Постанова № 42669708, 05.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 лютого 2015 рокусправа № 804/2714/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2014 року у справі №804/2714/14 за позовом публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

17 лютого 2014 року публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Р» №0000152210- від 08.01.2014 року про сплату основного платежу в розмірі 6617,57 грн. та штрафних санкцій у розмірі 1654,39 грн., скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Р» №0000162210 від 08.01.2014 року про сплату основного платежу в розмірі 1323.51 грн. та штрафних санкцій у розмірі 330.88 грн..

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що відповідачем без наявних на те достатніх обставин та визначених законом повноважень було проведено перевірку ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з підстав дотримання митного законодавства після здійснення митного контролю. За наслідками перевірки відповідачем встановлено порушення умов визначення кодів ввезеного на територію України товарів в 2011 році, із використанням листа Державної митної служби України від 05.03.2013 року., та прийнято податкові повідомлення рішення про донарахування податку на додану вартість та митного збору, а також застосування штрафних санкцій. Вказане, на думку позивача суперечить вимогам законодавства з урахуванням дії норм права у часі, а також порушує його права та законні інтереси.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2014 року у задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована, фактично, доводами адміністративного позову.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з 26 листопада по 05 грудня 2013 року було проведено невиїзну документальну перевірку стану дотримання законодавства України ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» при митному оформленні товару за митними деклараціями: №110050005/2011/7310 від 23.08.2011 року, №110050005/2011/8823 від 30.09.2011 року, №110050005/2011/16947 від 24.11.2011 року, за наслідками якої складено акт перевірки від 18 грудня за №Н06/13/024432974.

За результатами перевірки превіряючі дійшли висновків про порушення позивачем:

- закону України «Про митний тариф України» від 21 грудня 201 року №2819-VI (зі змінами та доповненнями) в частині невірної класифікації товару та застосування при цьому заниженої ставки ввізного мита при митному оформленні товару «рідкокристалічні монітори» за митними деклараціями наведеними.

- ч. 190.1 ст. 190 розділу Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість при ввезенні товару за митними деклараціями.

На підставі виявлених правопорушень ГУ Міндоходів в Дніпропетровській області прийнято податкові повідомлення - рішення:

- №0000152210 від 08 січня 2014 року, яким позивачу визначено до сплати грошове зобов'язання за платежем ввізне мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності за основним платежем на суму 6 617.57 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1 654, 39 грн.;

- №0000162210 від 08 січня 2014 року, яким позивачу визначено до сплати грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 1 323.51 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 330,88 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень - рішень №0000152210 та №0000162210 від 08 січня 2014 року є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем під час перевірки було виявлено порушення визначення ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» митного законодавства, що стало підставою для прийняття податкових повідомлень - рішень №0000152210 та №0000162210 від 08 січня 2014 року. Вказані податкові повідомлення - рішення є законними та обґрунтованими, а підстави для їх скасування відсутні.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що у 2011 році позивачем на територію України було ввезено монітори за митними деклараціями №110050005/2011/7310 від 23.08.2011 року, №110050005/2011/8823 від 30.09.2011 року, №110050005/2011/16947 від 24.11.2011 року, митним органом під час здійснення митного контролю було проведено всі необхідні процедури, в тому числі й щодо визначення коду товару.

Під час здійснення митного оформлення товару митним органом було виявлено, що ввезені монітори є товаром, який віднесено до групи ризику, у зв'язку з чим, працівниками митного органу було вжито всіх визначених законом процедур щодо перевірки та огляду товару та встановлення на їх підставі відповідного коду товару.

Проте, посадові особи ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області дійшли висновку про невірне визначення УКЗЕД товару, ввезеного на територію України позивачем, та оформленого за ВМД №110050005/2011/7310 від 23.08.2011 року, №110050005/2011/8823 від 30.09.2011 року, №110050005/2011/16947 від 24.11.2011 року у зв'язку із інформацією, викладеною в листі державної митної служби України від 05.03.2013 року №11.1/2-16.2/2165-ЕП «Про впровадження методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно вимогам УКТЗЕД».

Однак, із такими доводами перевіряючого органу неможливо погодитись з огляду на наступне.

Пунктом 35 статті 1 МК визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов'язаних відповідно до пункту 19 тієї самої статті зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Відповідно до пункту 54.5 статті 54 ПК (який кореспондується з підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у редакції, чинній до 1 січня 2011 року) якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

За змістом статті 313 МК (яка діяла до 1 червня 2012 року) класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, визначених УКТ ЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи ВМД, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товару, зокрема, з посиланням на результати невиїзної документальної перевірки.

Вказана правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 21 січня 2011 року, 18 вересня 2012 року, 4 листопада 2014 року (справи №№ 21-64а10, 21-203а12, 21-479а14).

Враховуючи те, що товар ввезених позивачем за ВМД №110050005/2011/7310 від 23.08.2011 року, №110050005/2011/8823 від 30.09.2011 року, №110050005/2011/16947 від 24.11.2011 року було належним чином оглянуто, перевірено та визначено код його класифікації митним органом, підстави для перевірки, зміни УКТЗЕД товару позивача із наступним прийняттям податкових повідомлень - рішень у ГУ Міндоходів були відсутні.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що податкові повідомлення - рішення №0000152210 та №0000162210 від 08 січня 2014 року є незаконними та необґрунтованими, прийнятими із порушенням норм чинного законодавства, порушують права та законні інтереси позивача, у зв'язку з чим, підлягають скасуванню.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2014 року із прийняттям нової постанови про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.195, ст.196, ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2014 року у справі №804/2714/14 - скасувати.

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0000152210 та №0000162210 від 08 січня 2014 року.

Стягнути з державного бюджету на користь публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» суму судового збору у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 копійок, сплачену до УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська код 37989253, код банку 805012 на розрахунковий рахунок 31210206784008, та суму судового збору у розмірі 913 (дев'ятсот тринадцять) гривень 50 копійок, сплачену до УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, код 37989274, код банку 805012 на розрахунковий рахунок 31217206781004.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко