Ухвала суду № 42707118, 11.02.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 року Справа № 876/235/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Качмара В.Я., Курильця А.Р.,

з участю секретаря судового засідання - Рак Х.І.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Звіра Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

05 серпня 2013 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області, в якому просив (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, а.с. 154) визнати протиправною відмову у наданні відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зобов'язати відповідача надати відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 29 липня 2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно з заявою від 24 липня 2013 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною відмову Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області у наданні ОСОБА_1 відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області надати ОСОБА_1 відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 29 липня 2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно з заявою від 24 липня 2013 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах з ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області, оскільки не був переведений з ДПІ у Жовківському районі Львівської області ДПС в ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області в порядку ст.32 КЗпП України. Апелянт звертає увагу на те, що наказ на переведення позивача на посаду завідувача юридичного сектора, заява на переведення, запис про переведення в трудовій книжці відсутні, а тому відсутні і правові підстави для надання позивачу відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача (апелянта) - Звір Р.П. у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необгрунтованими, подав до суду доповнення до апеляційної скарги (вх.№К-8112/14 від 13.03.2014 р.), просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Позивач - ОСОБА_1 у судовому засіданні не погодився з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, подав до суду заперечення на апеляційну скаргу (вх.№2204/14 від 02.02.2015 р.), просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 15 травня 1998 року працює в органах державної податкової служби України, з грудня 2005 року перебував на посаді начальника юридичного відділу ДПІ у Жовківському районі, а з 16 березня 2012 року (у зв'язку з реорганізацією в порядку перетворення) - ДПІ у Жовківському районі Львівської області ДПС, що підтверджується відомостями трудової книжки (а.с.123).

04 червня 2013 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» утворено як юридичну особу публічного права ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області.

Наказом голови комісії з проведення реорганізації ДПІ у Жовківському районі Львівської області ДПС, першого заступника начальника ДПІ у Жовківському районі Львівської області ДПС від 05 червня 2013 року № 294 розпочато реорганізацію шляхом приєднання ДПІ у Жовківському районі Львівської області ДПС до ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області (а.с.12-13,51-52).

06 червня 2013 року ОСОБА_1 письмово попереджений про наступне вивільнення у зв'язку із реорганізацією ДПІ у Жовківському районі Львівської області ДПС та наступне звільнення із займаної посади згідно з п.1 ст.40 КзПП України (а.с.65).

13 червня 2013 року Міністерством доходів і зборів України затверджено тимчасову організаційну структуру ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області.

20 червня 2013 року затверджено тимчасовий штатний розпис на 2013 рік ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області, якими передбачено юридичний сектор із штатною чисельністю дві одиниці у складі завідувача сектора та головного державного інспектора (а.с.69-72).

26 червня 2013 року ОСОБА_1 надано письмову пропозицію посади завідувача юридичного сектору ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області, на яку позивач погодився, що підтверджується його підписом (а.с.78).

24 липня 2013 року ОСОБА_1 подав заяву (вх.№4261) про надання йому відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 29 липня 2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі ст.18 Закону України «Про відпустки» та ст. 179 КЗпП України (а.с.7).

Листом від 30 липня 2013 року №7707/04 вказану заяву залишено без розгляду, мотивуючи це тим, що ОСОБА_1 фактично не перебуває у трудових відносинах з ДПІ у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області (а.с.79-80).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана відмова прийнята на підставі помилкових висновків роботодавця про те, що фактично ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах з ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області, оскільки не був переведений з ДПІ у Жовківському районі Львівської області ДПС в ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області на підставі ст.32 КЗпП України. Разом з тим, матеріалами справи підтверджується фактичний допуск ОСОБА_1 до роботи на посаді завідувача юридичного сектору ДПІ з відома та за розпорядженням керівництва ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області. Таким чином, відмова у наданні позивачу відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є протиправною.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що з липня 2013 року ОСОБА_1 допущений до роботи на посаду завідувача юридичного сектору ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області.

Зокрема, 09 липня 2013 року начальником ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області видано довіреність № 110 (бланк №000086), якою уповноважено завідувача юридичного сектора ДПІ у Жовківському районі ОСОБА_1 від імені ДПІ у Жовківському районі представляти інтереси інспекції в усіх державних органах, установах, підприємствах, органах внутрішніх справ, місцевих, апеляційних судах, вищих спеціалізованих судах, Верховному Суді України.

