Ухвала суду № 42784537, 28.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2015 року м. Київ К/9991/10726/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.2010

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2012

у справі № 2а-4599/10/0870 Запорізького окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий вєк»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.2010, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2012, позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.05.2010 № 0000552302/0.

У касаційній скарзі ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 30.04.2010 № 948/23-32987555. Згідно з цими висновками позивач порушив норми пункту 3.1 ст.3, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5, пункту 10.1 ст. 10, пунктів 16.1 та 16.2 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР): завищив суму валових витрат у податковому обліку за півріччя, 3 квартали 2008 року, 2008 рік, 2009 рік на загальну суму 163756,00 грн., а саме: 105423,00 грн. - витрати на оплату кондитерської продукції, отриманої ТОВ «Світс Ленд», які не пов'язані з господарською діяльністю та віднесені до податкового обліку повторно; 58333,00 грн. - витрати та оплату поставки інформаційно-консультативних послуг від ТОВ «Таврія Будпостач», які не пов'язані із господарською діяльністю, у результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 40939,00 грн. у податковому обліку за півріччя, 3 квартали 2008 року, 2008 рік, 2009 рік.

За наслідками перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.05.2010 № 0000552302/0 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 57251,60 грн., в тому числі 40939,00 грн. - основний платіж та 16312,60 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

У судовому процесі встановлено, що між позивачем та ТОВ «Світс Ленд» (постачальник) укладений договір поставки від 01.01.2009 № 14-09 на поставку кондитерської продукції, за наслідками виконання господарських операцій за яким ТОВ «Світс Ленд» виписав позивачу видаткові та податкові накладні, а позивач сплатив вартість поставленого товару.

Крім того, позивач уклав з ТОВ «Таврія Будпостач» договори від 02.06.2008 № 0602-1 та від 01.08.2008 № 0801-1, за умовами яких позивачу (замовнику) надавались інформаційно-консультаційні послуги, а саме: проведення дослідження в області вивчення фінансово - господарської діяльності замовника, внутрішніх ринків товарів, що продаються замовником; надання рекомендацій стосовно методів зростання обсягів продажу, складення та реалізація планів акцій для зростання обсягів продажу товарів замовника, комплексне навчання персоналу замовника За наслідками виконання вказаних договорів сторони підписали акти прийняття-здачі виконаних робіт, позивач сплатив вартість послуг, а витрати на їх оплату відніс до складу валових витрат в податковому обліку.

За визначенням пункту 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР (втратив чинність з 1 січня 2011 року у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пункту 5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Співставлення наведених норм свідчить про те, що однією з основних ознак, які дають право платнику податків віднести витрати на оплату товарів (послуг) до складу валових витрат, є їх зв`язок із господарською діяльністю платника податку.

На підставі приєднаних до справи доказів, а саме: копій договорів від 01.01.2009 № 14-09, від 02.06.2008 № 0602-1 та від 01.08.2008 № 0801-1, видаткових та податкових накладних, виписки із банківського рахунку позивача; звітів про інформаційно-консультаційні послуги, - та з врахуванням того, що до основних видів діяльності позивача відноситься роздрібна та оптова торгівля кондитерськими виробами, суди попередніх інстанцій встановили факт поставки позивачу ТОВ «Світс Ленд» кондитерських виробів, а ТОВ «Таврія Будпостач» - інформаційно-консультаційних послуг, та зв'язок цих витрат із господарською діяльністю позивача. Оцінка судами попередніх інстанцій доказів, на підставі яких встановлені ці обставини у справі, відповідає правилам статті 86 КАС України. За встановлення вказаних обставин суди зробили юридично обґрунтований висновок про правомірність формування позивачем валових витрат за наслідками господарської операції із цими постачальниками. Висновок суду про правомірність формування валових витрат за наслідками господарських операцій з ТОВ «Світс Ленд» зроблений із урахуванням не доведення у судовому процесі податковим органом факту повторного відображення позивачем цих витрат у податковому обліку.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність цих висновків, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: О.А. Веденяпін М.П. Зайцев