Ухвала суду № 42669701, 05.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 лютого 2015 року

справа № 0870/10221/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.06.2014 року у адміністративній справі № 808/4506/13-а за позовом приватного акціонерного товариства «Приватний вищий навчальний заклад «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій» до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання нечинним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Приватний вищий навчальний заклад «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій» звернулося до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про скасування рішення Відповідача про застосування штрафних санкцій за донарахування органом пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків №430 від 25.05.2012 року.

В обгурнтування позовних вимог Позивач зазначив, що штрафні санкції на нього були накладені на підставі норм, яких не існує, що свідчить про їх безпідставність.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від від 02.06.2014 року адміністративний позов було задоволено частково. Визнано протиправним та скасувано рішення управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про застосування штрафних санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків №430 від 25.05.2012 року, в частині застосування до приватного акціонерного товариства «Приватний вищий навчальний заклад «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій» штрафних санкцій в розмірі 114553,67 грн.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.06.2014 року скасувати та прийняти судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Також, заявник апеляційної скарги зазначив, що при винесенні рішення по справі, суд помилково вважав, що при розрахунку фінансових санкцій сума штрафу не повинна перевищувати 5% від загальної суми своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків, тобто 96301.61 грн.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Відповідача 15.08.2011 року була проведена планова перевірка Закритого акціонерного товариства «Приватний вищий навчальний заклад «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій (код за ЄДРПОУ 22115979 щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою якими покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування за період з 20.11.2007 року по 20.07.2011 року, на підставі якої було скадено акт №71.

Перевіркою правильності нарахування та сплати страхових внесків встановлено порушення:

- ч.6 п.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2013 року №1058-VI та п.5 ст.4 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.09.1997 року №400/97-ВР, в результаті чого донараховано страхових внесків за ставкою 1-5% за листопад, грудень 2007 року, 2008 рік, 2009 рік, 2010 рік на загальну суму 96301.61 грн.

На підставі зазначеного, відповідачем було сформовано вимогу про сплату боргу №4870 від 15.08.2011 р., якою позивача зобов'язано сплатити заборгованість в розмірі 96301,61 грн.

Крім того, на підставі акту перевірки №71 від 15.08.2011 р. Пенсійним фондом прийнято рішення №430 від 25.05.2012 року про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, яким за порушення п.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачу донараховано 96301,61 грн. та на підставі п.4 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 119368,75 грн.

Не погодившись з обгрунтованістю винесення рішення №430 від 25.05.2012 року, Позивач звернувся до суду з метою захисту порушених прав та інтересів.

Правомірність винесення рішення №430 від 25.05.2012 року є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сума штрафу за несвоєчасну сплату страхових внесків не може перевищувати 5% донарахованих внесків, а саме 4815.08 грн., що свідчить про необхідність скасування рішення №430 від 25.05.2012 року в частині донарахування штрафних санкцій в розмірі 11533.67 грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеною позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок.

Згідно з ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

У відповідності до п.4 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що приписами зазначеної статті, яка діяла до 1 січня 2011 року, було передбачено, що за донарахування територіальним органом ПФУ або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі п'яти відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми. Із набранням чинності Законом № 2464-VI наведена вище норма матеріального права була скасована (підпункт «й» пункту 12 Прикінцевих та Перехідних положень зазначеного Закону). Водночас відповідно до абзацу п'ятого пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 2464-VI стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Зі змісту зазначеного вбачається, що заборгованість у зв'язку з несплатою страхових внесків, а відтак і накладені штрафні санкції, які виникли за листопад, грудень 2007 року, 2008 рік, 2009 рік та 2010 рік, мають бути застосовані (стягнуті) і після 1 січня 2011 року, оскільки зазначені заборгованість і штрафні санкції виникли в період дії пункту 4 частини дев'ятої статті 106 Закону № 1058-IV.

Як свідчать матеріали справи, 15.08.2011 року Відповідачем була винесена вимога про сплату боргу №4870, якою позивача було зобов'язано сплатити заборгованість в розмірі 96301,61 грн.

Не погодивши з обґрунтованістю її винесення, Позивач звернувся до суду з позовом про її скасування

Так, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.09.2012 р. по справі №0870/4985/12, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2014 у задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства «Приватний вищий навчальний заклад «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій» до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про скасування вимоги про сплату боргу відмовлено повністю.

Тобто, рішенням Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2014 року фактично було встановлено факт обґрунтованості винесення податкової вимоги про сплату боргу №4870 від 15.08.2011 року, та як наслідок нарахування Відповідачем страхових внесків у зв’язку з несвоєчасною їх сплатою позивачем.

Оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування органом пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків №430 від 25.05.2012 року було винесено на підставі даних акту перевірки №70 від 15.08.2011 року, які в свою чергу були відображені у вимозі про сплату боргу №4870 від 15.08.2011 року та визнанні обґрунтованими.

Отже, застосування Відповідачем фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків є обґрунтованим та таким, що ґрунтується на приписах чинного законодавства.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, у рішенні №430 ввід 25.05.2012 року про застосування фінансових санкцій відповідач зазначив суму штрафу у розмірі 119368.75 грн.

Так, приписами ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за які донараховані ці суми.

Проте, зазначена норма не дає підстав для визначення суми штрафу наростаючим підсумком у випадку, коли попередньо борг зі сплати страхових внесків визначений не був.

Отже, сума штрафу не може перевищувати 5 відсотків донарахованих внесків, а саме 4815.08 грн., (114553,67 грн. х 5% = 4815.08 грн.), що свідчить про обгрутованість висновків суду першої інстанції.

Зазначена позиція суду безпосередньо кореспондується з позицією Верховного Суду України, зазначеній у постанові від 07.05.2012 року, положення якої відповідно до ст. 244-2 КАС України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду

Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для застосування приписів ст.250 Господарського кодексу України, яким передбачено можливість застосування до суб’єкта господарювання господарських санкції можуть протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня виявлення порушення, оскільки вони є загальними, а в даному випадку застосуванню підлягає спеціальне правило, встановлене ч.15 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно з яким строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 02.06.2014 року є законною і обґрунтованою, а підстави для її скасування відсутні.

На підставі наведеного, керуючись, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.06.2014 року у справі№ 808/4506/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко