постачальника.

Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Постачальники є належно зареєстрованими юридичними особами і даний факт контролюючим органом не спростовується, в тому числі відносно даних осіб не існує будь-яких порушених кримінальних справ, пов'язаних із вчиненими господарськими операціями.

Таким чином, доводи податкового органу про несплату контрагентами позивача сумм ПДВ не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Доводи апелянта про те, що всупереч Наказу Мінюсту України «Про проведення реєстраційних дій щодо зміни місцезнаходження юридичних осіб та місця проживання фізичних осіб – підприємців» №525/5 від 14.03.2014 року контрагенти позивача не стали на податковий облік на території України, у зв’язку з чим припинили виконання обов'язків платників податків відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки даний Наказ не містить норм які б визначали обов’язок підприємств стати на податковий облік на території України. Інші нормативно-правові акти якіб зобов’язували контрагентів позивача що зареєстровані на території АРК Крим перереєструватися на материковій території України на час виникнення спірних правовідносин були вітсутні.

Стосовно доводів апелянта про те, що декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року не зареєстровані в ЄРПН у зв’язку з чим не можуть бути підставою для формування податкових зобов’язань, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як встановлено судом першої інстанції, ВАТ "Запоріжсталь" по податковим накладним, отриманим від ТОВ "Білогірське кар'єроуправління", ПП "Ефармон" і ТОВ "Кримсплав", але не зареєстрованим в ЄРПН, подав заяви із скаргами на таких постачальників і відобразив у додатку 8 до декларації з ПДВ за березень 2014 року з описом порушення "Продавець не здійснив належну реєстрацію в ЄРПН".

Таким чином, на виконання пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, ВАТ "Запоріжсталь" виконало покладений на нього обов’язок щодо подання скарги, у зв’язку з чим має право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту в березні 2014 року по податковим накладним, отриманим від вищевказаних контрагентів.

Крім того, норми Податкового кодексу України не містять обмежень стосовно формування податкового кредиту в разі не реєстрації контрагентами податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за умови поданням відповідних заяв із скаргами на таких постачальників.

Доводи апеляційної скарги про те, що підприємство ВАТ "Запоріжсталь" не мало підстав до включення виписаних податкових накладних зазначених контрагентів до реєстру отриманих податкових накладних, а суму ПДВ - до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів в зв'язку з тим, що було обізнано в тому, що зазначені підприємства не задекларували та не сплатили до бюджету належні суми ПДВ не знайли свого підтвердження в ході розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини і зробив обґрунтований висновок про задоволення позовних вимог.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв’язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 18 лютого 2014 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов