Ухвала суду № 42778690, 17.02.2015, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області у складі:

Головуючого судді: Демянчук С.В.

суддів: Ковалевича С.П., Шеремет А.М.,

секретаря судового засідання: Ковальчук Л.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 10 грудня 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового приміщення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 10 грудня 2014 року відмовлено у задоволенні позову ПАТ "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового приміщення.

В поданій на рішення апеляційній скарзі позову ПАТ "Державний ощадний банк України" вказує на його незаконність, оскільки воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні апеляційеного суду представник апелянта підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник ОСОБА_1 заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, покликалася на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої __________________

Провадження № 22ц-787/194/2015 Головуючий у суді 1 інстанції: Олійник П.В.

Доповідач : Демянчук С.В.

інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Частиною 1 ст. 303 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи позивачу у задоволенні його вимог, місцевий суд керувався Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".

Із матеріалів справи вбачається, що 06 лютого 2008 року позивачем на підставі кредитного договору № 2570 надано третій особі ОСОБА_2 кредит у розмірі 40200 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14% річних з кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 05 лютого 2018 року.

Для забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором від 06 лютого 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений іпотечний договір, згідно якого відповідач надала в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 101,3 кв.м.

У відповідності до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основнимзобов"язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Разом з тим, з 07 червня 2014 року набрав чинності Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті ", відповідно до якого протягом дії цього Закону: 1) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із ст. 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із ст. 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку; 2) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки).

Колегія суддів вважає, що даний закон розповсюджує свою дію на правовідносини, які склалися між сторонами даного судового спору.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 одержав кредит у розмірі 40200 доларів США зі сплатою процентів за користування у строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

06 лютого 2008 року для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 2570 між позивачем та відповідачем був укладений іпотечний договір, згідно якого відповідач надала в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 101,3 кв.м..

Укладений із банком договір про іпотечний кредит відповідачі у судовому порядку не оспорили, у зв'язку з чим він відповідно до правил ст. 204 ЦК України є правомірним.

Доказів, які б спростовували чи ставили під сумнів право позивача на звернення в суд із даним позовом до відповідача, у справі немає.

Однак, з копії паспорта ОСОБА_1 вбачається, що вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, загальна площа предмету іпотеки не перевищує 140 кв. м; це нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання майнового поручителя.

Враховуючи наведене, у задоволенні вимог позивача про звернення стягнення на вказане житлове майно слід відмовити саме з підстав, які передбачені Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" від 03 червня 2014 року, що набрав чинності з 07 червня 2014 року.

На з"ясування доводів апеляційної скарги, колегією судддів було з"ясовано, що відповідачка є пенсіонеркою, особою похилого віку, тому не є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення відповідно до ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Іншого житла немає.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" відхилити.

Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 10 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя: С.В. Демянчук

Судді : С.П. Ковалевич

А.М. Шеремет