Ухвала суду № 42744114, 05.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

05 лютого 2015 року м. Київ В/800/200/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів:

Мороз Л.Л.,

Горбатюка С.А.,

Кравцова О.В.,

Леонтович К.Г.,

Шведа Е.Ю.,

перевіривши матеріали заяви Південної митниці Міндоходів про допуск до перегляду Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 26.11.2014 року у справі за позовом ТОВ «Водолій-Логістик» до Південної митниці Міндоходів України, Головного управління Державної казначейської служби України про визнання протиправним та скасування рішень, стягнення надмірно сплачених митних платежів, -

встановила:

ТОВ «Водолій-Логістик» звернулося до суду із позовом до Південної митниці Міндоходів України, Головного управління Державної казначейської служби України про визнання протиправним та скасування рішень митниці про корегування митної вартості товарів, стягнення надмірно сплачених митних платежів

Постановою Вищого адміністративного суду України від 26.12.2014 року скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.12.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 року в частині задоволення позову про стягнення надмірно сплачених митних платежів та відмовлено у задоволені позову у цій частині, а рішення судів щодо визнання протиправними та скасування рішення Південної митниці Міндоходів України про корегування митної вартості товарів залишено без зміни.

У заяві про допуск до перегляду Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 26.11.2014 року, заявник посилається на наявність підстав, встановлених ст.ст. 235-239 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України, як судом касаційної інстанції, одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень.

Зокрема, скаржник посилається на рішення Вищого адміністративного суду України від 20.05.2014 року (справа № К/369/14), 5.02.2014 року (справа № К/31520/13) постановлені в касаційному порядку, якими відмовлено у задоволенні позову юридичних осіб до митниці, у зв'язку із обґрунтованістю рішення митниці про витребування додаткових документів та корегування митної вартості товарів.

Вивчивши заяву Південної Митниці та додані до неї матеріали, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що підстави для надання допуску справи до провадження Верховного Суду України відсутні.

Як вбачається з тексту оскаржуваної постанови Вищого адміністративного суду від 26.11. 2014 року, вимоги позивача задоволені та скасовано рішення відповідача про коригування митної вартості товарів, оскільки у митниці були відсутні обґрунтовані сумніви щодо митної вартості товарів при даному розмитненні товару ТОВ «Водолій Логістик», а тому були відсутні підстави витребовувати додаткові документи.

З текстів ухвал ВАСУ у вказаних вище справах, на які посилається заявник вбачається, що у задоволенні позовів юридичних осіб до митниці було відмовлено, оскільки сумніви митниці в конкретних обставинах розмитнення товарів були обґрунтовані, а тому не надання додаткових документів призвело до коригування митної вартості товарів.

Отже в оскаржуваній постанові ВАСУ від 26.11.2014 року та доданих ухвалах ВАСУ застосовані одні і ті самі норми ст.53 Митного Кодексу України, однак обставини справи різні, а саме: наявність розбіжностей у наданих документах та обґрунтований сумнів митного органу.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність ознаки неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах, оскільки подібними є правовідносини, які мають тотожний суб'єктний склад, об'єкт та предмет правового регулювання, а також умови застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для можливого допуску до провадження про перегляд рішення у відповідності до ст. 237 КАС України Верховним Судом України оскаржуваної ухвали.

Керуючись статтями 102, 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ухвалила:

Відмовити у задоволенні заяви Південної митниці Міндоходів про допуск до перегляду Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 26.11.2014 року у справі за позовом ТОВ «Водолій-Логістик» до Південної митниці Міндоходів України, Головного управління Державної казначейської служби України про визнання протиправним та скасування рішень, стягнення надмірно сплачених митних платежів.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: