Ухвала суду № 42765634, 10.02.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2015 р.Справа № 820/261/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бартош Н.С. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2015р. по справі № 820/261/15

за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

до Підприємства об'єднання громадян "БУДСЕРВІС" Харківської обласної громадської організації "СОЮЗ ІНВАЛІДІВ ЧАЕС ТА АФГАНІСТАНУ"

про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна,

ВСТАНОВИЛА:

14.01.2015 року Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі-позивач) звернулася до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту Підприємства об'єднань громадян "Будсервіс" Харківської обласної громадської організації "Союз інвалідів ЧАЕС (далі-відповідач) та Афганістану" застосованого на підставі рішення начальника Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 12.01.2015 року №230/10/20-30-22-03-21.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2015 року провадження у справі закрито.

Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити подання.

В обґрунтування апеляційних скарг апелянти посилаються на порушення судом першої інстанції норм процесуального законодавства.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 13.01.2015 року на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 82 Податкового кодексу України, відповідачем було видано наказ № 22 про проведення позапланової документальної виїзної перевірки відповідача.

Працівниками позивача, згідно з направлень на перевірку № 36 та № 37 від 13.01.2015 року було вжито заходи по проведенню документальної виїзної позапланової перевірки відповідача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Арос Гранд", за вересень 2014 року.

За результатами виходу на підприємство складено акт про не допуск посадових осіб до проведення позапланової документальної перевірки відповідача від 13.01.2015 року № 119/20-30-22-03/39271560, у зв'язку з недопущенням до проведення перевірки.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції,дійшов до висновку про наявність спору про право.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

В силу приписів ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до п. 94.1 ст. 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до п.п. 94.2.3 ст. 94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно п.94.5 ст. 94 ПК України, арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Як встановлено матеріалами справи, на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна відповідача з підстав не допуску працівників позивача до проведення перевірки, начальником Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області прийнято рішення від 13.01.2015 року № 230/10/20-30-22-03-21, яким до відповідача застосовано умовний адміністративний арешт майна.

Матеріалами справи встановлено, що в провадженні Харківського окружного адміністративного суду знаходиться справа № 820/311/15 за позовом Підприємства об'єднання громадян "БУДСЕРВІС" Харківської обласної громадської організації "СОЮЗ ІНВАЛІДІВ ЧАЕС ТА АФГАНІСТАНУ" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу позивача від 13.01.2015 року №22 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги та зазначає наступне.

У відповідності до ч.1 ст. 183-3 КАС України, провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, в тому числі щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно до п. 2 ч. 5 статті 183-3 КАС України, суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Колегія суддів зазначає, що згідно п. 9 інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.02.2011 року №149/11/13-11 спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції зроблені висновки, які відповідають всім обставинам справи, тому судове рішення не підлягає скасування, а апеляційна скарга задоволенню.

Колегія суддів вважає,що ухвала суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм чинного законодавства,тому не підлягає скасуванню,а апеляційна скарга задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.1 ч.1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення,а ухвалу суду-без змін.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2015р. по справі № 820/261/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бартош Н.С. Бондар В.О. Повний текст ухвали виготовлений 16.02.2015 р.