Ухвала суду № 42783935, 21.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2015 року м. Київ К/800/3832/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012

у справі № 2а-9303/12/2670

за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю КБ «АРМА»

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.2012 задоволено позовні вимоги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі - позивач, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС) до Товариства з обмеженою відповідальністю КБ «АРМА» (надалі - відповідач, ТОВ «АРМА») про стягнення заборгованості у розмірі 14 678 124,71 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 скасовано постанову суду першої інстанції в частині та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості в розмірі 2 600 063,00 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідач не надав письмових заперечень на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ КБ «АРМА» перебуває на обліку в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС та є платником податків. Сума податкового боргу перед бюджетом виникла на підставі податкових повідомлень-рішень № 0000472201/0 від 19.12.2008, № 0034411510 від 22.11.2011, № 0001071520/0 від 25.02.2011 та поданих до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС податкових декларацій з податків та зборів за 2010 - 2012 роки та несплати узгоджених сум податкового зобов'язання у встановлені строки, а саме: декларація № 31853 від 09.02.2011 (нараховано податку на прибуток на суму 3 749 415,00 грн.); декларація № 25494 від 09.11.2010 (нараховано податку на прибуток на суму 1 503 292,00 грн.); декларація № 5423 від 19.04.2010 (нараховано ПДВ на суму 462,00 грн.); декларація № 9986 від 19.05.2010 (нараховано ПДВ на суму 18 029,00 грн.); декларація № 11551 від 18.06.2010 (нараховано ПДВ на суму 8 333,00 грн.); декларація № 12978 від 19.07.2010 (нараховано ПДВ на суму 1 287,00 грн.); декларація № 17734 від 18.08.2010 (нараховано ПДВ на суму 83 675,00 грн.); декларація № 18706 від 03.09.2010 (нараховано ПДВ на суму 10,00 грн.); декларація № 21349 від 20.10.2010 (нараховано ПДВ на суму 10,00 грн.); декларація № 26375 від 22.11.2010 (нараховано ПДВ на суму 26 030,00 грн.); декларація № 27508 від 20.12.2010 (нараховано ПДВ на суму 3 277,00 грн.); декларація № 24444 від 21.02.2011 (нараховано ПДВ на суму 104 580,00 грн.); декларація № 61642 від 18.03.2011 (нараховано ПДВ на суму 19 465,00 грн.); декларація № 119181 від 14.04.2011 (нараховано ПДВ на суму 46 394,00 грн.); декларація № 9003479533 від 19.05.2011 (нараховано ПДВ на суму 6 753,00 грн.); декларація № 9003941133 від 16.06.2011 (нараховано ПДВ на суму 26 413,00 грн.); декларація № 9005009802 від 18.07.2011 (нараховано ПДВ на суму 1 387,00 грн.); декларація № 9005803024 від 04.08.2011 (нараховано ПДВ на суму 3 868,00 грн.); декларація № 9007444766 від 13.09.2011 (нараховано ПДВ на суму 2 900,00 грн.); декларація № 9008783139 від 18.10.2011 (нараховано ПДВ на суму 24 735,00 грн.); декларація № 9011040221 від 15.11.2011 (нараховано ПДВ на суму 36 288,00 грн.); декларація № 9012339226 від 16.12.2011 (нараховано ПДВ на суму 27 915,00 грн.); декларація № 9013947367 від 19.01.2012 (нараховано ПДВ на суму 1 331 721,00 грн.); декларація № 9004547217 від 10.02.2012 (нараховано ПДВ на суму 26 364,00 грн.); декларація № 119181 від 14.04.2011 (нараховано ПДВ на суму 46 394,00 грн.).

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС винесено податкове повідомлення-рішення № 0034411510 від 22.11.2011 на суму 2 600 063,00 грн. на підставі акта камеральної перевірки № 3566/15-127/26379729 від 25.10.2011 з питань своєчасності сплати податків і зборів до бюджету, а також податкове повідомлення-рішення № 0001071520 від 25.02.2011 на суму 170,00 грн. на підставі акта камеральної перевірки № 112-15/20-225 від 25.02.2011 з питань дотримання вимог податкового законодавства.

Позивачем також винесено податкове повідомлення-рішення № 0000472201 від 19.12.2008 на суму 502 506,00 грн. на підставі акта виїзної планової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 12.12.2008 № 563/1-22-01-26379729.

На виконання вимог п. 6.2 ст. 6 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу складено та направлено першу податкову вимогу № 1/3580 від 04.09.2009 на загальну суму 571,26 грн., яку вручено 22.07.2010, а також другу податкову вимогу № 2/2413 від 27.08.2010 на загальну суму 109 156,64 грн., яку відповідач отримав 13.09.2010.

Переглянувши судове рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2008 по справі № 2а-8882/09/2670, залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2010, у задоволенні позовних вимог ТОВ КБ «АРМА» про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000472201 від 19.12.2008 та № 0000134320/1 від 05.03.2009 відмовлено повністю.

В силу положень ст. 255 даного Кодексу, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Тобто, податкові зобов'язання за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та самостійно поданими до податкового органу деклараціями є узгодженими, однак не сплаченими у встановлені законодавством строки.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що заборгованість у розмірі 12 078 061,71 грн. має бути стягнута з відповідача в силу вимог закону.

Однак, колегія суддів апеляційної інстанції доречно не погодилась із наявністю підстав для задоволення позову в частині стягнення суми у розмірі 2 600 063,00 грн., визначеної податковим повідомленням-рішенням № 0034411510 від 22.11.2011, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 15.04.2010 Господарським судом м. Києва у справі № 4/148 було ухвалено рішення, яким розпочато процедуру ліквідації позивача з боку Національного банку України у відповідності до вимог Закону України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність» та призначено кандидатуру ліквідатора.

Відповідно до п. 3 п.8 ст. 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність» з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора, строк виконання всіх грошових зобов'язань банку вважається таким, що настав, а вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Згідно ст.93 даного Закону після місячного терміну з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури, а саме - 26 березня 2010 року, ліквідатор припиняє приймання вимог кредиторів та здійснює заходи щодо підготовки задоволення цих вимог, зокрема, складає перелік акцептованих банком вимог кредиторів для затвердження Комісією Національного банку України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в жовтні 2011 року податковим органом проведено камеральну перевірку податкової звітності відповідача з податку на прибуток, за результатами якої складно акт від 25.10.2011 № 3566/15-127/26379729. На підставі даного акта 22.11.2011 контролюючим органом винесене податкове повідомлення-рішення № 0034411510 на суму 2 600 063,00 грн. Дане рішення винесено після відкриття ліквідаційної процедури щодо відповідача.

Водночас, колегія суддів зазначила, що в матеріалах справи знаходиться спірне податкове повідомлення-рішення № 0034411510 без жодних ознак направлення його платнику податків або ліквідатору. Корінець вказаного рішення не від'єднаний від основної його частини, на ньому відсутні дата направлення та підпис уповноваженої особи. Вищезазначене дає підстави стверджувати, що фіскальний орган не направляв рішення платнику податку, і не пред'являв вимоги для його погашення у встановлені законом строки.

Таким чином, суд апеляційної інстанції обґрунтовано не визнав суму 2 600 063,00 грн. податковим боргом і не підтвердив підстав для її стягнення у судовому порядку.

Відтак, наведене підтверджує правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні постанови від 06.12.2012 та скасуванні рішення суду першої інстанції, що доводами касаційної скарги не спростовується.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 у справі № 2а-9303/12/2670 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя(підпис)А.М. Лосєв Судді:(підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна