Постанова № 42709657, 12.02.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2015 р. Справа №920/2010/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тарасова І.В,, суддя Горбачова Л.П., суддя Істоміна О.А. при секретарі Сіренко К.О.

за участю представників сторін:

позивача -Маслянікова І.О., дов. б/н від 31.10.2014

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АКМА-Станкоімпорт", м. Дніпропетровськ (вх. №520 С/3-12)

на ухвалу господарського суду Сумської області від 18.12.2014 року по справі №920/2010/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКМА-Станкоімпорт", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Товариство реалізації інженерних задач науково технічний центр", с. Боромля Тростянецького району Сумської області

про стягнення 1104 062,30 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарськог суду Полтавської області від 18.12.2014 по справі №920/2010/14 (суддя Левченко П.І.) зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили рішення у справі № 904/8903/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОВАРИСТВО РЕАЛІЗАЦІЇ ІНЖЕНЕРНИХ ЗАДАЧ НАУКОВО ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АКМА-СТАНКОІМПОРТ" про зобов'язання вчинити дії та стягнення пені.

Позивач, ТОВ "АКМА-Станкоімпорт", із ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що судом при прийнятті оскаржуваної ухвали не в повному обсязі з'ясовані обставини, які мають значення для справи, невірно застосовані норми процесуального права, просить вище зазначену ухвалу скасувати та передати справу №920/2010/14 для розгляду по суті до господарського суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, заявник зазначає про відсутність підстав для зупинення провадження у справі, оскільки вважає що господарська справа № 904/8903/14 за позовом ТОВ «Товариство реалізації інженерних задач науково технічний центр» до ТОВ "АКМА-Станкоімпорт" про стягнення заборгованості та зобов'язання здійснити певні дії, яка розглядалась господарським судом Дніпропетровської області та по якій було прийнято рішення, яке не набрало законної сили, та справа №920/2010/14, мають різний предмет спору та встановлюють різні обставини, а тому, суд першої інстанції не позбавлений можливості самостійно встановити обставини у справі №920/2010/14 щодо наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за договором поставки №30 від 25.09.2013 року. У зв'язку з цим, на думку скаржника, склалася ситуація, при якій суд не вирішуючи питання щодо оплати товару, зупинив провадження у справі для вирішення питання щодо поставки цього товару, за який існує заборгованість.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2014 апеляційну скаргу ТОВ "АКМА-Станкоімпорт" було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 09.02.2015 року.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, своїм правом на участь при розгляді апеляційної скарги не скористався, про час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений.

09.02.2015 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість з'явлення в судове засідання 09.02.2015 у зв'язку із знаходженням директора та юрисконсульта ТОВ «Товариство реалізації інженерних задач науково технічний центр» у відрядженні з 09.02.2015 по 11.02.2015, при цьому, клопотання про продовження строку розгляду справи стороною не заявлено.

Розглянувши вказане клопотання колегія суддів приходить до висновку про залишення його без задоволення з наступних підстав.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. З даної статті вбачається, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Матеріалами справи підтверджується, що про дату, час та місце судового засідання відповідач був повідомлений завчасно, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, що знаходиться в матеріалах справи, відповідач не був обмежений у праві надати довіреність іншим особам з урахуванням відомостей про те, що певні обставини можуть перешкодити конкретному представнику взяти участь у судовому засіданні. У зв'язку з наведеним колегія суддів вважає, що у відповідача був час для того, щоб належним чином підготуватися до судового засідання та визначитись щодо особи, яка представлятиме його інтереси у судовому засіданні.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 102 ГПК України, якою визначені скорочені строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду, колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу по суті в судовому засіданні 09.02.2015 року за відсутності представника відповідача.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, позивач, ТОВ "АКМА-Станкоімпорт", звернувся до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з ТОВ «Товариство реалізації інженерних задач науково технічний центр» 484667,78 грн. основної заборгованості, 156049,81 грн. пені, 463347,71 грн. інфляційних втрат та судових витрат.

В обґрунтування заявлених вимог позивач, зокрема, посилався на те, що 25.09.2013 року між сторонами був укладений договір поставки №30 від 25.09.3013, за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання поставити відповідачу метало ріжуче обладнання країни походження Республіка Корея, виробник - Hyundai WIA (товар-1) та програмне забезпечення (товар-2), а відповідач зобов'язався належним чином сплатити ціну за товар та прийняти його.

Відповідно до п. п. 2.9.1.-2.9.5. сторони встановили порядок оплати товару, зокрема, визначили розмір та строк здійснення оплати. У зв'язку з нестабільністю курсу національної валюти, сторони дійшли згоди, що кожна сума платежу буде обчислюватись з настанням певної події та з урахуванням курсу іноземної валюти на день виставлення рахунку згідно формули, зазначеної у п. 2.7. договору.

Як стверджував позивач, відповідачем було порушено порядок оплати товару, що виявилось у самовільному передчасному перерахуванню грошових коштів в розмірі 2507414,52 грн., в той час як необхідно було сплатити два рахунки від 14.03.2014 та від 25.03.2014 на загальну суму 2999079,30 грн. У зв'язку з чим, позивач вважав, що у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 484664,78 грн., яку разом із пенею в розмірі 156049,81 грн. та інфляційними втратами в сумі 463347,71 грн. він просив стягнути на свою користь.

Ухвалою господарського суду Сумської області 05.12.2014 позовну заяву ТОВ "АКМА-Станкоімпорт" було прийнято до провадження та призначено до розгляду.

