Ухвала суду № 42686754, 03.02.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2015 р.Справа № 820/20035/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Старостіна В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2014р. по справі № 820/20035/14

за позовом Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будцентр Витязь"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м.Харкова, звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будцентр Витязь" про стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 584,84 грн. Також, позивачем подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно боржника.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2014р. відмовлено у задоволенні клопотання про забезпечення позову в даній справі.

Не погоджуючись з ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2014р. відповідачем подано апеляційну скаргу , в якій він просить суд апеляційної інстанції скасувати зазначену ухвалу, прийняти нову, якою задовольнити клопотання про забезпечення позову.

Апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до п. 3, 4 ст. 117 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкт владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та обов'язковою для виконання. Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується лише як гарантія задоволення законних вимог позивача, останній повинен довести суду ймовірність припущення, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам або захист цих прав. Тягар доказування покладається на особу, яка подала таку заяву. Доказування здійснюється за загальними правилами відповідно до статті 71 КАС України.

У клопотанні позивача про забезпечення позову, необхідність вжиття заходів забезпечення позову вмотивовано тим, що несвоєчасна сплата єдиного внеску може призвести до затримки виплат пенсій, завдати істотної шкоди інтересам громадян та державі, а також підірвати авторитет останньої.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не надано достатніх переконливих доказів, не обґрунтовано належним чином існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Крім того , позивачем не зазначено жодних підстав, з яких саме він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та правам позивача, захист яких стане неможливим без накладення арешту на майно відповідача.

З матеріалів справи вбачається , що предметом розгляду адміністративної справи є стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 584,84 грн., але в клопотанні просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно відповідача, що є неспіврозмірним з позовними вимогами.

Колегія суддів звертає увагу на відсутність у клопотанні позивача переліку майна відповідача по справі щодо якого позивач просить у порядку вжиття заходів забезпечення заборонити вчиняти дії з його відчуження, що унеможливлює вжити заходи спірозмірні розміру заявлених позовних вимог. Відсутність зазначених відомостей позбавляє суд прийняти ухвалу, яка б відповідача вимогам ч.3 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто на підставі повного та всебічного з'ясування обставин у справі. Крім того, відсутність зазначених відомостей унеможливить виконання судового рішення, щодо вжиття заходів забезпечення позову.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що позивач не надав доказів в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в розумінні вимог ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України.

Інші доводи апеляційної скарги є помилковими та не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2014р. по справі № 820/20035/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Старостін В.В. Ральченко І.М.