Ухвала суду № 42765642, 10.02.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2015 р.Справа № 820/18212/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2014р. по справі № 820/18212/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська рекламно-інформаційна система"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

04.11.2014 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Міська рекламно-інформаційна система", звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 21 жовтня 2014 року № 0021101703 та № 0021091703 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2014 року по справі № 820/18212/14 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська рекламно-інформаційна система" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено.

Скасовано рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 21 жовтня 2014 року № 0021101703 та № 0021091703 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу задовольнити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2014 року по справі № 820/18212/14 скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що постанова є незаконною та підлягає скасуванню у зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та порушенням норм матеріального права.

Колегія суддів відповідно ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Міська рекламно-інформаційна система" зареєстровано як юридична особа 14.03.2001 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради за ідентифікаційним номером 31343590 та взято на податковий облік Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області 21.03.2001 року за № 12724.

Метою діяльності ТОВ "Міська рекламно-інформаційна система" є виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг та здійснення торговельної діяльності з метою отримання прибутку, що підтверджується матеріалами справи.

Позивач є платником єдиного соціального внеску та знаходиться на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2012 року зі ставкою єдиного податку 3 відсотки.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно-Інформаційна Система" 05 серпня 2014 року були здійснені платежі з метою сплати податкових зобов'язань, зокрема: на суму 8090,58 (вісім тисяч дев'яносто гривень 58 копійок), призначення платежу - ЄСП - 36,77 % нарахованого на ФОП по з/п за липень 2014 року, що підтверджується платіжним дорученням №579 від 05 серпня 2014 року; на суму 46,75 (сорок шість гривень 75 копійок), призначення платежу - ЄСП - 8,41% нарахованого на ФОП-інваліда по з/п за липень 2014 року, що підтверджується платіжним дорученням №580 від 05 серпня 2014 року; на суму 812,14 (вісімсот дванадцять гривень 14 копійок), призначення платежу - ЄСП - 3,6% утриманого з найманих працівників по з/п за липень 2014 року, що підтверджується платіжним дорученням №581 від 05 серпня 2014 року; на суму 672,31 (шістсот сімдесят дві гривні 31 копійка), призначення платежу - ЄСП - 36,77 % нарахованої компенсації за неоплачену відпустку за 2014 року, що підтверджується платіжним дорученням №583 від 05 серпня 2014 року; на суму 65,82 (шістдесят п'ять гривень 82 копійки), призначення платежу - ЄСП- 3,6% утримання з найманих працівників з компенсацією за неоплачену відпустку за 2014 рік, що підтверджується платіжним дорученням №584 від 05 серпня 2014 року; на суму 18631,09 (вісімнадцять тисяч шістсот тридцять одна гривня 09 копійок), призначення платежу - сплата єдиного податку за другий квартал 2014 року, що підтверджується платіжним дорученням № 590 від 05 серпня 2014 року.

Дані платіжні доручення були в той же день подані до банківської установи ПАТ "АКТАБАНК" за реєстраційним номером № 467 та проведені не були.

У зв'язку з затримкою проведення платіжних доручень позивачем 26 серпня 2014 року було направлено два повідомлення на адресу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, зміст яких передбачав надання роз'яснень, що обов'язки по сплаті податкових зобов'язань Позивачем виконані, проте зарахування коштів не відбувається у зв'язку з неналежним виконанням банківською установою своїх обов'язків.

Позивачем повторно направлено заяву від 01 вересня 2014 року №33 на адресу контролюючого органу з роз'ясненням, що несвоєчасне та не в повному обсязі перерахування єдиного податку були здійснено не з вини Позивача, а з вини банківської установи.

На підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відповідачем прийняті рішення від 21 жовтня 2014 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, № 0021101703, яким до позивача застосовано штрафні санкції у вигляді штрафу на суму 956,51 грн. (10% від суму належного до сплати єдиного внеску) та пені на суму 9.57 грн.(0,1 % від суми недоїмки) та № 0021091703, яким до позивача застосовано штрафні санкції у вигляді штрафу на суму 882,7 грн. (10% від суму належного до сплати єдиного внеску) та пені на суму 17,65 грн.(0,1 % від суми недоїмки).

Не погодившись із вищезазначеними рішеннями відповідача, позивач для захисту своїх прав звернувся до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення від 21 жовтня 2014 року № 0021101703 та № 0021091703 про застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного внеску є необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки несвоєчасна сплата відбулася у зв'язку з неналежним виконанням банківською установою своїх зобов'язань перед позивачем.

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність захисту прав позивача та скасування рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 21 жовтня 2014 року № 0021101703 та № 0021091703 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно до положень пп. 41.1, 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень є органами стягнення.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.2 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010р. за № 2464-VI (далі за текстом - Закон № 2464), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до аб.1 п.1 ст.4 Закону № 2464, платником єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами

Згідно п.п. 1, 2 п. 4.1 розділу 4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 455 (далі - Інструкція), єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, які не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до Закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до Закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат чи на інші цілі за дорученням отримувача.

Положеннями ст.6 Закону № 2464 передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. (ч.ч. 7,8, 12 ст. 9 Закону №2464).

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів зазначає, що згідно вказаних правових норм, остаточний розрахунок за базовий звітний період здійснюється платником страхових внесків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок.

Згідно з п.293.1 ст.293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата) та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Відповідно до п.п.2 п.293.2 ст.293 Податкового кодексу України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно п. 1 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої та другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, фактично зобов'язання зі сплати було здійснено завчасно без порушення строку здійснення податкових зобов'язань, а саме до 20-го числа поточного місяця.

Згідно п. 6.2 Інструкції № 455, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована га/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону та п.п. 6 п. 4.3, абз.2 п.п. 2, п.п. З п.4.5 та п.п. 2 п.4.6 розділу IV Інструкції, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до ч.10 ст.25 Закону № 2464, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно п.2 ч.11 ст.25 Закону № 2464 орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Також колегія суддів зазначає, що позивачем 05.08.2014 року надано до ПАТ "АКТАБАНК" платіжні доручення на сплату податкових зобов'язань за № 579, 580, 581, 583, 584 - призначення платежу - сплата ЄСП, за № 590 - призначення платежу - сплата єдиного податку, однак з причин, які не залежали від позивача внаслідок неналежного виконання банківською установою - ПАТ "АКТАБАНК" своїх обов'язків перед клієнтом, тобто Позивачем, платіжні доручення були одержані банківською установою і проведені не були.

Відповідно до п.п. 1 п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" Ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів1) платіжне доручення.

Під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Згідно п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні " № 2346 (далі - Закон України № 2346) банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свій обов'язок та 05.08.2014 року подав до банківської установи платіжні доручення на сплату своїх податкових зобов'язань.

Відповідно до ст. 129.6. Податкового Кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що несвоєчасна сплата відбулася у зв'язку з неналежним виконанням банківською установою своїх зобов'язань перед позивачем, а тому рішення від 21 жовтня 2014 року № 0021101703 та № 0021091703 про застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного внеску є необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2014 року по справі № 820/18212/14 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2014р. по справі №820/18212/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді П'янова Я.В. Чалий І.С.