Ухвала суду № 42762840, 03.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" лютого 2015 р. м. Київ К/800/50968/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Головуючого судді Малиніна В.В.,суддів Ситникова О.Ф., Швеця В.В. розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги Військової частини А0796 та Військової частини А2331 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Військової частини А0796 та Військової частини А2331 про визнання дій протиправними та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини А 0796 і Військової частини А 2331 та просив: визнати протиправним та скасувати наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності; визнати протиправними дії командування Військової частини А 2331 і Військової частини А 0796 щодо несвоєчасного направлення до вищих кадрових органів для реалізації в установленому порядку подання до присвоєння йому чергового військового звання; зобов'язати відповідачів виплатити йому грошову премію передбачену статтями 15, 23, 27 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, з нагоди святкування 06 грудня 2012 року Дня Збройних Сил України, а також виплатити інші належні виплати і надбавки, яких він був позбавлений у зв'язку із накладенням дисциплінарного стягнення.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року позов задоволено в частині визнання протиправними дій командування військової частини А 2331 і військової частини А 0796 щодо несвоєчасного направлення до вищих кадрових органів для реалізації в установленому порядку подання до присвоєння ОСОБА_4 чергового військового звання.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову якою позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано п.2 наказу командира військової частини А 0796 «Про результати перевірки ходу виконання плану підготовчого періоду у військовій частині А 2331» № 560 від 28.11.2012 року в частині накладення на ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення - попередження про неповну посадову відповідність; визнано протиправними дії командування військової частини А 2331 і військової частини А 0796 щодо несвоєчасного направлення до вищих кадрових органів для реалізації в установленому порядку подання до присвоєння ОСОБА_4 чергового військового звання. В решті позовних вимог відмовлено.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідачі звернулися до Вищого адміністративного суду України із касаційними скаргами, в яких просить його скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Позивач у письмових запереченнях на вказані касаційні скарги до Вищого адміністративного суду України, просить залишити їх без задоволення, а оскаржувані ними рішення - без змін

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга заявника підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що позивач з 1992 року проходив військову службу у військовій частині А 2331 у військовому званні підполковник. Це звання йому присвоєно наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України № 653 від 30 листопада 2007 року. На посаді заступника командира 51 окремої механізованої бригади 13 армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ з 14 квітня 2009 року на підставі наказу командувача Сухопутних військ ЗСУ № 171 , контракт укладено 13 червня 2011 року на три роки.

З наказу командира військової частини А 0796 № 560 від 28 листопада 2012 року «Про результати перевірки ходу виконання плану підготовчого періоду у військовій частині А 2331» вбачається, що ОСОБА_4 притягнуто до дисциплінарної відповідальності і накладено дисциплінарне стягнення - попередження про неповну службову відповідність.

Цей наказ винесено на підставі проведення перевірки полковника ОСОБА_5 26.11.2012 року та виявлення ним порушень та неналежного виконання своїх службових обов'язків з боку позивача по підготовці навчальної матеріально-технічної бази полігону в/ч 2331, який відповідно до посадових обов'язків заступника командира військової частини, визначених статтями 70, 71 Статуту внутрішньої служби, відповідає за створення навчально-матеріальної бази, її вдосконалення та утримання в справному стані, за організацію та стан пожежної безпеки військової частини, зобов'язаний керувати роботою, пов'язаною з обладнанням і удосконаленням об'єктів навчальної матеріально-технічної бази, й забезпечувати їх правильне утримання та експлуатацію, керувати пожежною безпекою, розробляти план пожежної безпеки та контролювати його виконання, натомість недбало віднісся до виконання своїх службових обов'язків, що призвело до виникнення зазначених порушень і недоліків при проходженні служби.

Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині протиправності вказаного пункту наказу, прийшов до висновку, що військовою частиною А 0796 не дотриманий порядок накладення на позивача дисциплінарного стягнення, а при обранні його виду не враховано характер і обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередню поведінку військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби, що є додатковою підставою для задоволення позову в цій частині позовних вимог. Також вказав, що у зв'язку з відсутністю належного фінансування позивач не міг виконувати належним чином покладені на нього обов'язки, а відтак він безпідставно притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

З таким висновком колегія суддів не погоджується вважає його передчасним, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 70 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548, заступник командира полку (окремого батальйону) в мирний і воєнний час відповідає за бойову та мобілізаційну готовність, успішне виконання бойових завдань полком (окремим батальйоном); за організацію та якість проведення занять з бойової підготовки; за створення навчально-матеріальної бази, вдосконалення та утримання її в справному стані; за спортивну роботу; за підготовку класних спеціалістів; за винахідницьку та раціоналізаторську роботу; за додержання військової дисципліни та внутрішнього порядку; за організацію та стан пожежної безпеки у полку.

Заступник командира полку (окремого батальйону) підпорядковується командирові та є прямим начальником усього особового складу полку (окремого батальйону), за відсутності командира виконує його обов'язки.

Обов'язки заступника командира полку (окремого батальйону) визначені статтею 71 Статуту внутрішньої служби. Зокрема, він зобов'язаний: брати участь у розробленні планів бойової та мобілізаційної готовності, бойової підготовки й організовувати їх виконання; проводити заняття з офіцерами і прапорщиками, навчання та контрольні заняття з підрозділами; перевіряти організацію і стан бойової підготовки й пожежної безпеки в підрозділах полку, усувати виявлені недоліки та подавати допомогу командирам підрозділів в організації й проведенні занять; вживати заходів до запобігання порушенням правил безпеки під час занять, навчань і стрільб; керувати роботою, пов'язаною з обладнанням і удосконаленням об'єктів навчальної матеріально-технічної бази, й забезпечувати їх правильне утримання та експлуатацію; вести облік матеріальних засобів і коштів, виділених на бойову підготовку, та забезпечувати їх витрачання за прямим призначенням; своєчасно забезпечувати підрозділи полку матеріальними засобами й наочними посібниками з бойової підготовки; керувати роботою пожежно-технічної комісії; керувати пожежною безпекою, розробляти план пожежної безпеки та контролювати його виконання.

Відповідно до статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Пунктом «г» статті 68 Дисциплінарного статуту передбачено, що на молодших та старших офіцерів може бути накладене таке дисциплінарне стягнення як попередження про неповну службову відповідність, а статтею 72 цього Дисциплінарного статуту командувачу корпусу, яким є командир військової частини А 0796, надано право накладати на підлеглих офіцерів таке дисциплінарне стягнення як попередження про неповну службову відповідність.

Згідно з статтею 102 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення попередження про неповну службову відповідність застосовується одноразово і накладається наказом посадової особи, якій Дисциплінарним статутом надано таке право.

З огляду на наведені положення, характер вчинюваного позивачем діяння (щодо неналежного виконання покладених на нього обов'язків), що підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність винесеного спірного наказу, так як ним було не виконано відповідні заплановані заходи, виконання більшості з них не потребувало матеріальних затрат, обов'язок щодо реалізації яких покладено на позивача.

Таким чином, висновки зроблені судом першої інстанції є вірними та такими, що зроблені у відповідності до вимог чинного на момент виникнення спірних правовідносин положень законодавства України.

Згідно з частиною 3 статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судами норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст.ст. 210, 211, 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу про адміністративне судочинство України, колегія суддів, -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Військової частини А0796 та Військової частини А2331 задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року у цій справі скасувати, залишити в силі постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.В. Малинін

Судді: О.Ф. Ситников

В.В. Швець