Ухвала суду № 42669706, 05.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 лютого 2015 рокусправа № 808/758/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

за участю:

представників позивача: Іоффе В.Л.,

представника відповідача: Карленко Н.Т..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року у справі №808/758/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Марка» до державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, -

в с т а н о в и в :

30 січня 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Марка» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 03 січня 2014 року №0000032200, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Марка» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 570 281,25 грн., в тому числі 2 144 397.00 грн. за основним платежем та 425 884.25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято за результатами планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р. За наслідками перевірки податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 6.5 ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість у загальній сумі 135 209 грн., п. 185.1 б) ст. 185, п. 186.3, п. 186.4 ст. 186 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у загальній сумі 2 009 188 грн.. Ані висновки акту перевірки, ані податкове повідомлення - рішення не відповідають вимогам чинного на час існування спірних відносин законодавства, на думку позивача, податкове повідомлення - рішення є таким, що порушує його права та законні інтереси, у зв'язку з чим, підлягають скасуванню в судовому порядку.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року адміністративний позов ТОВ «Марка» - задоволено, скасовано податкове повідомлення - рішення винесене державною податковою інспекцію у Хортицькому районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області №0000032200 від 03.01.2014 року.

Не погодившись з рішення суду державна податкова інспекція в Хортицькому районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем не нараховано податок на додану вартість на операції з поставки на митній території України (за місцем реєстрації постачальника) послуг із залучення від свого імені та за власний рахунок інженерів - програмувальників для виконання такими інженерами робіт з розробки та тестування компонентів програмного забезпечення на користь нерезидентів, право власності на такі роботи та програмне забезпечення інженерів - програмувальників (згідно відповідних договорів) не передаються на користь нерезидентів, а відразу набуваються останнім, отже має оподатковуватись податком на додану вартість як за послуги, що постачаються на митній території України. На підставі вказаного, відповідач вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесеним правомірно та у задоволені позову просить відмовити.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 02.12.2013 року по 20.12.2013 року посадовими особами ДПІ в Хортицькому районі м.Запоріжжя було проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Марка» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р., за результатами якого складено акт №409/08-31-22/20473108 від 27.12.2013 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Марка»:

пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 , п. 6 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями, в результаті чого, занижено податок на додану вартість у загальній сумі 135 209 грн., у т.ч. по періодах:

жовтень 2010 року на суму 28 785 грн.,

листопад 2010 року на суму 63 405 грн.,

грудень 2010 року на суму 43 019 грн.,

п.185.1 б) ст. 185, п. 186.3, п.186.4 ст.186 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого, занижено податок на додану вартість у загальній сумі 2 009 188 грн., у т.ч. по періодах:

січень 2011 року на суму 65 767 грн.,

лютий 2011 року на суму 63 176 грн.,

березень 2011 року на суму 74 154 грн.,

квітень 2011 року на суму 79 154 грн.,

травень 2011 року на суму 92 947 грн.,

червень 2011 року на суму 65 649 грн.,

липень 2011 року на суму 95 107 грн.,

серпень 2011 року на суму 81 936 грн.,

вересень 2011 року на суму 61 747 грн.,

жовтень 2011 року на суму 93 279 грн.,

листопад 2011 року на суму 74 732 грн.,

грудень 2011 року на суму 92 068 грн.,

січень 2012 року на суму 77 397 грн.,

лютий 2012 року на суму 77 929 грн.,

березень 2012 року на суму 78 290 грн.,

квітень 2012 року на суму 79005 грн.,

травень 2012 року на суму 75 419 грн.,

червень 2012 року на суму 78 963 грн.,

липень 2012 року на суму 74 295 грн.,

серпень 2012 року на суму 79 753 грн.,

вересень 2012 року на суму 91 610 грн.,

жовтень 2012 року на суму 137 976 грн.,

листопад 2012 року на суму 113 386 грн.,

грудень 2012 року на суму 105 412 грн..

