Постанова № 42725354, 11.02.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2015 р. Справа№ 925/1428/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Копитової О.С.

Гарник Л.Л.

за участю секретаря Волошиної З.В.

та представників:

від ПАТ „ВТБ Банк": Заболотній С.Г. (дов. від 25.03.2014 № 337/11.5.2);

ліквідатор: не з'явився;

від інших кредиторів: не з'явились;

розглянувши матеріали апеляційної скарги арбітражного керуючого Носань Наталії Сергіївни

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 16.10.2014

у справі № 925/1428/13 (суддя Швидкий В.А.)

за заявою Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Черкаська регіональна дирекція"

до Приватного підприємства "Комфорт-К"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 16.10.2014 у справі № 925/1428/13 у задоволенні клопотання ліквідатора Носань Наталії Сергіївни відмовлено. Встановлено ліквідатору банкрута ПП "Комфорт-К" арбітражному керуючому Носань Н.С. основну грошову винагороду з дати її призначення ліквідатором у справі в розмірі двох мінімальних заробітних плат з виплатою цих коштів за рахунок коштів, отриманих на ліквідаційний рахунок від реалізації майна банкрута, стягнення дебіторської заборгованості або інших надходжень.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, арбітражний керуючий Носань Н.С. звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 16.10.2014 та прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання ліквідатора ПП "Комфорт-К" арбітражного керуючого Носань Н.С. про встановлення розміру основної грошової винагороди з дати її призначення ліквідатором у справі в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

В обґрунтування апеляційної скарги арбітражний керуючий Носань Н.С. посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2014 колегією суддів у складі: головуючий - суддя Шипко В.В., судді: Верховець А.А., Остапенко О.М. апеляційну скаргу арбітражного керуючого Носань Н.С. прийнято до провадження та призначено її розгляд на 09.12.2014.

Ухвалою суду від 09.12.2014 продовжено строк розгляду справи та відкладено її розгляд на 23.12.2014.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду № 02-15/434 від 22.12.2014 у зв'язку з перебуванням головуючого судді Шипка В.В. на лікарняному, призначено повторний автоматичний розподіл справ, відповідно до якого апеляційну скаргу арбітражного керуючого Носань Н.С. передано на розгляд судді Копитовій О.С.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 року колегією суддів у складі: головуючий - суддя: Копитова О.С., судді: Разіна Т.І., Сотніков С.В. вказану апеляційну скаргу прийнято до свого провадження та призначено її розгляд на 13.01.2015.

Розпорядженням керівника апарату суду № 09-52/23/15 від 13.01.2015 в зв'язку з перебуванням головуючого судді Копитової О.С. у відпустці, призначено повторний автоматичний розподіл справи, відповідно до якого вищевказану апеляційну скаргу передано на розгляд судді Остапенку О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 колегією суддів у складі: головуючий - суддя: Остапенко О.М., судді: Верховець А.А., Шипко В.В. вказану апеляційну скаргу прийнято до свого провадження та призначено її розгляд на 27.01.2015.

Розпорядженням керівника апарату суду № 09-52/63/15 від 26.01.2015 в зв'язку з перебуванням головуючого судді Остапенка О.М. у відпустці, призначено повторний автоматичний розподіл справи, відповідно до якого вищевказану апеляційну скаргу передано на розгляд судді Доманській М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2015 у даній справі прийнято до провадження апеляційну скаргу арбітражного керуючого Носань Н.С. на ухвалу господарського суду Черкаської області від 16.10.2014 у даній справі та призначено розгляд вказаної апеляційної скарги на 11.02.2015.

У зв'язку з перебуванням судді Пантелієнка В.О. у відпустці, за розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2015, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі № 925/1428/13 у наступному складі: головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Гарник Л.Л., Копитова О.С. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 апеляційну скаргу прийнято до провадження у новому складі суду.

Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

Представник ПАТ „ВТБ Банк" заперечив проти апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.

В судове засідання 11.02.2015 інші представники кредиторів та ліквідатор не з'явилися. Про день і час розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Судова колегія обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності учасників провадження у даній справі, що не з'явились у судове засідання, за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи приписи ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, судова колегія обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників учасників судового процесу, що не з'явилися у судове засідання, за наявними у справі матеріалами, оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони.

Згідно з ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, ГПК України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон), застосовуються норми Закону в редакції, що діє з 19.01.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно статей 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 04.10.2013 порушено провадження у даній справі про банкрутство приватного підприємства "Комфорт-К", розпорядником майна боржника призначено Носань Н.С.

28.01.2014 проведено попереднє засідання суду, затверджено реєстр вимог кредиторів.

Постановою суду від 27.02.2014 приватне підприємство "Комфорт-К" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Носань Н.С.

31.07.2014 ліквідатор Носань Н.С. звернулася до суду першої інстанції з клопотанням, яким просила суд встановити їй основну грошову винагороду у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за виконання обов'язків ліквідатора банкрута, додала рішення комітету кредиторів, оформленого протоколом від 30.07.2014 №2.

