Постанова № 4277954, 22.07.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.07.09Справа №2а-6445/09/4/0170 о 17:12 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання Заєвській Н.В.,

за участі представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Сачок О.А.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Торговий дім "Маруся"

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0006821702/0 від 27.02.09

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство "Торговий дім "Маруся" (далі - позивач) звернулось до адміністративного суду із позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим (далі - відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0006821702/0 від 27.02.09. Позов мотивовано неправомірністю застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів, на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ХІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон №2181), оскільки відповідно до ст. 5 Закону України від 11.12.1991 року № 1963-ХІІ "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (далі - Закон №1963) цей податок сплачується до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом. При цьому фактично підприємство сплатило цей податок 15 числа місяця, що наставав за звітним кварталом, що на думку позивача не є порушенням.

Ухвалами суду від 19.05.2009 року відкрито провадження в адміністративній справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, позивач в адміністративному позові просив розглянути справу за відсутності його представника.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на необґрунтованість заявлених у позові вимог.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»).

Статтею 4 Закону №2181 передбачено право податкових органів приймати рішення за наслідками перевірок платників податків, яким визначається сума податкового зобов'язання з податків і зборів (обовязкових платежів).

Враховуючи зазначене, відповідач, виконуючи у спірних відносинах владні управлінські функції, є суб'єктом владних повноважень, спір, що виник, належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи 32561681, державну реєстрацію якої проведено Виконавчим комітетом Красноперекопської міської ради 22.10.2003 року (а.с. 6), є платником податків і зборів (обовязкових платежів).

Посадовими особами відповідача проведено невиїзну документальну перевірку з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (акт від 1'3.02.2009 року №228/17-02/32561681, а.с. 18), встановлено порушення ст. 5 Закону №1963: несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання (затримка склала 1 календарний день).

На підставі цього акту прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 27.02.2009 року №0006821702/0 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями, застосованими на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181.

Судом встановлено, що податкове зобов'язання з податку з власників транспортних засобів за четвертий квартал, визначене позивачем у розрахунку суми податку (а.с. 16) сплачене 15.01.2009, що підтверджується випискою по особовому рахунку (а.с. 17) і сторонами не заперечується.

Відповідно до ст. 5 Закону №1963 податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином вказаною нормою передбачена відповідальність платників податків за несплату сум податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених саме цим Законом.

Граничні строки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання встановлені пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181 (протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку для подання податкової декларації, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону). При цьому відповідно до пп. "б" пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Проте для застосування штрафної (фінансової) санкції податковим органом застосовано граничні строки сплати податку, встановлені іншим Законом, а саме Законом №1963, таким чином, відповідачем порушено умови притягнення платника податків до відповідальності, передбачені пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181.

За таких обставин позов підлягає задоволенню, а спірне податкове повідомлення-рішення - визнанню протиправним і скасуванню.

Відповідно до частини 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач зазначив позовні вимоги про визнання недійсним спірного податкового повідомлення-рішення, замість визнання його протиправним і скасування, як це передбачено для правових актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідне для повного захисту прав та інтересів сторони по справі.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Тому суд вважає можливим стягнути на користь позивача 3,40 грн. судових витрат.

У звязку із складністю справи в судовому засіданні 22.07.09 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 24.07.09 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим від 27.02.2009 року №0006821702/0 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство "Торговий дім "Маруся" суми податкового зобов'язання за податком з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 139,98 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство "Торговий дім "Маруся" 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Циганова Г.Ю.