Ухвала суду № 42762848, 03.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" лютого 2015 р. м. Київ К/800/22165/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Головуючого судді Малиніна В.В.,суддів Ситникова О.Ф., Швеця В.В. розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу УДАІ ГУ МВС України в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до УДАІ ГУ МВС України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до УДАІ ГУ МВС України в Одеській області, у якому просила: визнати незаконною бездіяльності при внесені змін до автоматизованої облікової системи «розшук», в частині несвоєчасного зняття транспортного засобу ISUZU GEMENI, д/н НОМЕР_1 з розшуку під час виконання обов'язків щодо обліку та оброблення даних; прийняття ухвали про проведення розслідування та вжиття відповідних заходів до відповідних посадових осіб УДАІ ГУМВС України в Одеській області за порушення законодавства.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково: визнано незаконною бездіяльність УДАІ ГУМВС України в Одеській області при внесені змін до автоматизованої облікової системи «розшук», в частині несвоєчасного зняття транспортного засобу ISUZU GEMENI, д/н НОМЕР_1 з розшуку під час виконання обов'язків щодо обліку та оброблення даних. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Позивач у письмових запереченнях на вказану касаційну скаргу, які надійшли до Вищого адміністративного суду України просить її залишити без задоволення, а оскаржувані нею рішення без змін.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судами встановлено, що 05 серпня 2012 року, позивач, рухаючись у напрямку міста Одеси разом зі своєю донькою, в селі Коблево Березанського району Миколаївської області, була зупинена на транспортному засобі ISUZU Gemini, д/н НОМЕР_1 (право на керування якому надано їй довіреністю) працівниками ДАІ та їй пояснено, що даний транспортний засіб знаходиться у розшуку відповідно до постанови, виданої першим Суворівським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 26 квітня 2012 року, про що був складений протокол про вилучення документів, акт № 01670 огляду затриманого транспорту, що передається на тимчасове зберігання та протокол огляду і затримки транспорту.

Також судами було встановлено, що 09 квітня 2012 року за вхід. №3093 від 31 березня 2012 року, ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Одеси №2 (м. Одеса, вул. 6 км Овідіопольської дороги) було накладено арешт (заборона відчуження) на зазначений автомобіль на підставі постанови 1-го Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (далі - ВДВС ОМУЮ) (вих. № В-11/679 від 06 березня 2012 року).

18 травня 2012 року ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Одеси №2 зазначений арешт знятий на підставі постанови ініціатора його накладення (вих. № В-11/679/15024 від 04 травня 2012 року). Копію постанови направлено на адресу ВРЕР (м. Одеса, вул. 6 км Овідіопольської дороги) та отримано 18 травня 2012 за вхід. №4622.

Зазначений вище автомобіль був оголошений у розшук на підставі постанови 1-го Суворовського ВДВС ОМУЮ від 26 квітня 2012 року про розшук майна боржника. Постанова для виконання була направлена до УДАІ ГУМВС України в Одеській області 26 квітня 2012 року за вих. №14350 на адресу: м. Одеса, вул. Ак.Корольова,5, отримана за вхід. №5348 від 03 травня 2012 року та виконана відділом організації розшуку викраденого автомототранспорту УДАІ ГУМВС України в Одеській області.

Інформація про необхідність скасування розшуку ТЗ марки «Isuzu» надійшла до УДАІ лише 07 серпня 2012 (вхід. №9670), про що свідчить копія супровідного листа 1-го ВДВС від 04 травня 2012 вих. №В-11/679/15024, яким постанову про закінчення виконавчого провадження було направлено для виконання на адресу ДАІ ГУМВС України в Одеській області (м. Одеса, вул. Ак. Корольова,5).

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що на момент затримання спірного транспортного засобу 05 серпня 2012 року у УДАІ ГУМВС України в Одеській області не було відомостей щодо постанови №В-11/679 про закінчення виконавчого провадження, винесеної першим Суворовським ВДВС Одеського міського управління юстиції 27 квітня 2012 року, а була в наявності лише постанова від 26 квітня 2012 року про розшук майна боржника. За таких обставин, суд вважав позовні вимоги необґрунтованими.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що 18 травня 2012 року відповідач отримав постанову 1-го Суворовського ВДВС ОМУЮ від 27 квітня 2012 року про закінчення виконавчого провадження, п.3 якої постановлено звільнити з під розшуку зазначений автомобіль, а відтак він несвоєчасно зняв з розшуку зазначений автомобіль, що призвело до порушення прав позивача.

З даними висновками суду першої та апеляційної інстанції колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується вважає їх передчасними та зробленими на підставі встановлених обставин справи, зазначених відповідачем у своїх запереченнях, про що суд апеляційної інстанції наголошує у своєму рішення, посилаючись на такі обставини скасовує рішення суду першої інстанції.

Так, матеріали справи не містять згрупованих матеріалів виконавчого провадження, за наслідком якого приймались вказані постанови державного виконавця. Крім того, не має жодного доказу отримання відповідних постанов і відповідачем, за винятком постанови про закінчення виконавчого провадження та супровідного листа з адресатами його надсилання та вказівкою отримання, при цьому не підписаним повноваженою особою відповідного органу.

Будь-якого рішення відповідача щодо виконання постанови держаного виконавця про накладення на автомобіль та зняття з нього, право щодо керування якого надано позивачу, арешту та оголошення в розшук, матеріали справи також не містять, що в сукупності унеможливлює прийняття рішення по вказані справі з урахуванням тих позовних вимог, які ставить позивач, зокрема визнання незаконною бездіяльністю, яка має бути доведена належними та допустимим доказами у справі.

Згідно з вимогами статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У зв'язку із зазначеним колегія суддів вважає, що справу необхідно направити на новий розгляд до суду першої інстанції для з'ясування цих питань в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу УДАІ ГУ МВС України в Одеській області задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року у цій справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.В. Малинін

Судді: О.Ф. Ситников

В.В. Швець