Судом першої інстанції встановлено, що вказана довіреність не скасована та не відкликана.

Також у період з 01 з 17 липня 2013 року ОСОБА_1 як завідувачем юридичного сектора завізовано значну кількість наказів начальника ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області, в тому числі про проведення планових, позапланових перевірок та податкових повідомлень-рішень (зокрема, наказ начальника ДПІ від 10 липня 2013 року №9 «Про вжиття заходів щодо усунення недоліків за результатами фінансового аудиту» (бланк №000192) та від 15 липня 2013 року №336 «Про проведення документальної позапланової перевірки ПП «Укртекстрейдинг» (бланк №000102), а.с.26-30).

Уся внутрішня переписка між підрозділами ДПІ за вказаний період здійснювалась саме на ім'я завідувача юридичного сектору ОСОБА_1, зокрема, службова записка начальника управління податкового аудиту ДПІ Антоняк Г.В. від 17 липня 2013 року № 8, подану на ім'я завідувача юридичного сектору ОСОБА_1 (а.с.31).

12 липня 2013 року ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області проведено розширену нараду керівників та працівників структурних підрозділів ДПІ, в якій ОСОБА_1 приймав участь як завідувач юридичного сектору, що підтверджується додатком №2 до протоколу зазначеної наради (а.с.32-34).

Аналізуючи фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що фактичний допуск ОСОБА_1 до роботи на посаді завідувача юридичного сектору ДПІ здійснювався з відома та за розпорядженням керівництва ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області.

Згідно з ч.4 ст.24 КЗпП України трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу або розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.

Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року № 9 фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи відома власника або уповноваженого ним органу.

Таким чином, ОСОБА_1 на момент звернення з заявою про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку фактично перебував у трудових відносинах з ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області.

Однією з соціальних гарантій при проходженні публічної служби є право на відпустку, в тому числі на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Зокрема, відповідно до ст.18 Закону України «Про відпустки» після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, та одним із прийомних батьків.

Згідно з ч.7 ст. 179 КЗпП України право використання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повністю або частинами, має зокрема і батько дитини.

Ст.181 КЗпП та ст.ст.18, 20 Закону України «Про відпустки» передбачено порядок надання матері дитини або іншим особам, які фактично доглядатимуть за дитиною, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Цими статтями передбачено, що для оформлення такої відпустки мати дитини або особа, яка фактично доглядає за дитиною, має подати відповідну письмову заяву на ім'я власника або уповноваженого ним органу (далі - власник) та копію свідоцтва про народження дитини (для підтвердження віку дитини). Остання, крім зазначених документів, повинна надати довідку з місця роботи (служби, навчання) матері дитини про те, що вона стала до роботи до закінчення цієї відпустки, а також довідку органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання матері про те, що їй виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку припинено (із зазначенням дати).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач ОСОБА_1 разом з заявою про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку долучив всі необхідні документи на підтвердження наявності права на таку відпустку, а саме: копію свідоцтво про народження дитини, копію свідоцтва про одруження, довідку з місця праці дружини від 16 липня 2013 року №12-4/077, довідку Галицького відділу соцзахисту від 24 липня 2013 року №2617.

Таким чином, за умови незакінчення терміну вказаної відпустки та наявності зазначеної вище довідки і припинення виплати матері дитини допомоги по догляду за дитиною батько дитини має право на надання йому відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Така правова позиція узгоджується з судовою практикою Верховного Суду України (постанова від 01 липня 2014 року справа №21-212а14), що в силу вимог ст.244-2 КАС України є обов'язковою для застосування, а суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відмова у наданні позивачу відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є протиправною.

Колегія суддів звертає увагу на те, що встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) щодо забезпечення належного гарантування соціальних прав працівників ліквідованої установи. Це зобов'язання працедавцем не виконано, тому трудові гарантії позивача як працівника порушені.

Ч.1 ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено судом першої інстанції, з висновком якого погоджується колегія суддів, відповідач не довів правомірність своїх дій щодо відмови у наданні позивачу відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, покликання відповідача на дотримання ним вимог трудового законодавства спростовані позивачем та не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної справи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року у справі № 813/6094/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді В.Я. Качмар

А.Р. Курилець

Повний текст ухвали виготовлено 13 лютого 2015 року.