На підставі висновків акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000032200 від 03.01.2014 року, яким позивачу нараховано до сплати грошове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем на суму 2144397 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 425884.25 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення - рішення №0000032200 від 03.01.2014 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач дійшов хибних висновків про порушення позивачем пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 6.5 ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість", п. 185.1 ст. 185, п. 186.3, п. 186.4 ст. 186 Податкового кодексу України, а тому необґрунтовано прийняв податкове повідомлення - рішення від 03 січня 2014 року № 0000032200, яким позивачу збільшив суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 2 570 281,25 грн., в тому числі 2 144 397,00 грн. за основним платежем та 425 884,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Крім того, відповідачем порушено визначені законодавством строки застосування відповідальності за порушення вимог норм податкового законодавства, що є підставою для скасування податкового повідомлення - рішення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту акту перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що ТОВ „Марка" неправомірно не нараховано податок на додану вартість на операції з поставки на митній території України (за місцем реєстрації постачальника) послуг, в тому числі із залученням від свого імені та за власний рахунок інженерів - програмувальників для виконання такими інженерами робіт з розробки та тестування компонентів програмного забезпечення на користь нерезидентів, право власності на такі роботи та програмне забезпечення інженерів - програмувальників (згідно відповідних договорів) не передаються на користь нерезидентів, а відразу набуваються останнім.

Отже, ну думку податкового органу, позивачем було занижено податкові зобов'язання з ПДВ, що задекларовано у р. 1 «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів» Декларації з ПДВ за період з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року на суму 532 021 грн., та з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року на суму 2 009 188 грн..

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

Згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України „Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України. За підпунктом д) пункту 6.5 статті 6 Закону „Про податок на додану вартість" місцем поставки послуг вважається: місце реєстрації покупця або його постійного представництва, а за відсутності такого місця реєстрації - місце постійної адреси або постійного проживання, в разі якщо покупці, яким надаються нижченаведені послуги, проживають за межами митної території України, надають послуги з: надання послуг консультантами, інженерами, адвокатами, бухгалтерами, аудиторами, актуаріями та інших аналогічних послуг, а також з обробки даних та надання інформації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем.

Також згідно підпункту б) пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, який набрав чинності щодо податку на додану вартість з 01.01.2011 року, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу. За пунктом 186.4 статті 186 Податкового кодексу України місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 цієї статті. Відповідно до пункту 186.3 статті 186 Податкового кодексу України місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать за пп. в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем.

Аналіз зазначених норм права вказує на те, що для цілей оподаткування місцем постачання визначених п. 186.3 ст. 186 ПК України, послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем, є місце реєстрації, перебування отримувача таких послуг.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що в період 2010 - 2012 роки позивачем були укладені контракти з нерезидентами № 112/2010 від 28.07.2010 року та № 117/2011 від 01.02.2011 р. з Rest Step AG, Zurich, Switzerland; № 108/2010 від 30.06.2010 р. та № 109/2010 від 25.07.2010 р. з Braton Groupe s.a.r.l.TEKLYNX, Auch, France ; № 107/2010 від 09.06.2010 р. та № 116/2011 від 08.02.2011 р. з NET Solutions GmbH, Remagen, Germany; № 114/2010 від 27.10.2010 р., № 128/2011 від 07.11.2011 р., № 136/2012 від 12.10.2012 р. з Open Software S.r.l.., Rome, Italy; № 133/2012 від 09.08.2012 р. та № 138/2012 від 27.10.2011 р. з Adlux Agency, Nyon, Switzerland; № 118/2011 від 27.01.2011 р. з Boss Innovations Ltd, London UK; № 123/2011 від 10.06.2011 р. з Global Brain Network GmbH, Fulda, Germany; № 115-1/2010 від 25.11.2010 р. з Globex Data, Geneve, Switzerland; № 115/2010 від 25.11.2010 р. з Globus Pаyments Ltd, Vancouver, Canada; № 125/2011 від 03.10.2011 р. з Yilgarn Solutions PTY Ltd, West Perth, Australia; № 134/2012 від 16.08.2012 р. з SwissTV SA, Geneva, Switzerland; № 119/2010 від 01.02.2011 р., № 119/2011 від 01.02.2011 р., № 120/2011 від 01.02.2011 р., № 124/2011 від 26.07.2011 р., № 129/2012 від 02.01.2012 р. з TEKLYNX Newco SAS, Auch, France; № 2011-10-17 від 14.10.2011 р. з Wincor Nixdorf International Gmbh, Humburg, Germany; № 127/2011 від 14.10.2011 р. з Crazy Development, Saint Prex, Switzerland; № 130/2012 від 07.05.2012 р. та № 131/2012 від 21.05.2012 р. з Administration's Center s.a.s, Ferenze, Italy.

Зазначені контракти є типовими, зі змісту контрактів вбачаться, що постачальник продає, а замовники купує послуги інженерів з обробки даних з використанням комп'ютерних систем для системи, розробленої замовником, у відповідності до специфікації від замовника.