18.12.2014 р. відповідач звернувся до суду першої інстанції з заявою про зупинення провадження по справі № 920/2010/14 на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України до набранням законної сили пов`язаної з нею іншої справи № 904/8903/14, яка була розглянута господарським судом Дніпропетровської області 01.12.2014 року та за результатами якої позовні вимоги ТОВ «Товариство реалізації інженерних задач науково технічний центр» до ТОВ "АКМА-Станкоімпорт" про зобов'язання вчинити дії та стягнення заборгованості задоволені. Посилаючись на те, що справи № 920/2010/14 та № 904/8903/14 є взаємопов'язаними, а також з урахуванням того, що розгляд справи № 920/2010/14 неможливий до вирішення справи № 904/8903/14, відповідач вважав про наявність підстав для зупинення провадження у справі.

Зупиняючи провадження у справі № 920/2010/14, суд першої інстанції виходив з того, що справи № 920/2010/14 та № 904/8903/14 пов'язані між собою, оскільки в обох справах предмет спору стосується встановлення обставин та фактів виконання сторонами своїх зобов'язань за одним і тим же договором поставки №30 від 25.09.2013, а тому розгляд справи №920/2010/14 є неможливий без з'ясування обставин, які встановлені рішенням по справі № 904/8903/14.

Колегія суддів з таким висновком господарського суду не погоджується виходячи з наступного.

Надаючи правову кваліфікацію встановленим по справі обставинам колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, господарському суду слід у кожному випадку з'ясувати: як саме пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи.

Приймаючи оскаржувану ухвалу про зупинення провадження, суд першої інстанції дійшов висновку, що пов'язаність справ полягає у тому, що в обох справах предмет спору стосується встановлення обставин та фактів виконання сторонами своїх зобов'язань за одним і тим же договором поставки №30 від 25.09.2013 року., а рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/8903/14, яке оскаржується в апеляційному порядку та не набрало законної сили, встановлені обставини , що впливають на збирання та оцінку доказів у справі № 920/2010/14, а також встановлені факти, що мають преюдиціальне значення.

Проте, такий висновок суду першої інстанції колегія суддів вважає помилковим.

Предмет спору - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що кореспондує зі способами захисту права, встановленими законом.

Зокрема, як вбачається з рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2014, що міститься в матеріалах справи, предметом позову господарської справи № 904/8903/14 є вимога ТОВ «Товариство реалізації інженерних задач науково технічний центр» про зобов'язання ТОВ "АКМА-Станкоімпорт" поставити обладнання за договором №30 від 25.09.2013 та стягнення пені у розмірі 572603,93 грн. Таким чином, у вказаній справі встановлюються обставини щодо зобов'язання ТОВ "АКМА-Станкоімпорт" поставити товар ТОВ «Товариство реалізації інженерних задач науково технічний центр».

Разом з тим, у справі №920/2010/14 встановлюються обставини щодо заборгованості відповідача перед позивачем за договором поставки №30 від 25.09.2013 року за обладнання.

Таким чином, вказані справи хоча і є пов'язаними, але за результатами їх розгляду встановлюються різні обставини.

Відповідно до п. 3.16 постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК).

Враховуючи, що господарським судом у справі № 904/8903/14 не встановлюється обставин щодо наявності заборгованості відповідача за договором поставки №30 від 25.09.2013 року, через те, що ці обставини не є предметом спору у справі № 904/8903/14, тому обставини, що встановлюватимуться у справі № 904/8903/14 жодним чином не можуть впливати на встановлення обставин і оцінку доказів, які повинні встановлюватися у справі №920/2010/14. Крім того, обставини, що будуть встановлені під час розгляду справи №920/2010/14 можуть вплинути на оцінку доказів у справі №904/8903/14.

Також, в абз. 2 п. 3.16 постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вказано, що під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Враховуючи, що господарськими судами встановлюються різні обставини у справі №904/8903/14 та у справі №920/2010/14, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не позбавлений можливості самостійно встановити обставини у справі №920/2010/14 щодо наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за договором поставки №30 від 25.09.2013 року.

Таким чином, приймаючи оскаржувану ухвалу про зупинення провадження у справі, суд, не вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для оплати товару в рамках справи № 920/2010/14, зупинив провадження у справі для вирішення іншим судом справи щодо зобов'язання ТОВ "АКМА-Станкоімпорт" поставити товар за договором поставки №30 від 25.09.2013.

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що зупинення провадження у справі в даному випадку є недоцільним, а звернення відповідача з позовом про зобов'язання вчинити дії та стягнення заборгованості не може вплинути на встановлення дійсних обставин по справі № 920/2010/14 та не перешкоджає розгляду зазначеної справи по суті.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд, в порушення норм процесуального права, не з'ясував можливість самостійно встановити фактичні дані, що входять до предмету доказування у справі №920/2010/14, у саме, наявність чи відсутність заборгованості відповідача перед позивачем за договором поставки №30 від 25.09.2013, у зв'язку з чим, безпідставно зупинив провадження у справі № 920/2010/14, чим зумовив і безпідставне зупинення розгляду цієї справи по суті.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача у зв'язку з її юридичною та фактичною обґрунтованістю і наявністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7, якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 Господарського процесуального кодексу України з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 79, 99,101,102, п.2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АКМА-Станкоімпорт", м. Дніпропетровськ задовольнити.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 18.12.2014 року по справі №920/2010/14 скасувати.

Справу направити до господарського суду Сумської області для подальшого розгляду по суті.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови підписано 13.02.2015 року.

Головуючий суддя Тарасова І. В.

Суддя Горбачова Л.П.

Суддя Істоміна О.А.