Ухвала суду № 42762846, 27.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" січня 2015 р. м. Київ К/800/45889/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Маринчак Н. Є. Рибченко А. О.розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Навчального центру Національної гвардії України (Військова частина 3007) на постанову та ухвалуЛьвівського окружного адміністративного суду від 13.02.2013 року Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2014 рокуу справі№ 2а-9928/12/1370 (876/5062/13)за позовомЗаступника Тернопільського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі МВС України, Військової частини 3007 ВВ МВС УкраїнидоЗолочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській областіпроскасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.02.2013 року у справі № 2а-9928/12/1370 (876/5062/13), залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2014 року, в позові відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 6, 8, 19, 58, 92, 152 Конституції України, п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України, пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач з вимогами та доводами скаржника не погоджується, просить залишити в силу судові рішення у справі.

З урахуванням наданих документів вбачається, що в силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства позивач підлягає заміні правонаступником Навчальним центром Національної гвардії України (Військова частина 3007).

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що за результатами проведеної відповідачем перевірки своєчасності сплати ВЧ 3007 ВВ МВС України самостійно визначеного податкового зобов'язання з плати за землю складено акт № 1501/08803566 від 26.09.2012 року, яким зафіксовано порушення п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, що полягає у несвоєчасній сплаті суми самостійно визначеного податкового зобов'язання з плати за землю.

На підставі акта перевірки відповідачем 10.10.2010 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0002961501, яким за затримку на 275 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 41 169,73 грн. за земельну ділянку, розташовану у м. Золочів Львівської області, зобов'язано сплатити штраф в розмірі 20% в сумі 8 233,95 грн.;

- № 0002971501, яким за затримку на 11 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 61,96 грн. зобов'язано сплатити штраф в розмірі 10%, в сумі 6,20 грн. за платежем - плата за земельну ділянку, розташовану у м. Золочів Львівської області;

- № 0003001501, яким за затримку на 9 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 0,7 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10%, в сумі 0,7 грн. за платежем - плата за земельну ділянку, розташовану у с. Сасів;

- № 0002991501, яким за затримку на 89 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 3,15 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 0,63 грн. за платежем плата - за земельну ділянку, розташовану у с. Сасів;

- № 0003011501, яким за затримку на 9 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 0,05 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 0,05 грн. за платежем - плата за земельну ділянку, розташовану в с. Єлиховичі.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що штрафні санкції застосовані у зв'язку з невчасною сплатою позивачем узгодженого податкового зобов'язання за минулі періоди, тому нарахування вказаних штрафних санкцій є обґрунтованим.

Колегія суддів вважає такий висновок передчасним, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що ВЧ 3007 є військовим формуванням та відповідно до Податкового кодексу України з 01.01.2011 року повністю звільняється від сплати податків.

Відхиляючи вказаний довід, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що враховуючи те, що ВЧ 3007 входить до системи Міністерства внутрішніх справ, то пільга щодо звільнення від сплати земельного податку на позивача не поширюється.

З акта перевірки вбачається, що позивачу нараховано штраф за затримку сплати сум грошових зобов'язань із земельного податку за 2010 рік, що регулювався нормами Закону України «Про плату на землю», та 2011 рік, що підпадав під дії Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 282.1.3 п. 282.1 ст. 282 Податкового кодексу України від сплати податку звільняються органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, спеціалізовані санаторії України для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих, військові формування, утворені відповідно до законів України, Збройні Сили України та Державна прикордонна служба України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Для визначення питання щодо розповсюдження на позивача передбаченої вказаною статтею пільги судам першої та апеляційної інстанції необхідно було дослідити питання статусу ВЧ 3007, зокрема чи є позивач військом формуванням.

Проте, суди першої та апеляційної інстанції обмежились посиланням на п. 3 ст. 12 Закону України «Про плату на землю», в той час як спірні відносини з 01.01.2011 року регулюються положеннями Податкового кодексу України.

В акті перевірки відповідачем вказано дати виникнення податкового боргу, його суми, суми погашення, реквізити документа, яким погашено податковий борг та кількість днів затримки, проте вказані дані не збігаються з відомостями, зазначеними в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях.

Зокрема, в акті відсутні дані щодо затримки оплати зобов'язання в сумі 3,15 грн. на дев'ять днів, що визначено податковим повідомленням-рішенням № 0002991501, затримки оплати зобов'язання в сумі 41 169,73 грн. на 275 днів, що визначено податковим повідомленням-рішенням № 0002961501.

Згідно зі ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Разом з тим, в податкових повідомленнях-рішеннях № 0003001501 та № 0003011501 штрафні санкції нараховано в розмірі 100% від сум грошового зобов'язання.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що на підставі ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати викладене, встановити статус позивача, витребувати у відповідача детальний розрахунок штрафних санкцій, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані, і вирішити спір згідно із законодавством.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Замінити позивача правонаступником Навчальним центром Національної гвардії України (Військова частина 3007).

Касаційну Навчального центру Національної гвардії України (Військова частина 3007) задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.02.2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2014 року у справі № 2а-9928/12/1370 (876/5062/13) скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів з моменту направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді Н. Є. Маринчак

А. О. Рибченко