Ухвала суду № 42706785, 10.02.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2015 року Справа № 30252/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сапіги В.П.

за участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОМАС» до Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області, Державної податкової адміністрації у Львівській області про визнання неправомірними дій, скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду скарги,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2011 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «РОМАС» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Червонограді області, Державної податкової адміністрації у Львівській області, в якому просить визнати неправомірними дії посадових Державної податкової інспекції м. Червонограда по встановленню фактів та визнання правочину ТзОВ «Ромас» та ПП «Галич Тур» нікчемним за договором поставки №ЛВ-501209 від 15.12.2009 р.; скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції м. Червонограда від 19.08.2011 р. №0000582301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 8890,65 грн., з яких: за основним платежем - 7112,52 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1778,13 грн.; визнати неправомірними дії Державної податкової адміністрації у Львівській області по встановленню фактів та визнання правочину ТзОВ «Ромас» та ПП «Галич Тур» нікчемним за договором поставки №ЛВ-501209 від 15.12.2009 р.; скасувати рішення Державної податкової адміністрації Львівської області про результати розгляду первинної скарги від 13.10.2011 р. № 27336/10/25-005/2223.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року закрито провадження у справі в частині вимог про визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у м. Червонограді по встановленню фактів та визнання правочину ТзОВ «Ромас» та ПП «Галич Тур» нікчемними за договором поставки №ЛВ-501209 від 15.12.2009 р. та визнання неправомірними таких самих дій посадових осіб Державної податкової адміністрації у Львівській області.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2012 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Червонограді № 0000582301 від 19 серпня 2011 р. В задоволенні вимог про скасування рішення Державної податкової адміністрації у Львівській області про результати розгляду первинної скарги від 13.10.2011 р. відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що реальність здійснення господарських операцій ТзОВ «Ромас» з його контрагентом - ПП «Галич-Тур» первинними бухгалтерськими документами, а саме: договором, податковою та видатковою накладною, документами, подорожнім листом про перевезення товару, що свідчать про подальше використання товару позивачем при виконанні робіт з будівництва котельні.

Суд першої інстанції звертає увагу на те, що підприємство фактично займається будівельними роботами, про що свідчать повідомлення Служби автомобільних доріг у Львівській області про перемогу ТзОВ «Ромас» у виконанні поточного ремонту вулиць та доріг таких об'єктів як комунальні дороги Львівської області, повідомлення про прийняття пропозицій конкурсних торгів замовниками - Жвирківська селищна рада, Годовицько-Басівська сільська рада. ТзОВ «Романс» перемогло в тендерних закупівлях за державні кошти по будівництву паливної (котельні) Сокальського районного народного дому, було акцептовано тендерну пропозицію товариства і укладено договір підряду № 45 від 14.10.2009 р. на виконання будівельних робіт між що ТзОВ Романс» та відділом культури та туризму Сокальської райдержадміністрації. Визначено договірну ціну робіт; видано накладну від 30.09.2010 р., 30.11.2010 р., на передачу матеріалів у виробництво, серед вказаних матеріалів є і ті, що отримані від ПП «Галич-Тур». Роботи ТзОВ «Ромас» виконало, що підтверджується актом виконаних робіт. Зазначені докази підтверджують факт придбання, отримання від ПП «Галич-Тур» товару.

Крім того, жодними доказами відповідач не доводить фактичної та юридичної неспроможності ПП «Галич-Тур» виконувати зобов'язання щодо поставки товару на користь ТзОВ «Ромас».

Суд першої інстанції відхилив покликання ДПІ на дані аналізу податкової звітності ПП «Галич-Тур» про не включення ним суми податкових зобов'язань, що випливають з операції з продажу ТМЦ, оскільки платник податків (позивач) не може відповідати за податкові зобов'язання іншого, і вплинути на це не може.

Наведені в акті перевірки дані щодо неможливості здійснювати господарські операції між ТзОВ «Роман» та ПП «Галич-Тур» є суб'єктивним припущенням податкового органу та не можуть заперечити факту придбання та використання товарів у господарській діяльності.

