Рішення № 4274223, 28.07.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.09 Справа № 1/56

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Високовольтний сервісний Центр”, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю “КМБ –Трейд - Плюс”, м. Луганськ

про стягнення 254547 грн. 94 коп.

Суддя Н.М.Зюбанова

П р е д с т а в н и к и:

від позивача - Гаврильченко О.І., довіреність від 20.02.09;

від відповідача –не прибув;

Суть спору: про стягнення 175950 грн. 00 коп. заборгованості за контрактом на постачання електрообладнання та продукції № ВСЦ-2407 від 24.07.08, 19012 грн. 24 коп. пені, 852 грн. 15 коп. інфляційних нарахувань, 2429 грн. 55 коп. 3% річних, 52785 грн. 00 коп. 30% неоплачених витрат, 3519 грн. 00 коп. оперативно-господарської санкції /з врахуванням заяви позивача про зміну позовних вимог/.

При підготовці позовної заяви позивачем помилково у прохальній частині позову не зазначено вимоги про стягнення 55844 грн. 10 коп., які фактично входять до складу позовних вимог та сплачені державним митом.

У відповідності до довідки Державного реєстратора юридична адреса відповідача: м. Луганськ, вул. Леніна, будинок 169, за якою надіслано ухвалу суду від 09.07.09 для повідомлення про день засідання суду.

За поштовим повідомленням № 564325 зроблено відмітку про отримання відповідачем ухвали про порушення провадження у справі.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, його представник у судове засідання не прибув. У відповідності до ст.. 75 ГПК України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Дослідивши обставини справи, вислухавши представника позивача, суд дійшов до наступного.

Так, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Високовольтний сервісний центр", м. Харків /позивачем/ та Товариством з обмеженою відповідальністю "КМБ-Трейд-плюс", м. Луганськ /відповідачем/ було укладено контракт від 24.07.08 № ВСЦ-2407, за умовами якого позивач прийняв зобов'язання передати відповідачу обладнання, що передбачено п. 1.1 договору, а відповідач - прийняти обладнання та сплатити його вартість.

Також за умовами п. 3.1 контракту сторони передбачили, що умови та порядок оплати вказуються у додатках до контракту.

Як було встановлено при розгляді справи, з боку позивача зобов'язання по поставці продукції виконувалось належним чином поетапно. Станом на час звернення до суду та слухання справи позивачем фактично заявляється до стягнення заборгованість у сумі 175950 грн. 00 коп. за продукцію згідно специфікації, яка є додатком № 2 до контракту, на суму 351900 грн. 00 коп., та за умовами якої передбачено умови оплати: 50% передплата згідно рахунка-фактури постачальника, а решта грошей –по факту готовності продукції до відвантаження.

Так, підписаний сторонами акт звірення станом на 30.04.09, свідчить, що на вказану дату заборгованість на користь відповідача складала 175950 грн. 00 коп., тобто дана сума була передплатою за умовами угоди сторін.

Щодо решти боргу, то за листом від 04.02.09 № ВСЦ-04/02-01 позивач повідомив відповідача про готовність продукції за рахунком-фактури № СФ-0000025 на суму 351900 грн. 00 коп. до відвантаження.

Однак відповідач за листом від 19.05.09 № 19-05-03 відповів про неможливість проведення остаточного розрахунку через відсутність коштів та звернувся до позивача з проханням про відвантаження продукції.

Повідомленням про вручення поштового відправлення за № 11681674 підтверджується факт отримання 10.02.09 відповідачем листа від 04.02.09 № ВСЦ-04/02-01. Тому господарський суд вважає, що є таким, що настав строк оплати готової до відвантаження продукції за рахунком-фактури № СФ-0000025 від 07.10.08 на суму 351900 грн. 00 коп.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми.

За розрахунком позивача, складеним у відповідності з чинним законодавством, інфляційні нарахування складають 852 грн. 15 коп. та 3 % річних - 2429 грн. 55 коп. за період з 11.02.09 по 28.07.09, які підлягають до стягнення.

Відповідальність за несвоєчасну оплату продукції передбачена сторонами у п. 8.2 контракту у вигляді пені в розмірі 0,5% від суми, не оплаченої в термін, за кожен день прострочення, але не більше 5% загальної вартості контракту.

Позивачем розраховано пеню виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ та за період з 11.02.09 по 28.07.09 у сумі 19012 грн. 24 коп., яка підлягає до стягнення.

Щодо вимог по стягненню 3519 грн. 00 коп. як оперативно-господарської санкції, то у цій частині позову слід відмовити, оскільки п. 2.3 контракту не передбачає стягнення такої суми, а лише кореспондується з п. 8.2 контракту щодо обмеження розміру пені.

Вимоги позивача про стягнення 52785 грн. 00 коп. у рахунок відшкодування продавцю частини витрат на виготовлення електрообладнання і продукції через відмову покупця від замовлення до моменту відвантаження у розмірі 30% вартості обладнання суд вважає необґрунтованими, оскільки умови п. 8.3 контракту, на який посилається позивач, передбачають відмову покупця від замовлення продукції, що за матеріалами справи не вбачається.

Таким чином неналежне виконання відповідачем зобов'язання по сплаті готової до відвантаження продукції підтверджується матеріалами справи.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

Відповідачем позов не оспорений, доказів сплати боргу не надано.

Тому позов підлягає задоволенню частково та до стягнення підлягають175950 грн. 00 коп. боргу, 19012 грн. 24 коп. пені, 852 грн. 15 коп. інфляційних нарахувань, 2429 грн. 55 коп. 3% річних. У задоволенні решти позову слід відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 235, 236 ГК України, керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “КМБ-Трейд-Плюс”, м. Луганськ, вул. Леніна, б. 169, ідент. код 34279784 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Високовольтний сервісний центр", м. Харків, вул. Плеханівська, б. 92а, ідент. код 35586405 - 175950 грн. 00 коп. боргу, 19012 грн. 24 коп. пені, 852 грн. 15 коп. інфляційних нарахувань, 2429 грн. 55 коп. 3% річних, 1982 грн. 43 коп. державного мита та 239 грн. 14 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Дата підписання рішення –03.08.09.

Суддя Н.М.Зюбанова