Ухвала суду № 42762868, 27.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" січня 2015 р. м. Київ К/800/26763/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача-1: від позивача-2: від відповідача:Муравйов О. В. Маринчак Н. Є. Рибченко А. О. Титенко М. П. Красько І. З. Гагарський А. П.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Опт Торг» на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 рокуу справі№ 804/6474/13-аза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Терра Опт Торг», ОСОБА_8до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової службипроскасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2013 року у справі № 804/6474/13-а позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Опт Торг» задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області від 21.02.2013 року № 0000021502 та № 0000031502. В задоволенні позову ОСОБА_8 відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 року апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби задоволено. Скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2013 року у справі № 804/6474/13-а в частині задоволення позову. Прийнято нове рішення про відмову в позові в цій частині. В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2013 року у справі № 804/6474/13-а залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, позивач-1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, залишити в силі постанову суду першої інстанції. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм процесуального права, зокрема, ст. ст. 215, 220-228 Цивільного кодексу України, ст. ст. 189, 198 Податкового кодексу України, ст. ст. 71, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Терра Опт Торг» з питань взаємовідносин з ТОВ «Імпульс плюс 2010» за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року та ТОВ «Євротурбина»за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року складено акт від 29.12.2012 року № 6423/22/36727957, яким зафіксовано порушення товариством ст. ст. 203, 215, 228, 655, 656, 662 Цивільного кодексу України; пп. пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. п. 201.4, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено податок на додану вартість на суму 1 115 107,00 грн.; пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2. пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим занижено податок на прибуток підприємств в сумі 3 066544,00 грн.

Задовольняючи позов товариства, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки, викладені в актах перевірки контрагентів позивача, що не може бути беззаперечним свідченням відсутності реальності спірних операцій. Щодо позовних вимог ОСОБА_8 судами вказано про відсутність порушеного права громадянина.

Суд апеляційної інстанції відмовив в задоволенні позову товариства, оскільки надані позивачем-1 договори містять певні недоліки, а визначених в них документів платником не надано.

Колегія суддів вважає такий висновок судів щодо позовних вимог товариства передчасним, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані рішення частково не відповідають вказаним вимогам.

З урахуванням положень ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 198 Податкового кодексу України правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції.

Згідно із п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України мотивувальна частина постанови повинна містити встановлені судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.

Згідно із ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Проте, суд першої інстанції, вирішуючи спір, обмежився доводами стосовно неправомірності посилань відповідача на акти перевірки контрагентів платника, не дослідивши питання реальності спірних господарських операцій з урахуванням відповідних первинних бухгалтерських документів, наданих до справи та пов'язаності оподатковуваних операцій з господарською діяльністю позивача.

Згідно із ч. 1 ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України в мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються встановлені судом апеляційної інстанції обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.

Оскаржувана постанова апеляційного суду зазначеним вимогам не відповідає, оскільки суд не досліджував надані позивачем докази виконання спірних правочинів, а обмежився посиланням на недоліки підписання договорів з контрагентами та відсутність деяких документів, передбачених цими договорами.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що на підставі ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справі в частині задоволення позову товариства підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а справа в цій частині - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати викладене, дослідити питання реальності спірних господарських операцій на підставі наданих доказів, надати оцінку доводам сторін, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані, і вирішити спір згідно із законодавством.

Колегія суддів погоджується з висновком судів про відмову в позові ОСОБА_8, у зв'язку із відсутністю порушеного права внаслідок прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень.

За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Опт Торг» задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2013 року у справі № 804/6474/13 скасувати в частині задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Опт Торг» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області від 21.02.2013 року № 0000021502 та № 0000031502.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 року у справі № 804/6474/13-а скасувати в частині відмови в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Опт Торг» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області від 21.02.2013 року № 0000021502 та № 0000031502.

В цій частині справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 року у справі № 804/6474/13 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді Н. Є. Маринчак

А. О. Рибченко