Разом з тим, під час перевірки податковий орган не встановив обставин, які б свідчили про умисел ТзОВ «Роман» на укладення договорів з контрагентом ПП «Галич-Тур» (та його умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договором. Навпаки, документально доведено виконання зобов'язань щодо купівлі-продажу товару. Це підтверджується не лише документами, але й фактичним використанням будівельних матеріалів для виконання робіт на замовлення інших підприємств, реальністю дій ТзОВ «Ромас» щодо оплати за отриманий товар. Відтак, протиправного умислу сторін, зокрема позивача, на укладення фіктивного правочину не встановлено, що виключає його кваліфікацію як недійсного. З огляду на відсутність доказів умислу сторін, вищезгадані правочини не можуть вважатися нікчемними як такі, що порушують публічний порядок за ст. 228 ЦК України.

Суд першої інстанції вказує на те, що рішення начальника податкової інспекції, прийняте за результатами розгляду скарги платника податків, само по собі, прав та інтересів платника податків не порушує. Воно не має самостійного значення, оскільки ним не визначаються податкові зобов'язання, що підлягають сплаті. За наслідками перевірки приймається податкове повідомлення-рішення, яке породжує відповідні правовідносини щодо сплати податкового зобов'язання. За таких обставин, позовні вимоги, в частині скасування рішення заступника начальника ДПА у Львівській області про результати розгляду первинної скарги № 27336/10/25-005/2223 від 13.10.2011 р. є безпідставними.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Державна податкова інспекція у м. Червонограді Львівської області оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2012 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що договір поставки, укладений з ПП «Галич-Тур», є нікчемним, оскільки в ході проведення перевірки ДПІ щодо ПП «Галич-Тур» встановлено факт не включення податкових зобов'язань до звітності, не представлення до перевірки документів, нікчемність укладених ним угод.

Апелянт стверджує про неможливість отримання від ПП «Галич-Тур» товару, оскільки відсутній факт здійснення господарської діяльності та відсутні документи про транспортування товару, тобто товарно-транспортні накладні, а подорожній лист оформлено з порушенням. Відтак, всі ці обставини в сукупності призвели до заниження податкових зобов'язань ТзОВ «Ромас».

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ТзОВ «Ромас» зареєстроване як юридична особа 18.05.1995 р. З 2001 р. займається будівельною діяльністю, про що отримала ліцензію серії АВ № 400765, строком до 21.12.2014 р. (остання ліцензія).

У період з 01.08.2011 року по 05.08.2011 року Державною податковою інспекцією у м. Червонограді Львівської області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Ромас» щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні взаємовідносин з ПП «Галич-Тур» за період з 01.12.2009 р. по 31.12.2009 р.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 10.08.2011 року № 685/2301/22404933, згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення п.7.4.1, п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 7112,72 грн.; порушення ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України в частині недодержання вимог цих статей в момент вчинення правочинів з ПП «Галич-Тур», оскільки такі правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків та є нікчемними. В акті перевірки зроблено висновки про те, що факт отримання товару від ПП «Галич-Тур» не підтверджується, що призвело до заниження ПДВ.

На підставі даного акта перевірки Державною податковою інспекцією у м. Червонограді Львівської області прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення від 19.08.2011 р. №0000582301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 8890,65 грн., з яких: за основним платежем - 7112,52 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1778,13 грн.

ТзОВ «Ромас» не погодилось з податковим повідомленням-рішенням та висновками акту перевірки, оскаржило їх в адміністративному порядку. 18.08.2011 р. ДПІ у м. Червонограді розглянуло заперечення платника, залишила такі без задоволення, а висновки акту - без змін. Рішенням ДПА у Львівській області від 13.10.2011 р. прийнятого за результатами розгляду первинної скарги, скаргу платника залишено без задоволення.

Встановлено, що 15 грудня 2009 р. між ТзОВ «Ромас» (покупець) та ПП «Галич-Тур» (продавець) було укладено договір поставки № ЛВ-501209. Предметом договору є купівля-продаж товару систем димовідводів та вентиляції з нержавіючої або оцинкованої сталі. В договорі визначено умови щодо кількості та якості товару, строки та умови поставки, порядок розрахунків, серед яких передбачено можливість оплати векселем.

