Ухвала суду № 42784536, 04.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2015 року м. Київ К/800/6632/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими

платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2012

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013

у справі № 2а-9765/12/2070

за позовом Державного науково-виробничого підприємства «Комунар»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими

платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

Харківської області Державної податкової служби

Управління Державної казначейської служби України в Київському

районі м. Харкова

про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану

вартість, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013, адміністративний позов Державного науково-виробничого підприємства «Комунар» (надалі - ДНВП «Комунар) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби (надалі - СДПІ у м. Харкові), Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, Управління Державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова про стягнення бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість задоволено частково; стягнуто з Державного бюджету України на користь ДНВП «Комунар» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 1990354,00 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що відповідачами не дотримано вимог податкового законодавства щодо відшкодування позивачу заявлених сум з податку на додану вартість.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, СДПІ у м. Харкові звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначив, зокрема, що відповідачами не вчинено всіх, передбачених податковим законодавством дій, щодо відшкодування йому заявлених сум з податку на додану вартість, чим порушено його права, а тому, рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем подано до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість в період за період з 01.11.2008 по 30.11.2008, з 01.01.2009 по 31.09.2009, з 01.03.2009 по 31.03.2009 та заяви щодо відшкодування відповідних сум. У зв'язку з цим, фахівцями СДПІ у м. Харкові проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в установі банку за квітень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у вищезазначені періоди.

За результатами перевірки складено акт №2428/41-018/14308730 від 30.06.2010, яким встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за квітень 2009 року на суму 327074,00 грн., завищення від'ємного значення за березень 2009 року на суму 36158,00 грн., за листопад 2008 року на суму 290916,00 грн.

У зв'язку із виявленими порушеннями, на підставі акта перевірки контролюючим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.07.2010 №0000160841/0 та від 06.08.2010 № 0000160841/1, якими зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 290916,00 грн.

Проте, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2011 у справі № 2а-13105/10/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2011, вищезазначені податкові повідомлення-рішення визнано протиправними та скасовано.

Відповідно до підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (надалі - Закон №168/97-ВР), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з підпунктами 7.7.5 та 7.7.6 пункту 7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу, орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Водночас, підпунктом 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР встановлено, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Тобто, у разі, якщо суми бюджетного відшкодування підтверджуються проведеною перевіркою, податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, які в подальшому відшкодовується органом державного казначейства. У разі виявлення порушень у заявлених сумах відшкодування податковий орган виносить відповідне податкове повідомлення-рішення. Однак, як зазначалося вище, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2011 у справі № 2а-13105/10/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2011, податкові повідомлення-рішення, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 290916,00 грн. визнано протиправними та скасовано.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що відповідачами не вчинено передбачених податковим законодавством дій щодо бюджетного відшкодування заявлених позивачем сум з податку на додану вартість.

Доводи СДПІ у м. Харкові про те, що процедура судового оскарження вищезазначених податкових повідомлень-рішень не закінчена, оскільки судові рішення не переглянуті Вищим адміністративним судом України та Верховним Судом України, на увагу не заслуговують, оскільки, відповідно до частини п'ятої ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 у справі № 2а-9765/12/2070 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя(підпис)А.М. Лосєв Судді:(підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна