Постанова № 4277953, 22.07.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.07.09Справа №2а-6446/09/4/0170 о 17:18 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання Заєвській Н.В.,

за участі представників сторін:

від позивача не з'явився;

від відповідача Сачок О.А.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство "Торговий дім "Маруся

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000271501/2 від 13.04.09

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство «Торговий дім «Маруся» (далі позивач) звернулось до адміністративного суду із позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим (далі відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000271501/2 від 13.04.2009 року. Позов мотивовано неправомірністю застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків подання розрахунку сум єдиного податку, на підставі пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ХІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон №2181), оскільки статтею 3 Указу Президента України від 03.07.1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» (далі Указ №727) встановлені граничні строки подання до органу державної податкової служби розрахунку про сплату єдиного податку до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом. При цьому фактично розрахунок позивачем було надано 20 числа місяця, що наступив за звітним податковим періодом, що на думку позивача не є порушенням вимог законодавства.

Ухвалами суду від 19.05.2009 року відкрито провадження в адміністративній справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, позивач в адміністративному позові просив розглянути справу за відсутності його представника.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на необґрунтованість заявлених у позові вимог.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»).

Статтею 4 Закону №2181 передбачено право податкових органів приймати рішення за наслідками перевірок платників податків, яким визначається сума податкового зобов'язання з податків і зборів (обовязкових платежів).

Враховуючи зазначене, відповідач, виконуючи у спірних відносинах владні управлінські функції, є суб'єктом владних повноважень, спір, що виник, належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи 32561681, державну реєстрацію якої проведено Виконавчим комітетом Красноперекопської міської ради 22.10.2003 року (а.с. 6), є платником податків і зборів (обовязкових платежів).

Посадовими особами відповідача проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності (акт від 28.01.2009 року №138/15-1/32561681, а.с. 17), встановлено порушення ст. 4 Указу №727: несвоєчасне надання розрахунку про сплату єдиного податку (затримка склала 1 календарний день).

На підставі цього акту, за наслідками розгляду скарг платника податків, поданих в порядку, встановленому ст. 5 Закону №2181, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.04.2009 року №0000271501/2 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання за єдиним податком за штрафними (фінансовими) санкціями, застосованими на підставі пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181.

Судом встановлено, що податковий розрахунок по сплаті єдиного податку за четвертий квартал 2008 року (а.с. 16) подано позивачем 20.01.2009 року, що підтверджується відміткою податкового органу на примірнику цього розрахунку, даними акту перевірки, і сторонами не заперечується.

Згідно із ст. 4 Указу №727 за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

Відповідно до пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Суд вважає, що застосування у ст. 4 Указу №727 словосполучення «… до 20 числа місяця, що наступає за звітним…» означає, що граничним строком подання розрахунку є 19 число такого місяця.

Таким чином, звітність позивачем надано із порушенням граничних строків, штрафні (фінансові) санкції за пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 застосовані податковим органом в порядку, в межах його повноважень і у спосіб, що передбачені Законом №2181, підстав для задоволення позову судом не встановлено.

У звязку із складністю справи в судовому засіданні 22.07.09 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 24.07.09 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Циганова Г.Ю.