За договором ТзОВ «Романс» отримало від продавця ПП «Галич-Тур» товар (вибуховий клапан, труби, трійники, хомути тощо). Про продаж товару свідчить податкова накладна від 30.12.2009 р. на суму 42 675,12 грн. (7112,52 ПДВ) та видаткова накладна №РН-12-3001 на цю ж суму.

Як слідує із матеріалів, ТзОВ «Ромас» на підставі первинних документів оплатило частину коштів на рахунок ПП «Галич-Тур», що підтверджується платіжними дорученнями. У зв'язку з перебуванням ПП «Галич-Тур» в стадії припинення на час здійснення платежів, частина коштів за отриманий товар (37000 грн.) була сплачена ПП « 1КЦ «Облік» на підставі пред'явленого до сплати простого векселя, емітованого ПП «Галич-Тур». Про пред'явлення векселя свідчать акт від 20.09.2010 р., від 18.10.2010 р.

Товар від ПП «Галич-Тур» до ТзОВ «Ромас» поставлений силами покупця, про що виписано подорожній лист від 30.12.2009 р. № 665249, в якому вказано особу водія (ОСОБА_2), марку автомобіля, пункт відправлення (м.Львів) та розвантаження (м. Червоноград), документ на підставі якого перевозився товар (накладна), час прибуття та вибуття. Товар, отриманий від ПП «Галич-Тур» було використано на виконання робіт з будівництва паливної (котельні) Сокальського районного народного дому, відповідно до договору № 45 від 14.10.2009р., що підтверджується актами приймання-здачі виконаних робіт.

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), при цьому такі витрати повинні бути підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Подані позивачем платіжні доручення, податкові накладні є документами, які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість в ціні товару та дають йому право на включення відповідних сум до податкового кредиту, а також на отримання бюджетного відшкодування у порядку, передбаченому п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Частиною 2 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено відповідальність платника податку тільки у випадку включення в податковий кредит сум ПДВ, не підтверджених податковими накладними. При цьому, вищезазначений Закон не передбачає обов'язку або права одного платника податків контролювати показники податкової звітності іншого платника податків.

Підпунктами 7.2.1. та 7.2.3. пункту 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено обов'язок надання покупцю продавцем податкової накладної, яка складається в момент виникнення податкових зобовязань останнього та є одночасно звітним податковим і розрахунковим документом.

Пунктом 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включення до податкового кредиту, згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону, суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку із придбанням товарів іпослуг), не підтвердженні податковими накладними чи митними деклараціями.

Отже, позивач, одержавши у встановленому порядку податкові накладні, відповідно до пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» правомірно включив суму податку на додану вартість до податкового кредиту.

На думку апеляційного суду, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що факт отримання послуг (товарів, робіт) між ТзОВ «Ромас» та ПП «Галич-Тур» мав реальний характер, вони підтверджені первинними бухгалтерськими документами і в подальшому використовувались позивачем у господарській діяльності.

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними»» при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі.

Однак, відповідачем не було надано доказів наявності вироку суду відносно ПП «Галич-Тур» за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), а договора, укладені з ПП «Галич-Тур», у судовому порядку не визнані недійсними.

Слід відмітити, що Державною податковою інспекцією у м. Червонограді Львівської області не було також надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження нереальності здійснених позивачем господарських операцій. Не надано також добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій. Зазначене вказує на необґрунтованість тверджень відповідача про нереальність проведених позивачем господарських операцій.

Крім того, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що безпідставними є позовні вимоги в частині скасування рішення заступника начальника ДПА у Львівській області про результати розгляду первинної скарги № 27336/10/25-005/2223 від 13.10.2011 р., оскільки рішення начальника податкової інспекції, прийняте за результатами розгляду скарги платника податків, само по собі, прав та інтересів платника податків не порушує. Воно не має самостійного значення, оскільки ним не визначаються податкові зобов'язання, що підлягають сплаті. За наслідками перевірки приймається податкове повідомлення-рішення, яке породжує відповідні правовідносини щодо сплати податкового зобов'язання.

З огляду на викладене, на думку апеляційного суду, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2012 року у справі №2а-12420/11/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОМАС» до Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області, Державної податкової адміністрації у Львівській області про визнання неправомірними дій, скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду скарги - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

В.П. Сапіга

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 10.02.2015 року.