Рішення № 4273959, 20.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/406

20.07.09

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „СВ Аутдор”

до закритого акціонерного товариства „Аксесс”

про стягнення 7 693,83 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

Від позивача Назаров К.Є. (дов. від 05.05.2009)

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості по договору на проведення рекламної кампанії № 749 від 01.08.2008 у розмірі 7 693,83 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.06.2009 порушено провадження у справі №50/406 та призначено її до розгляду на 24.06.2009.

В судове засідання 24.06.2009 прибув представник позивача та дав пояснення по справі.

Представник відповідача в судове засідання 24.06.2009 не з’явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Розгляд справи був відкладений на 20.07.2009.

В судове засідання 20.07.2009 прибув представник позивача та дав додаткові пояснення по справі, позов підтримав у повному обсязі та наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання 20.07.2009 повторно не з’явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Відповідач письмових доказів, відзив на позовну заяву не надав, позовну вимогу по суті у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від проведення розрахунків.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2008 між товариством з обмеженою відповідальністю „СВ Аутдор” (далі –позивач, виконавець за договором) та закритим акціонерним товариством „Аксесс” (далі –відповідач, замовник за договором) було укладено договір про проведення рекламної кампанії № 749 (далі –договір).

Відповідно до умов п.2.1 договору виконавець зобов’язується надати послуги з розміщення реклами замовника на спеціальних конструкціях відповідно до затвердженої сторонами адресної програми в період рекламної кампанії, а замовник зобов’язується прийняти послуги та оплатити їх.

Розділ 3 передбачає права та обов’язки сторін, зокрема права та обов’язки замовника полягають у наступному: - замовник вправі здійснювати контроль за виконанням виконавцем договірних зобов’язань за допомогою незалежного моніторингу або іншим способом (п.3.1.1.); - замовник вправі відмовитися в односторонньому порядку від договору в цілому або частково шляхом направлення виконавцеві письмового повідомлення не менш чим за тридцять календарних днів до передбачуваної дати відмови (п.3.1.2.); - замовник зобов’язаний у випадку виявлення неналежного стану спеціальних конструкцій і/або рекламних матеріалів у період проведення рекламної кампанії негайно інформувати виконавця (3.1.11.); - замовник зобов’язаний оплачувати послуги виконавця в розмірі, порядку й способом, передбачених договором і додатковими угодами до нього (п.3.1.12) тощо.

Права й обов’язки виконавця передбачають наступне: - виконавець зобов’язаний прийняти від замовника матеріали, призначені для розміщення на спеціальних конструкціях (п.3.2.1.); - виконавець протягом чотирьох календарних днів з дати закінчення монтажу прийнятих від замовника рекламних матеріалів надає фотографічний звіт про рекламну кампанію (п.3.2.3.); - виконавець самостійно і за власний рахунок забезпечує оформлення необхідної дозвільної документації (п.3.2.16) тощо.

Згідно п. 4.1. ціна (вартість) послуг підлягає узгодженню сторонами до розміщення реклами й вказується в рахунку-фактурі, який виставляється виконавцем. Оплата послуг по договору здійснюється замовником шляхом банківського переведення безготівкових коштів у національній валюті України на поточний рахунок виконавця (п.4.2.). Замовник щомісячно здійснює оплату вартості послуг протягом перших 5 (п’яти) календарних днів кожного місяця проведення рекламної кампанії у відповідності з рахунком-фактурою виконавця (п.4.3.).

Як встановлено судом, на виконання умов договору, позивачем було надано відповідачу послуги в листопаді та грудні 2008 року згідно Договору на загальну суму 7 675,15 грн. Зазначене підтверджується підписаним сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг):

- № ОУ-0002653 від 01.12.2008 на суму 3 575,09 грн.;

- № ОУ-0002784 від 01.12.2008 на суму 425,97 грн.;

- № ОУ-0002644 від 31.12.2008 на суму 3 575,09 грн.,

та виставленими позивачем рахунками № СФ-0002464 від 21.10.2008 на суму 3 575,09 грн., № СФ-0002465 від 21.10.2008 на суму 425,97 грн. та № СФ-0002839 від 05.12.2008 на суму 3 575,09 грн. відповідно.

Вищевказані акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) та відповідні рахунки-фактури приймаються судом у якості належного доказу виконання позивачем своїх зобов’язань перед відповідачем та прийняття їх останнім.

Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, не виконав взяті на себе зобов’язання, а саме своєчасно та в повному обсязі не здійснив оплати належним чином наданих послуг.

З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача було направлено претензію № 22-04/1 від 22.04.2009 з вимогою терміново погасити існуючу заборгованість. Однак відповідач, отримавши зазначену претензію, залишив її без відповіді та задоволення.

Таким чином, на дату звернення позивача з позовом до суду основна заборгованість відповідача за вищевказаним договором становить 7 675,15 грн.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом. Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у розмірі, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо інший розмір відповідальності виконавця не встановлений договором.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 7 675,15 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за договором про проведення рекламної кампанії № 749 від 01.08.2008 в сумі 7 675,15 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню в сумі 104,61 грн. за період прострочення вказаний в розрахунку.

Відповідно до п. 5.3 договору встановлює, що у випадку недотримання замовником обумовлених договором строків здійснення платежів, замовник сплачує виконавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання по дату фактичної оплати.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.4 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Дії відповідача є порушенням вимог договору і це є підставою для застосування відповідальності за умовами договору (п.5.3.) та чинного законодавства, а тому суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення пені згідно розрахунку позивача в сумі 104,61 грн.

Також, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних в розмірі 13,07 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням індексу інфляції, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов’язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем у розмірі 7 675,15 грн., суд погоджується з розрахунком 3% річних у розмірі 13,07 грн. та пені –104,61 грн., наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

В зв’язку з простроченням оплати наданих позивачем послуг у відповідача виникла заборгованість у розмірі 7 693,83 грн. за надані послуги відповідно до договору про проведення рекламної кампанії № 749 від 01.08.2008.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач належним чином обґрунтував свої позовні вимоги та надав суду всі необхідні документи для вирішення справи. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Зважаючи на викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором про проведення рекламної кампанії № 749 від 01.08.2008 в сумі 7 693,83 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства „Аксесс” (04050, м. Київ, вул. Пимоненко, буд. 13, корп. 5, оф.5А/33; 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 16; код ЄДРПОУ 34695122) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „СВ Аутдор” (04050, м. Київ, Шевченкіський район, вул. Тургенєвська, буд. 80, літ. А; код ЄДРПОУ 33239190) основний борг в сумі 7 675 (сім тисяч шістсот сімдесят п’ять) грн. 15 коп., пеню в сумі 104 (сто чотири) грн. 61 коп., 3% річних в сумі 13 (тринадцять) грн. 07 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д

Дата підписання рішення 30.07.2009