Ухвала суду № 42756331, 10.02.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 643/12271/14ц

Провадження № 22-ц-/790/247/15 Головуючий І інстанції: Малихін О.Р.

Категорія: договірні Доповідач: Івах А.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Івах А.П.,

суддів - Хорошевського О.М., Пшенічної Л.В.,

при секретарі - Курносовій К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 поданої в особі її представника ОСОБА_2 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 15 жовтня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а:

У серпні 2014 року ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що 21 квітня 2006 року між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, згідно якому банк

надав відповідачці кредит в сумі 2000,00 грив, у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 48% на рік за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.

У зв'язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов'язань за кредитним договором утворилась заборгованості в сумі 12947,82 грн. проте судовим наказом Московського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2007 року на користь Банку стягнуто суму в розмірі 2790,82 грн., отже залишок заборгованості складається з наступного:

- 1798,40 грн. - заборгованість за кредитом;

- 11149,42 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 500 грн. - штраф (фіксована частина);

- 507,85 грн. - штраф (процентна складова).

Всього заборгованість складає 11164, 85 грн.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 15 жовтня 2014 року позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №б\н від 21 квітня 2006 року в розмірі 11164, 85 грн. та вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги представник відповідача вказує, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, не прийнято судом до уваги, що згідно правової позиції, яка висловлена. Верховним Судом України в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 19.03. 2014 року у справі № 6-14цс14, відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі сплином останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що були заявлені сторонами у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного:

Відповідно до положень ст. ст. 3, 11 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За положеннями ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання:

- чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та яким доказами вони підтверджуються;

- чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

- які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

- яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Розглядом справи встановлено та підтверджено наявними у справі доказами той факт, що 21 квітня 2006 року між сторонами був укладений кредитний договір, згідно якому ОСОБА_1 отримала у Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", правонаступником якого є позивач - ПАТ КБ "ПриватБанк" кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 48% на рік за його користування на суму залишку заборгованості за кредитом.

На підставі судового наказу, виданого Московським районним судом м. Харкова 14 листопада 2007 року, з відповідача було стягнуто суму 2790 грн. 82 коп., яка складалася станом на 30 жовтня 2007 року:

- 1798 грн. 40 коп. заборгованість за тілом кредиту;

- 992 грн. 42 коп. - заборгованість за відсотками;

Зазначені суми відповідачем не сплачені.

Про вказані обставини в ході апеляційного розгляду справи підтвердили представники сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Станом на 05 травня 2014 року, у зв'язку з невиконанням узятих на себе зобов'язань відповідачем ОСОБА_1, заборгованість по процентам позивачем розрахована та складає 10157 грн., про що підтверджено у письмових поясненнях представника позивача від 09 лютого 2015 року.

У відповідності до п.8.6 Умов та Правил надання банківських послуг позивач застосував штрафні санкції:

- 500 грн. - штраф (фіксована частина);

- 507, 85 грн. - штраф (процентна складова);

З урахуванням конкретних обставин справи, судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що право ПАТ КБ "ПриватБанк" порушено.

Разом із тим, суд першої інстанції не звернув належної уваги на те, що порушене право не підлягає захисту у зв'язку з пропуском ПАТ КБ "ПриватБанк" строку позовної давності.

Відповідно до вимог ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За положеннями п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За приписами ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Приймаючи до уваги, що основна заборгованість по тілу кредиту та по процентам за користування кредитом була стягнута з відповідача ОСОБА_1 на підставі наказу суду від 14 листопада 2007 року, то строк позовної давності щодо стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом, який з відповідача стягнуто, але не сплачено останнім, сплинув 14 листопада 2010 року.

ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом про захист цивільного права 19 серпня 2014 року.

Як передбачається вимогами ч. 2, 3 ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Справу судом першої інстанції розглянуто за відсутності відповідача.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі з посиланням на той факт, що справу розглянуто за її відсутності, зробила заяву про застосування строку позовної давності (а.с.40-42).

З урахуванням особливості та характеру спірних правовідносин, конкретних обставин по справі, судова колегія вважає за необхідне застосувати строки позовної давності, тим самим задовольнити доводи апеляційної скарги.

Посилання представника позивача на той факт, що строк дії договору не сплинув, оскільки згідно п. 9.12 Умов та Правил надання банківських послуг він діє до моменту належного виконання сторонами обов'язків, є безпідставними.

Судовим наказом від 14 листопада 2007 року повністю було стягнуто заборгованість за тілом кредиту та по процентам за користування кредитом.

Саме з цієї дати необхідно визначати початок перебігу строку позовної давності.

З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції у відповідності до вимог п. 4 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.. ст.. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 15 жовтня 2014 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -