Ухвала суду № 42719945, 10.02.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №477/382/14-ц 10.02.2015

Провадження № 22-ц/784/122/15 Головуючий першої інстанції: Полішко В.В.

Категорія: 27 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

10 лютого 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М.,

суддів: Кушнірової Т.Б.,

Яворської Ж.М.

при секретарі судового засідання: Харитоновій І.В.

за участі представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві клопотання ОСОБА_3 про призначення судової почеркознавчої експертизи по цивільній справі на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 20 листопада 2014 року за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,

в с т а н о в и л а :

10 лютого 2014 р. ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_5 вказував, що 28 грудня 2012 р. ОСОБА_3 взяла у нього 6 500 доларів США для оплати за легковий автомобіль КІА SPORTAGE 2008 р., який був взятий нею у кредит, про що складено розписку. Крім того на прохання відповідача він здійснив оплату на виконання зобов'язань останньої за кредитним договором на користь банківської установи в сумі 9 450 грн.

Посилаючись на вказані обставини, а також на відмову відповідача надати товар або повернути грошові кошти, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_3 58 493 грн. 50 коп. суми позики, 1 052 грн. 88 коп. 3% річних від простроченої суми, 4 846 грн. 98 коп. процентів за користування його грошима, виходячи з облікової ставки Національного Банку України, 9 450 грн., сплачених в рахунок погашення кредитних зобов'язань та 20 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої неповерненням грошових коштів.

Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 20 листопада 2014 р. позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 64 393 грн. 36 коп., з яких 58 493 грн. 50 коп. суми позики, 1 052 грн. 88 коп. - 3% річних від простроченої суми, 4 846 грн. 98коп. процентів за користування позикою, а також 643 грн. 93 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 вказує на неповне з'ясування судом обставин справи, зокрема безпідставне не проведення почеркознавчої експертизи для підтвердження її заперечень щодо укладення договору позики та складання розписки.

Не погодившись з таким рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у позові, посилаючись зокрема на те, що договір з позивачем він не укладав, заяву-анкету не підписував.

Відповідачкою під час провадження в суді апеляційної інстанції заявлено клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи для з'ясування питань, чи нею складено боргову розписку.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання задоволенню не підлягає.

В силу ст. 58 ЦПК України докази мають бути належними. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він визнаний судом недійсним.

За змістом ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом як факту укладення договору, так й факту передачі грошової суми позичальнику.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За такого доводи відповідача про те, що вона не складала боргову розписку та не підписувала її можуть бути підставою для визнання судом недійсним договору позики.

Однак такий позов у встановленому порядку ОСОБА_3 не заявлявся і предметом судового розгляду не був.

З огляду на викладене відсутні підстави для з'ясування обставин, за яких можливе визнання правочину недійсним у зв'язку із нескладанням, непідписанням розписки та встановлення будь-яких висновків з приводу їх існування при вирішенні спору про стягнення боргу.

Отже оскільки питання щодо підписання відповідачем кредитного договору не відносяться до предмету заявленого позову (про стягнення заборгованості за договором), а позичальником позов про визнання цього договору недійсним з зазначених підстав не заявлявся, з'ясування, чи ОСОБА_3 виготовлено розписку, не має правового значення по даній справі, у зв'язку з чим відсутні й підстави для призначення почеркознавчої експертизи.

За такого заявлене представником клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 143, 304 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про призначення судової почеркознавчої експертизи відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: