Ухвала суду № 42762816, 03.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2015 року м. Київ К/800/47970/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Головуючого судді Малиніна В.В.,суддів Ситникова О.Ф., Швеця В.В. розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполь Донецької області на постанову Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 липня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполь Донецької області про здійснення перерахунку пенсії як дитині війни, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулась до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 1 січня 2014 року.

Постановою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2014 року позов задоволено частково: визнана неправомірною бездіяльність управління та зобов'язано відповідача провести ОСОБА_4 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 1 січня 2014 року по 29 липня 2014 року включно, з відрахуванням фактично проведених виплат.

Вважаючи, що рішення судів прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, у задоволені позову відмовити.

Від інших сторін письмових заперечень або доповнень до касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України не надходило.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач у відповідності до статті 1 Закон України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV є дитиною війни так як є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років, а відтак їй надано право на підвищення до пенсії відповідно до статті 6 зазначеного Закону у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Зазначивши при цьому, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який станом на час прийняття рішення суду першої інстанції не містить жодних обмежень щодо даної групи соціальних виплат, в розмірі визначених даним Законом.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполь Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 липня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2014 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.В. Малинін

Судді: О.Ф. Ситников

В.В. Швець