Ухвала суду № 42707121, 11.02.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 року Справа № 876/2354/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Качмара В.Я., Курильця А.Р.,

з участю секретаря судового засідання - Рак Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2014 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

30 грудня 2013 року позивач - управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі звернулось в суд з позовом до відповідача - ТОВ «Домобудівник», в якому просило стягнути борг по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б» - «з» Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01 жовтня 2013 року по 25 грудня 2013 року в сумі 126038,51 грн.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2014 року позов задоволено. Стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Домобудівник» (вул. Лозовецька, 3, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 01268970) в користь Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі на п/р 2560530200519 у Філії-Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» ПАТ «Державний ощадний банк України» кодування платежу 50020500, МФО 338545 борг по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01 жовтня 2013 року по 25 грудня 2013 року в сумі 126038,51 грн. (сто двадцять шість тисяч тридцять вісім гривень п'ятдесят одна копійка).

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що відповідача не було належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду даної справи. Не існувало також і вказаної в оскаржуваній постанові суми заборгованості перед управлінням Пенсійного фонду України в м.Тернополі, яку було незаконно стягнено. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Представники апелянта (відповідача) - Савчук В.К. та Федірко В.С. у судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважають висновки суду першої інстанції неправильними та необгрунтованими, просять скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи в його відсутності за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Домобудівник» зареєстроване як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в м.Тернополі.

Згідно з розрахунком позивача у відповідача наявна заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам ТОВ «Домобудівник», яким призначена така пенсія відповідно до п. «б» - «з» ст.13 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 01 жовтня 2013 року по 25 грудня 2013 року в сумі 126038,51 грн. (а.с.5,7-19).

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Домобудівник» отримувало розрахунки позивача про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій і зазначені вимоги ним не оскаржувались (а.с.6).

Доказів погашення вказаної заборгованості боржник не надав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з пенсійним законодавством відповідач зобов'язаний відшкодовувати витрати органу Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві. Крім того, сума заборгованості підтверджена належними доказами, підстав для звільнення відповідача від її оплати чи доказів її сплати суду не надано.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз.1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених згідно з п."б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" було врегульовано Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до п.п.1,2 ст.1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно з абз.4 п.1 ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених п.п.1,2 ст.1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п."б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 вказаного Закону.

Абз.3 п.1 ст.4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абз.4 п.1 ст.2 цього Закону.

Відповідно до п.6.1 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Приписами п.6.4 вказаної Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до вимог п.6.8 Інструкції визначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з п. 6.10 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Положення ст.ст. 14, 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачають, що платниками страхових внесків до Пенсійного фонду України є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у п.п.1, 10, 15 ст.11 цього Закону.

Аналізуючи наведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про підставність позовних вимог щодо стягнення з ТОВ «Домобудівник» заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01 жовтня 2013 року по 25 грудня 2013 року, оскільки згідно з пенсійним законодавством відповідач зобов'язаний відшкодовувати органу Пенсійного фонду витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві. Крім того, сума заборгованості підтверджена належними доказами, підстав для звільнення відповідача від її оплати чи доказів її сплати суду не надано. Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову.

Така правова позиція узгоджується з судовою практикою Верховного Суду України (постанова від 19 березня 2013 року справа № 21-60а13), що в силу вимог ст.244-2 КАС України є обов'язковою для застосування, а суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Колегія суддів критично оцінює покликання апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема, неналежне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового розгляду, оскільки в матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення, направлене 01 квітня 2010 року на адресу ТОВ «Домобудівник» про призначення розгляду справи на 03 лютого 2014 року (а.с.29), направлене 13 січня 2014 року на адресу ТОВ «Домобудівник», яке отримане уповноваженою особою відповідача 17 січня 2014 (а.с.29).

Таким чином, доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів не приймає до уваги покликання представників відповідача в судовому засіданні на те, що витрати на виплату та доставку пільгових пенсій щодо двох працівників ТОВ «Домобудівник» з них стягнуто неправильно, оскільки судом такого факту на час розгляду справи не встановлено. У випадку встановлення такого факту судовим рішенням, яке набере законної сили, відповідач вправі звернутися в суд з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2014 року у справі № 819/3525/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді В.Я.Качмар

А.Р. Курилець

Повний текст ухвали виготовлено 13 лютого 2015 року.