Для підтвердження виконання поетапно контракту № 119/2011 від 01.02.2011 року з компанією ТЕКЛІНКС Ньюко САС позивачем надано до суду роздруківку плану управління проекту; роздруківку документа вимог ринку по проекту з підприємством TEKLYNX Newco SAS з перекладом; роздруківку керівництва по передачі передвипускної версії програмного забезпечення замовнику; роздруківку інформації про поставку програмного продукту; роздруківку тестового протоколу; роздруківку з екрану скрін - шоту по передачі програмного забезпечення з локального диску ТОВ „Марка" на сервер підприємства TEKLYNX Newco SAS.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами підтверджено, що до виконання вищевказаних контрактів з нерезидентами позивач залучав суб'єктів - підприємницької діяльності - фізичних осіб на підставі укладених договорів про надання послуг, останні виконували розробку компонентів програмного забезпечення, як один зі складових елементів виконання вищевказаних контрактів по наданню послуг з обробки даних з використанням комп'ютерних систем для системи, розробленої замовником, укладених між позивачем та нерезидентами.

За наслідками виконання послуг залученими особами позивачем та замовниками укладалися акти прийняття послуг інженерів з обробки даних з використанням комп'ютерних систем для системи, розробленої замовником. Розрахунки між сторонами контрактів проводилися в іноземній валюті в безготівковому порядку на підставі рахунків (інвойсів), виставлених позивачем. В матеріалах справи наявні реєстри первинних документів по взаємовідносинам ТОВ „Марка" з підприємствами Rest Step AG, Zurich, Switzerland; Braton Groupe s.a.r.l.TEKLYNX, Auch, France; NET Solutions GmbH, Remagen, Germany; Open Software S.r.l.., Rome, Italy; Adlux Agency, Nyon, Switzerland; Boss Innovations Ltd, London UK; Global Brain Network GmbH, , Germany; Globex Data, Geneve, Switzerland; Globus Pаyments Ltd, Vancouver, Canada; Yilgarn Solutions PTY Ltd, West Perth, Australia; SwissTV SA, Geneva, Switzerland; TEKLYNX Newco SAS, Auch, France; Wincor Nixdorf International Gmbh, Humburg, Germany; Crazy Development, Saint Prex, Switzerland; з Administration's Center s.a.s, Ferenze, Italy за період 2010 - 2012 роки.

Отже, дослідивши зазначені первинні документи в їх сукупності, з урахуванням пояснень представників сторін, суд апеляційної інстанції погоджується з викновками суду першої інстанції про те, що позивач у перевіряємий період здійснював діяльність з надання послуг суб'єктам господарювання, зареєстрованими за межами митної території України, які не мають постійних представництв на митній території України.

Отже з огляду на приписи п. 186.3 ст. 186 ПК України суд вважає, що місцем постачання послуг є місце реєстрації отримувача послуг, тобто Rest Step AG, Zurich, Switzerland; Braton Groupe s.a.r.l.TEKLYNX, Auch, France; NET Solutions GmbH, Remagen, Germany; Open Software S.r.l.., Rome, Italy; Adlux Agency, Nyon, Switzerland; Boss Innovations Ltd, London UK; Global Brain Network GmbH, Fulda, Germany; Globex Data, Geneve, Switzerland; Globus Pаyments Ltd, Vancouver, Canada; Yilgarn Solutions PTY Ltd, West Perth, Australia; SwissTV SA, Geneva, Switzerland; TEKLYNX Newco SAS, Auch, France; Wincor Nixdorf International Gmbh, Humburg, Germany; Crazy Development, Saint Prex, Switzerland; з Administration's Center s.a.s, Ferenze, Italy. Оскільки місце постачання послуг у даному випадку не розташоване на митній території України, то операції позивача з постачання наведених послуг не підлягають оподаткуванню податком на додану вартість.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що з урахуванням дати винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення - 03 січня 2014 року, визначення відповідачем позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість за період листопада по грудень 2010 року в загальному розмірі 115 237,50 гривень, в тому числі 92 190,00 гривень за основним платежем та 23 047,50 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями відбулося поза межами 1095 денного строку давності, визначеного ст.. 102 Податкового кодексу України.

Так, відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що позивачем було порушено вимоги законодавства та занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за наслідками постачання послуг за контрактами нерезидентам України.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнятим в порушення прав та законних інтересів ТОВ «Марка», у зв'язку з чим, підлягає скасуванню в судовому порядку.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року у справі №808/758/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко