Постанова № 42685337, 09.02.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2015 р. Справа№ 910/22385/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Лобаня О.І.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 09.02.2015

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на ухвалу господарського суду міста Києва від 09.12.2014

у справі №910/22385/14 (головуючий суддя Гулевець О.В., судді Бондаренко Г.П., Демидов В.О.)

за заявою публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»

про видачу судового наказу на виконання рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 13.03.2014 у справі №1195/14

за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

13.03.2014 Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків прийнято рішення по справі №1195/14, відповідно до якого позов ПАТ «Укрсоцбанк» (далі - заявник) задоволено та стягнуто з ФОП ОСОБА_2 (далі - боржник) заборгованість по договору кредиту у сумі 3 951 352,94 грн., третейський збір у сумі 25 500,00 грн.

У жовтні 2014 ПАТ «Укрсоцбанк» звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 13.03.2014 у справі №1195/14 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.12.2014 у справі №910/22385/14 заяву ПАТ «Укрсоцбанк» про видачу судового наказу на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 13.03.2014 по справі №1195/14 задоволено.

Ухвалено видати наказ на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 13.03.2014 по справі №1195/14 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості наступного змісту: стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість по договору кредиту в сумі 3 915 352,94 грн.

Присуджено до стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» третейський збір в сумі 25 500,00 грн.

Присуджено до стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827,00 грн.

При винесенні оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд дійшов до висновку про те, що рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 13.03.2014 у справі №1195/14 та заява ПАТ «Укрсоцбанк» про видачу судового наказу на виконання вказаного рішення відповідають вимогам ст. 122-10 ГПК України, ст. ст. 16 - 18 Закону України «Про третейські суди».

Не погодившись з винесеною ухвалою, ФОП ОСОБА_2 подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 09.12.2014 у справі №910/22385/14 скасувати, провадження у справі №910/22385/14 припинити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ФОП ОСОБА_2 посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, на невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи, а також не неправильне застосування норм процесуального права.

У своєму відзиві, поданому суду 26.01.2015 та долученому до матеріалів справи, ПАТ «Укрсоцбанк» заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає спірну ухвалу суду законною та обґрунтованою, просить суд залишити її без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2015 у справі №910/22385/14 апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду міста Києва від 09.12.2014 у справі №910/22385/14 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 28.01.2015.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду в судовому засіданні від 28.01.2015 у справі №910/22385/14 оголошено перерву до 09.02.2015, продовжено строк розгляду справи №910/22385/14 на 15 днів.

В судовому засіданні 09.02.2015 представник ПАТ «Укрсоцбанк» заявив клопотання про припинення апеляційного провадження у справі та повернення скарги ФОП ОСОБА_3, оскільки ст. 106 ГПК України не передбачено оскарження в апеляційному порядку ухвал суду першої інстанції про видачу судового наказу на виконання рішення третейського суду.

Обговоривши із сторонами заявлене клопотання, колегія суддів вважає за необхідне у його задоволенні відмовити, виходячи з наступного.

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеній в вішенні №11-рп/2012 від 25.04.2012 у справі №1-12/2012, ст.ст. 106, 111-13 ГПК України не містять заборони стосовно апеляційного та касаційного оскарження ухвал, постанов господарського суду. Відсутність у частині першій ст. 106 Кодексу норми щодо оскарження ухвали суду про задоволення заяви про видачу виконавчого документа за рішенням третейського суду не може бути підставою для відмови у прийнятті апеляційної чи касаційної скарги на такі ухвали. Ця відмова розглядалася б як порушення конституційного права на судовий захист, яке за ст. 64 Конституції України не може бути обмежене.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Конституційного Суду України, за якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі ст. 64 Конституції України не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25.12.1997 №9-зп).

Представник ФОП ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та припинити провадження у справі.

Представник ПАТ «Укрсоцбанк» в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Частиною 5 ст. 106 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вислухавши учасників процесуобговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду, яке не виконано самостійно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Виконавчий документ, виданий на підставі рішення третейського суду, може бути пред'явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно ч. 3 ст. 122-9 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 122-10 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 122-10 ГПК України господарський суд відмовляє у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: 1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на час розгляду заяви про видачу виконавчого документа на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 13.03.2014 у справі №1195/14 вказане рішення компетентним судом не скасовано.

Також, матеріали справи свідчать, що дана справа була підвідомча вказаному третейському суду відповідно до закону; строк для звернення за видачею виконавчого документа заявником не пропущений; зазначене рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою; дана третейська угода не визнана недійсною компетентним судом; склад третейського суду відповідав вимогам статей 16 - 18 Закону України «Про третейські суди». Інших підстав для відмови у видачі виконавчого документа, передбачених законом, як судом першої інстанції, так і колегією суддів не встановлено.

При цьому, посилання боржника на те, що рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 13.03.2014 у справі №1195/14 прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, колегією суддів відхиляються, оскільки в п. 6.2 генерального договору про надання кредитних послуг №805/6/18/8-135 від 13.10.2008, укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та ФОП ОСОБА_2, сторони виклали угоду про передачу спору на вирішення третейським судом та дійшли згоди, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України «Про третейські суди» домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою 02002, м. Київ, вул. М. Рискової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному в даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Відповідно до ч. 1 ст. 122-11 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду господарський суд виносить (постановляє) ухвалу про видачу виконавчого документа або про відмову у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду за правилами, передбаченими цим Кодексом для прийняття (ухвалення) рішення.

Дослідивши наявні у справі матеріали, а також матеріали третейської справи №1195/14 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, колегія суддів дійшла висновку, що заява ПАТ «Укрсоцбанк» про видачу судового наказу на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 13.03.2014 у справі №1195/14 є обґрунтованою та правомірно задоволена судом першої інстанції, оскільки рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків в справі №41/12 боржником самостійно не виконано.

Доводи скаржника щодо необхідності припинення провадження у справі №910/22385/14 колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

В обґрунтування таких доводів боржник посилався на те, що питання стягнення заборгованості було вирішено третейським судом при вирішенні справи №311/10 та на виконання відповідного рішення видано наказ. Також, боржник зазначає, що заборгованість є погашеною за рахунок майна майнового поручителя - ТОВ «Інтерснабстрой».

Однак, рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 14.02.2011 по справі №311/10 з ОСОБА_2 стягнуто заборгованість за додатковою угодою №1 до генерального договору №805/6/18/8-135 від 13.10.2008 у розмірі 9615431,86 грн. В той час, як рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 13.03.2014 у справі №1195/13 з ФОП ОСОБА_2 стягнуто заборгованість у розмірі 3915352,94 грн. за додатковою угодою №2 до цього генерального договору.

Отже, посилання боржника на наявність підстав для припинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України є безпідставними.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що оскаржувана ухвала суду винесена у відповідності з вимогами чинного процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається. Решта доводів скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування ухвали господарського суду міста Києва від 09.12.2014 у справі №910/22385/14.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду міста Києва від 09.12.2014 у справі №910/22385/14 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 09.12.2014 у справі №910/22385/14 залишити без змін.

3. Справу №910/22385/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.І. Лобань

Р.В. Федорчук