Ухвала суду № 42785438, 17.02.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 року Справа № 99962/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Яворського І.О.

за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області ДПС на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Панхім» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області ДПС про визнання дій протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2012 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Панхім» звернулося до суду з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області ДПС, в якому просить визнати протиправними дії відповідача; скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 03.03.2012 року № 0000302301, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2011 року на 101 475,00 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 03.03.2012 року № 0000302301.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що згідно договору від 01.08.2011 року № МО 88 ТзОВ фірма «Панхім» придбала у ТзОВ «ЛЕК-ОІЛ» товар-нафтопродукти на загальну суму 608847,80 грн. Реальність здійснення господарських операцій ТзОВ фірма «Панхім» з його контрагентом - ТзОВ «ЛЕК-ОІЛ» підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме: рахунками-фактурами, податковими накладними, договором перевезення вантажу від 01.06.2011 року № 19, укладеним між ПП «МЕРЕДІАН-ФАСТ» та ТзОВ «ЛЕК-ОІЛ», договором про надання транспортних послуг від 01.07.2011 року № ЛЕК-11-1-Д, укладеним між ТзОВ «СТАМІР» та ТзОВ «ЛЕК-ОІЛ», товарно-транспортними накладними. Вказані первинні документи відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704.

Суд першої інстанції не погоджується з доводами відповідача про те, що підставою для зменшення позивачу податкового кредиту з ПДВ є дані податкової звітності його контрагента, оскільки Луцькою ОДПІ не враховано, що такі обставини не можуть бути достатнім доказом неспроможності виконання тих чи інших господарських операцій.

Крім того, недоліки у заповненні товарно-транспортних накладних, наданих позивачем у ході проведення перевірки взаємовідносин ТзОВ фірми «Панхім» з ТзОВ «ЛЕК-ОІЛ», не може бути самостійною підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з ПДВ, оскільки усі необхідні документи у позивача були в наявності.

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем дотримані умови формування податкового кредиту з ПДВ у серпні 2011 року по операціях з придбання пального у ТзОВ «ЛЕК-ОІЛ», висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Луцька об'єднана державна податкова інспекція Волинської області ДПС оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що згідно з первинними документами, наданими ТзОВ «Панхім», виробником придбаних нафтопродуктів (бензин А-76) від ТзОВ «Лек-Оіл» у серпні 2011 року є Шебелинське відділення по переробці газового конденсату та нафти, що є підрозділом Управління з переробки газу та газового конденсату. Сертифікат видано Управлінню з переробки газу та газового конденсату.

Згідно з відповіддю, отриманою від ДПІ в Обухівському рйоні м. Києва, постачальником продукції (нафтопродуктів) реалізованої ТзОВ «Біотехнології 2000» для ТзОВ «Лек-Оіл» (постачальник ТзОВ фірма «Панхім») у серпні 2011р. є ВАТ «Мозирський нафтопереробний завод». Первинні документи, які підтверджують здійснення операцій з транспортування нафтопродуктів (бензин А76) товариством «Біотехнології 2000» для ТзОВ «Лек-Оіл» у серпні 2011 року суб'єктом господарювання (ТОВ «Біотехнології 2000») не надані.

Крім того, апелянт звертає увагу на те, що згідно з договором поставки № МО 88 від 01.08.2011 року поставка товару виконується самовивозом - автотранспортом покупця. Сторони можуть узгодити інший базис поставки (пп. 4.1 п.4 договору поставки). Згідно з поясненнями, наданими ТзОВ фірма «Панхім» замовником автотранспортних послуг щодо транспортування придбаних у серпні 2011 року нафтопродуктів (бензин А-76) від ТОВ «Лек-Оіл» є ТзОВ «Лек-Оіл». Однак згідно з відповіддю ДПІ у Печерському районі м. Києва первинні документи, які підтверджують здійснення операцій з транспортування нафтопродуктів (бензин А-76) ТзОВ «Лек-Оіл» для ТзОВ фірми «Панхім» у серпні 2011року суб'єктом господарювання ТзОВ «Лек-Оіл» не надані, додаткові угоди до договору поставки №МО 88 відсутні. В товарно-транспортних накладних, наданих в ході перевірки відсутні коди ЄДРПОУ автотранспортних підприємств (перевізників), печатка, або штамп автотранспортних підприємств, не зазначено до якого саме шляхового листа додається дана товарно-транспортна накладна, не вказано прізвище, посади осіб, підписи яких зазначені в товарно-транспортних накладних. Враховуючи викладене, встановити фактичне здійснення транспортування неможливо.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що в період з 28.11.2011 року по 08.12.2011 року службовими особами Луцької ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ фірму «Панхім» у звязку з поданням заперечення №263 від 17.12.2011 року до акту позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ фірму «Панхім» №8974/233/30733394 від 09.12.2011 року за серпень 2011 року, за результатами якої складено акт від 22.12.2011 року № 10088/23-3/3073339.