Оскаржуваною ухвалою місцевий господарський суд відмовив у задоволенні вищевказаного клопотання ліквідатора Носань Н.С. та встановив ліквідатору банкрута ПП "Комфорт-К" арбітражному керуючому Носань Н.С. основну грошову винагороду з дати її призначення ліквідатором у даній справі в розмірі двох мінімальних заробітних плат з виплатою цих коштів за рахунок коштів, отриманих на ліквідаційний рахунок від реалізації майна банкрута, стягнення дебіторської заборгованості або інших надходжень.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні учасника судового процесу, суд апеляційної інстанції прийшов до наступного.

Як вбачається з поданого ліквідатором до суду першої інстанції протоколу комітету кредиторів від 30.07.2014 №2 голова комітету кредиторів (ПАТ „ВТБ Банк") заперечив проти встановлення ліквідатору грошової винагороди у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, ДПІ у м. Черкасах „утримались". Після чого було запропоновано встановити ліквідатору грошову винагороду у розмірі двох мінімальних заробітних плат. За дану пропозицію проголосували ПАТ „ВТБ Банк" та ДПІ у м. Черкасах - 6362 голосів. Прийнято рішення: одноголосно, встановити арбітражному керуючому Носань Н.С., як ліквідатору ПП „Комфорт-К", основну грошову винагороду у відповідності до ст. 115 Закону, з дати її призначення ліквідатором, у розмірі двох мінімальних заробітних плат з виплатою цих коштів за рахунок коштів отриманих на ліквідаційний рахунок від реалізації майна банкрута, стягнення дебіторської заборгованості або інших надходжень.

Проте, ліквідатором до суд першої інстанції було подано клопотання про встановлення їй основну грошову винагороду у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за виконання обов'язків ліквідатора банкрута.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 115 Закону арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород.

Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень керуючого санацією, ліквідатора.

Відповідно до абз. 7, 8 п. 37 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 N 01-06/606/2013 грошова винагорода арбітражного керуючого визначається в розмірі мінімальних заробітних плат або середньомісячних заробітних платах керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи.

При цьому в разі неотримання керівником боржника заробітної плати за останні дванадцять місяців його роботи, основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат".

В обґрунтування клопотання ліквідатор надала суду довідку від 02.04.2014 №1 від бувшого керівника банкрута, якою повідомлено, що за 2012-2013 роки та з 01.01.2014 по 30.03.2014 заробітна плата ліквідатору Клим'юку Ю.І не нараховувалася та послалась на п. 37 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013.

Відповідно до ч. 7 ст. 115 Закону ліквідатор - щомісяця звітує перед комітетом кредиторів про нарахування та виплату основної та додаткової грошових винагород арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат; звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів.

Як було зазначено вище, відповідно до рішення комітету кредиторів, оформленого протоколом від 30.07.2014 №2 за результатами розгляду та затвердження звіту ліквідатора щодо основної грошової винагороди, вирішено встановити арбітражному керуючому Носань Н.С. основну грошову винагороду у відповідності до ст. 115 Закону з дати її призначення ліквідатором, в розмірі двох мінімальних заробітних плат з виплатою цих коштів за рахунок коштів, отриманих на ліквідаційний рахунок від реалізації майна банкрута, стягнення дебіторської заборгованості або інших надходжень.

Зважаючи на викладені обставини та наведені положення законодавства, враховуючи рішення комітету кредиторів, оформленого протоколом від 30.07.2014 №2, судова колегія вважає, що суд першої інстанції керувався вищевказаними нормами Закону та правомірно відмовив у задоволенні клопотання ліквідатора Носань Н.С. про встановлення їй основної грошової винагороди за виконання обов'язків ліквідатору банкрута ПП "Комфорт-К" з дати її призначення ліквідатором у даній справі в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат та встановив ліквідатору банкрута ПП "Комфорт-К" арбітражному керуючому Носань Н.С. основну грошову винагороду з дати її призначення ліквідатором у справі в розмірі двох мінімальних заробітних плат з виплатою цих коштів за рахунок коштів, отриманих на ліквідаційний рахунок від реалізації майна банкрута, стягнення дебіторської заборгованості або інших надходжень.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи, наведені арбітражним керуючим Носань Н.С. (ліквідатором у даній справі) в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції. Інформаційний лист Вищого господарського суду України, на який посилається апелянт, носить рекомендаційний характер. Судом взято цей лист до уваги із врахуванням всіх обставин справи та приписів Закону.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги арбітражного керуючого Носань Н.С., зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції від 16.10.2014 у справі № 925/1428/13. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування вказаної ухвали у даній справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-1, 33, 34, 43, 101-106 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Носань Н.С. залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 16.10.2014 у справі № 925/1428/13 - без змін.

2. Матеріали справи № 925/1428/13 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ГПК України.

Повний текст постанови підписаний 16.02.2015.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді О.С. Копитова

Л.Л. Гарник