В процесі проведення перевірки встановлено, що ТзОВ фірмою «Панхім» неправомірно включено до податкового кредиту кошти, сплачені за договором № МО 88 від 01.08.2011 року № МО 88, укладеним між ТзОВ фірмою «Панхім» та ТзОВ «ЛЕК-ОІЛ» про поставку пального. У товарно-транспортних накладних, наданих у ході перевірки, відсутні коди ЄДРПОУ автотранспортних підприємств (перевізників), печатка або штамп автотранспортних підприємств, не зазначено до якого саме шляхового листа додається конкретна товарно-транспортна накладна. Крім того, не вказано прізвище, посади осіб, зазначені у товарно-транспортних накладних, у зв'язку з чим неможливо встановити фактичне здійснення транспортування пального до позивача.

Тобто, встановлено порушення ТзОВ фірму «Панхім» ч. 1, 5 ст.203, ч. 1, 2 ст.215, ст.ст. 216, 228 Цивільного кодексу України та ст.185, п.198.1 ст.198, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено податковий кредит за серпень 2011 року на загальну суму 101 474,64 грн.

На підставі акту перевірки від 22.12.2011 року № 10088/23-3/30733394 Луцькою ОДПІ винесено оспорюване податкове повідомлення-рішення від 03.03.2012 року № 0000302301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 101 475,00 грн.

Встановлено, що згідно договору № МО 88 від 01.08.2011 року, укладеного між ТзОВ фірмою «Панхім» та ТзОВ «ЛЕК-ОІЛ» про поставку пального, фірма «Панхім» придбала у ТзОВ «ЛЕК-ОІЛ» товар - нафтопродукти на загальну суму 608 847,80 грн.

Факт придбання та оплати товару підтверджується рахунками-фактурами від 04.08.2011 року № СФ-0000632, від 09.08.2011 року № СФ-0000668, податковими накладними від 04.08.2011 року № 37, від 09.08.2011 року № 66 та видатковими накладними від 04.08.2011 року № РН-0000772, від 09.08.2011 року № РН-0000796.

Факт поставки нафтопродуктів підтверджений договором перевезення вантажу від 01.06.2011 року № 19, укладеним між ПП «МЕРЕДІАН-ФАСТ» та ТзОВ «ЛЕК-ОІЛ», договором про надання транспортних послуг від 01.07.2011 року № ЛЕК-11-1-Д, укладеним між ТзОВ «СТАМІР» та ТзОВ «ЛЕК-ОІЛ», товарно-транспортними накладними від 04.08.2011 року № 003769, від 09.08.2011 року № 368. Вказаний вище товар був отриманий позивачем у серпні 2011 року від ТзОВ «ЛЕК- ОІЛ».

Надані позивачем первинні документи відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704.

На підставі отриманих від ТзОВ «ЛЕК-ОІЛ» податкових накладних позивачем суму ПДВ (101474,64 грн.) відображено у складі податкового кредиту за серпень 2011 року.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 цієї ж статті Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

На думку суду апеляційної інстанції, податковим органом не представлено належних доказів які свідчили б про нереальність господарських операцій між між ТзОВ фірмою «Панхім» та ТзОВ «ЛЕК-ОІЛ». На час вчинення спірних господарських операцій ТзОВ фірмою «Панхім» та ТзОВ «ЛЕК-ОІЛ» були зареєстровані, як юридичні особи, були платниками податку на додану вартість. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у період здійснення господарських операцій в ЄДР не було внесено записів стосовно відсутності ТзОВ фірмою «Панхім» та ТзОВ «ЛЕК-ОІЛ» за юридичною адресою або відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Чинне податкове законодавство не пов'язує право платника на податковий кредит з повнотою відображення постачальником у своїй податковій звітності відповідних господарських операцій, з фактичною сплатою постачальником ПДВ до бюджету. Платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов'язки, не передбачені чинним законодавством.

Посилання ДПІ на відсутність у названого контрагента об'єктивної можливості виконати зобов'язання з поставки товару в адресу позивача не підтверджені будь-якими фактами, позаяк податкова інспекція не довела неможливості поставити товар наявними у нього силами та засобами.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що формування валових витрат підприємства та податкового кредиту пов'язано з фактом придбання товарів, який повинен підтверджуватись видатковими та податковими накладними, іншими документами і законом не передбачено, що цей факт може підтверджуватися виключно товарно-транспортними накладними. Недоліки у заповненні товарно-транспортних накладних, наданих позивачем у ході проведення перевірки взаємовідносин між ТзОВ фірми «Панхім» з ТзОВ «ЛЕК- ОІЛ», не можуть бути самостійною підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з ПДВ, оскільки усі необхідні документи у позивача були в наявності, що підтверджено під час розгляду справи.

На думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують. З огляду на те підстави для скасування судового рішення відсутні.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області ДПС залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року у справі №2а/0370/815/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Панхім» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області ДПС про визнання дій протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

І.О. Яворський

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 17.02.2015 року.